Енергоструктурний статус при периопераційній седоаналгезії

O. N. Boitsova

Анотація


Застосування малоінвазивних хірургічних методик і седоаналгезії сприяє значному прогресу в зниженні периопераційних ускладнень, а також у зменшенні термінів перебування хворих у стаціонарі, однак проблема порушення енергоструктурних взаємодій в організмі пацієнта, які надалі призводять до порушення вищих коркових функцій, залишається актуальною. Енергоструктурний статус (ЕСС) організму та порушення життєдіяльності спеціалізованих клітин центральної нервової системи залишаються невивченими.

Мета роботи – поліпшення результатів лікування пацієнтів із гострою черевнопорожнинною патологією шляхом надання седоаналгезії та периопераційного забезпечення енергопротективної здатності.

Матеріали та методи. Роботу виконали за результатами периопераційного аудиту енергоструктурної активності (ЕСА), її резервів, властивостей, ефективності ауторегуляції 84 хворих із гострою черевнопорожнинною патологією. Відповідно до вихідного рівня енергоструктурної активності всіх пацієнтів поділили на 3 групи: з дисфункцією енергоструктурного статусу,  пошкодженням і недостатністю. Кожну з цих груп поділили на основну групу та групу порівняння. Пацієнтам групи порівняння виконували стандартну седоаналгезію, а пацієнтам основної групи – седоаналгезію з застосуванням енергопротективних технологій. На всіх периопераційних етапах здійснили дослідження глибокої картини кисневого режиму, кислотно-лужного, водно-електролітного балансу, показників гемодинаміки та мікроциркуляції, непряме визначення основного обміну. Додатково у 10 пацієнтів визначили маркери ранніх ознак пошкодження нейронів: нейрогліальний білок S100 і нейронспецифічну енолазу NSE.

Результати. Доведено тісний зв’язок між ранніми проявами структурних мікропошкоджень клітин головного мозку з енергоструктурними змінами в організмі хворих. Дослідження рівня нейроспецифічних білків і динаміки параметрів енергоструктурної активності підтверджує, що застосування енергопротективних технологій істотно підвищує периопераційну енергопротективну здатність седоаналгезії (p < 0,05).

Висновки. Доповнення стандартної седоаналгезії енергопротективними технологіями дає змогу надати анестезіологічному забезпеченню ургентних черевнопорожнинних операцій енергопротективну спрямованість, зумовлюючи необхідну енергоструктурну взаємодію, що дає можливість зменшити вираженість пошкоджень енергоструктурного статусу, сприяючи зменшенню вираженості внутрішньоклітинних ушкоджень нейронів і нейроглії.

 


Ключові слова


місцева анестезія; седація; метаболізм; споживання кисню; кальцій-зв’язуючий білок S100; фосфопіруват-гідратаза (енолаза)

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Peden, C., & Scott, M. (2015). Anesthesia for Emergency Abdominal Surgery. Anesthesiology Clinics, 33(1), 209–221. doi: 10.1016/j.anclin.2014.11.012.

Bajwa, S., & Kulshrestha, A. (2016). Anaesthesia for laparoscopic surgery: General vs regional anaesthesia. Journal of Minimal Access Surgery, 12(1), 4–9. doi: 10.4103/0972-9941.169952.

Das, S., & Ghosh, S. (2015). Monitored anesthesia care: An overview. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology, 31(1), 27–29. doi: 10.4103/0970-9185.150525.

Likhvancev, V. V. (2008). Anesteziya v maloinvazivnoj khirurgii [Anesthesia for minimally invasive surgery]. Moscow: Miklosh. [in Russian].

Nimmo, S., & Harrington, L. (2014). What is the role of epidural analgesia in abdominal surgery? Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care & Pain, 14(5), 224–229. doi.org/10.1093/bjaceaccp/mkt062.

Shifrin, A. G., & Shifrin, G. A. (2012). Strategiya perioperacionnoj mediciny [Perioperative medicine strategy]. Zaporozh'e: Dikoe Pole.

Pasechnik, I. N., & Gubajdullin, R. R. (2014). Posleoperacionnaya kognitivnaya disfunkciya i regionarnaya anesteziya [Postoperative cognitive dysfunction and regional anesthesia]. Vestnik intensivnoj terapii, 3(1), 42–48. [in Russian].

Musin, E. Sh., Umbetzhanov, E. U., Merenkov, E. A., Tyan, O. K., Onerov, B. A., & Serikbaev, E. I. (2017). Vliyanie metodov anestezii na razvitie kognitivnykh disfunkcij u pacientov posle abdominal'nykh i ortopedicheskikh operacij [Effect of anesthesia on the development of cognitive dysfunction in patients after abdominal and orthopedic surgeries]. Medicine (Almaty), 4(178), 174–177. [in Russian].

Kolesnik, Yu. M., Tumanskij, V. A., & Shifrin, G. A. (2013). Osnovy vrachebnoj kompetentnosti [Basics of doctors' professional competence]. Zaporozh'e: Dikoe Pole. [in Russian].

Shifrin, G. A. (2016). Personifikaciya perioperacionnoj bezopasnosti [Personification of perioperative safety]. Zaporozh'e: Dikoe Pole. [in Russian].




DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2018.2.133502

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет