Маркетингові дослідження вітчизняного ринку інтраназальних лікарських засобів
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.78001Ключові слова:
інтраназальні лікарські форми, маркетингові дослідженняАнотація
Сучасний розвиток біофармацевтичних досліджень у світовій науці та практиці сприяє використанню нових лікарських форм або шляхів введення діючих речовин в організм людини. Увагу дослідників привертає застосування неінвазивних шляхів введення лікарських засобів, що можуть бути використані як для нових лікарських субстанцій, так і для чинних. Неінвазивні шляхи введення препаратів мають деякі переваги перед інвазивними: не пошкоджують шкірний покрив, не потребують спеціальної кваліфікації та умов застосування лікарських засобів, забезпечують належний рівень терапевтичної ефективності лікарських засобів. Одним із таких шляхів введення активнодіючих речовин в організм людини є інтраназальний шлях. За останні десятиліття вчені отримали позитивні результати щодо використання інтраназального шляху для системного застосування. Назальні лікарські засоби для системного застосування легко застосовувати, вони не викликають подразнення шлунково-кишкового тракту людини.
Під час інтраназального введення діючі речовини потрапляють відразу в загальний кровообіг і на відміну від ентерального шляху минають пресистемну елімінацію, що запобігає передчасному руйнуванню препарату.
Мета роботи – маркетингове дослідження вітчизняного ринку зареєстрованих інтраназальних лікарських засобів для місцевого та системного застосування.
Матеріали та методи. Як матеріал дослідження використовували офіційні дані Державного реєстру лікарських засобів України з деталізацією до форми випуску препарату, дозування, виробника, країни-виробника, фармакотерапевтичної групи.
Результати. Згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів на вітчизняному ринку зареєстровано 226 інтраназальних лікарських препаратів.
Висновки. Здійснили маркетингове дослідження вітчизняного ринку інтраназальних лікарських засобів для місцевого та системного застосування. Встановили, що серед зареєстрованих інтраназальних препаратів переважна більшість – 94,7% – для місцевого застосування. Частка системних інтраназальних засобів становить тільки 5,3%. Аналіз конкурентоспроможності показав, що найбільша конкуренція спостерігається в інтраназальних місцевих засобів, практично відсутня конкуренція в інтраназальних системних.
Посилання
(2016) Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv [State registry of medicines]. Retrieved from: www.drlz.kiev.ua. [in Ukrainian].
Zarichna, T. P. (2015) Marketynhovi doslidzhennia natsionalnoho rynku protytuberkuloznykh likarskykh zasobiv [Marketing research of the national market anti-tuberculosis drugs]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO im. P.L. Shupyka, 24(2), 454–461. [in Ukrainian].
Akhtar, Ali, Prajapati, S. K., Singh, D. B., & Shafat, K. (2012) Enhanced Bioavailability of Drugs Via IntraNasal Drug Delivery System. Int. Res J. Pharm, 3, 69.
Graff, L. C., & Pollock, G. M. (2005) Nasal drug administration: potential for targeted central nervous system delivery. J Pharm Sci, 94, 1187–1195. doi: 10.1002/jps.20318.
Pires, A.1., Fortuna, A., Alves, G., & Falcão, A. (2009) Intranasal drug delivery: how, why and what for? J Pharm Pharm Sci,12(3), 288–311.
Kushwaha, K. S. S., Keshari, R. K., & Rai, A. K. (2011) Advances in nasal trans-mucosal drug delivery. Journal of Applied Pharmaceutical Science, 01, 21–28.
Varshosaz, J., Sadrai, H., & Heidari, A. (2006) Nasal delivery of insulin using bioadhesive chitosan gels. Drug Deliv., 13, 31–38. doi: 10.1080/10717540500309040.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).