Хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу українських популяцій маруни щиткової

Автор(и)

  • O. I. Panasenko Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, https://orcid.org/0000-0002-6102-3455
  • I. I. Aksonova Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine, https://orcid.org/0000-0002-3534-700X
  • V. I. Mozul Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,
  • O. M. Denysenko Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,
  • Ye. O. Karpun Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,
  • O. A. Lisunova Zaporizhzhia State Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207177

Ключові слова:

маруна, газова хроматографія, біологічно активні сполуки

Анотація

 

Мета роботи – хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу маруни щиткової (Tanacetum corymbosum (L.) Sch. Bip.) та виявлення перспектив застосування сировини цієї рослини  в медичній і фармацевтичній практиці.

Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – маруни щиткової трави, яку зібрали у фазі повного цвітіння наприкінці липня 2019 р. на території м. Запоріжжя. Настоянку екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів згідно з методикою виготовлення настоянок. У мікроколбу на 1 мл помістили 0,1 мл екстракту та довели метанолом до мітки 0,5 мл.

Розведення, що отримали, досліджували на газовому хроматографі «Agilent 7890B GC System» (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором «Agilent 5977 BGC /MSD» (Agilent, Santa Clara, CA, USA) та хроматографічною колонкою DB-5ms (30 м × 250 мкм × 0,25 мкм). Для ідентифікації компонентів використовували бібліотеку мас-спектрів NIST14.

Результати. Результати досліджень показали: до хімічного складу маруни щиткової входять 42 сполуки (2 – в ізомерному стані), з них ідентифікували терпеноїди (39,53 %), гетероциклічні сполуки (34,75 %), жирні кислоти та їхні похідні (9,78 %), вуглеводні (7,23 %), спирти (5,61 %), альдегіди й кетони (0,74 %). Найбільші концентрації мали такі сполуки, як 2H-циклогепта[b]фуран-2-он,3,3a,4,7,8,8a-гексагідро-7-метил-3-метилен-6-(3-оксобутил)-,[3aR-(3a.альфа.,7.бета.,8а.альфа)]- (24,46 %), (+)-2-борнанон (11,85 %), біцикло[3.1.1]гепт-2-ен-6-ол,2,7,7-триметил-,ацетат,[1S-(1.альфа,5.альфа,6.бета)]- (16,27 %).

За хімічним складом маруна щиткова найближча до маруни дівочої Tanacetum parthenium (L.) Sch. Bip., оскільки обидві рослини містять у значній кількості 2-борнанон (камфору), біцикло[3.1.1]гепт-2-ен-6-ол,2,7,7-триметил-,ацетат,[1S-(1.альфа,5.альфа,6.бета)]-, а також комплекс жирних кислот.

Враховуючи отримані результати й інформацію з вітчизняних і закордонних публікацій, можна вважати маруни щиткової траву потенційним перспективним лікарським засобом.

Висновки. За допомогою газової хроматографії вперше визначили хімічний склад маруни щиткової трави. Ідентифікували 42 компоненти, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Аналізуючи інформацію за кожним компонентом, маруни щиткової трава може бути рекомендована для наступних досліджень як потенційне джерело засобів антиоксидантної, антимікробної та протизапальної активності.

 

Посилання

Hordiei, K. R., Gontova, T. M., Serbin, A. G., Kotov, A. G., & Kotova, E. E. (2019). Vyvchennia fenolnykh rechovyn u travi maruny divochoi metodom tonkosharovoi khromatohrafii ta vysokoefektyvnoi ridynnoi khromatohrafii [Study of phenolic compounds in the Feverfew Herb by TLC and HPLC methods]. Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal, (3), 64-70. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.24959/ubphj.19.225

State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. (2008, February 1). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 2 [The State Pharmacopoeia of Ukraine] (1st ed., Suppl. 1). Kharkiv: Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr. [in Ukrainian].

Amudha, P., Jayalakshmi, M., Pushpabharathi, N., & Vani­tha, V. (2018). Identification of bioactive components in Enhalus acoroides seagrass extract by gas chromatography–mass spectro­metry. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research, 11(10), 313-317. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i10.25577

Borah, S., Sarkar, P., & Sharma, H. K. (2020). Chemical profiling, free radical scavenging and anti-acetylcholinesterase activities of essential oil from curcuma caesia of Arunachal Pradesh, India. Pharmacognosy Research, 12(1), 76-84. https://doi.org/10.4103/pr.pr_84_19

Jiang, S. C., Ge, S. B., & Peng, W. (2018). Molecules and functions of rosewood: Dalbergia Stevenson. Arabian Journal of Chemistry, 11(6), 782-792. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2017.12.032

Ciocarlan, N., Izverscaia, T., & Ghendov, V. (2018). Spontaneous medicinal plants research and ex-situ conservation in the national botanical garden (institute), Republic of Moldova. Journal of Botany, (1), 50-56.

Eyol, P. C., Sarikahya, N., Karakoc, O. C., Gokce, A., Demirci, F., Kirmizig-ul, S., & Goren, N. (2017). Fatty Acid Composition and Biological Activities of Tanacetum zahlbruckneri (Náb.) Grierson Growing in Turkey. Records of Natural Products, 11(4), 401-405.

U.S. Patent No. US9226950B2. (n.d.). Washington, DC: U.S. Patent and Trademark Office. https://patents.google.com/patent/US9226950B2/en

Iamonico, D. (2018). Notes about Tanacetum corymbosum s. l. (Asteraceae). Collectanea Botanica, 37, e013. https://doi.org/10.3989/collectbot.2018.v37.013

Ivănescu, B., Tuchiluș, C., Corciovă, A., Lungu, C. Mihai, C. T., Gheldiu, A. -M., & Vlase, L. (2018). Antioxidant, antimicrobial and cytotoxic activity of Tanacetum vulgare, Tanacetum corymbosum and Tanacetum macrophyllum extracts. Farmacia, 66(2), 282-288.

Magierowicz, K., Górska-Drabik, E., & Sempruch, C. (2020). The effect of Tanacetum vulgare essential oil and its main components on some ecological and physiological parameters of Acrobasis advenella (Zinck.) (Lepidoptera: Pyralidae). Pesticide Bioche­mistry and Physiology, 162. 105-112. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2019.09.008

Maleki Lajayer, H., Norouzi, R., Shahi-Gharahlar, A. (2020). Essential oil components, phenolic content and antioxidant activity of Anthriscus cerefolium and Anthriscus sylvestris from Iran, Journal of horticulture and postharvest research, 3(2), 355-366. https://doi.org/10.22077/jhpr.2020.3056.1118

Bouzekri, O., El Gamouz, S., Mostafa El Idrissi, Aziz Bouymajane, M’barek Choukrad (2020). Chemical composition, antimicrobial and antioxidant activities of the essential oil of Rosmarinus Officinalis L, cultivated in Fes-Meknes region, RHAZES: Green and Applied Chemistry, 8, 1-9.

Prabhu, K., Rao, M. R. K., Penna Balakrishna, A. K., Bharath, A. K., Vishal, S. K., Aparna Ravi, Kalaivannan, J., & Shruti Dinakar. (2020). The gas chromatography–mass spectrometry study of one Ayurvedic Rasayana, Sonitha Amritha Rasayanam. Drug Invention Today, 14(5), 707-711.

Compound Summary Parthenium. (n.d.). PubChem: [Web site]. https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/540288

Rezaei, F., Jamei, R., Heidari, R. (2017). Evaluation of the Phytochemical and Antioxidant Potential of Aerial Parts of Iranian Tanacetum parthenium. Pharmaceutical Sciences, 23, 136-142. https://doi.org/10.15171/PS.2017.20

Savcı, A., Alan, Y., Koçpınar, E. F., Kürşat, M., Topdemir, S., Karataş, M., & Çakmak, B. (2019). Tanacetum kotschyi (Boiss.) Grierson ve Tanacetum tomentellum (Boiss.) Grierson Ekstraktlarının Fenolik Madde İçeriği ve Biyolojik Aktiviteleri. Süleyman Demirel Üniversitesi Fen Edebiyat Fakültesi Fen Dergisi, 14, 112-126. https://doi.org/10.29233/sdufeffd.457567

Sivakumar, C., & Jeganathan, K. (2018). Phytochemical profiling of cat whisker’s (Orthosiphon stamineus) tea leaves extract. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 7(6), 1396-1402.

Kovats – trans-chrysanthenyl acetate. The pherobase Web site. https://www.pherobase.com/database/kovats/kovats-detail-trans-chrysanthenyl%20acetate.php

The Plant List (TPL). (2013). http://www.theplantlist.org

Vilhelmova, N., Simeonova, L., Nikolova, N., Pavlova, E., Gospodinova, Z., Antov, G., Galabov, A. & Nikolova I. (2020). Antiviral, Cytotoxic and Antioxidant Effects of Tanacetum Vulgare L. Crude Extract In Vitro. Folia Medica, 62(1), 172-179. https://doi.org/10.3897/folmed.62.e49370

##submission.downloads##

Номер

Том 13 № 2 (2020)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).