Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ у дітей і підлітків у Запорізькій області
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.3.113564Ключові слова:
ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ, діти, підліткиАнотація
Мета роботи – встановити особливості перебігу ко-інфекції туберкульозу/ВІЛ у дітей і підлітків у Запорізькій області.
Матеріали та методи. Здійснили аналіз історій хвороб та амбулаторних карток 24 дітей і підлітків.
Результати. Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ частіше діагностована в дітей віком 1–4 років (41,7 %). Переважали пацієнти з уперше діагностованим туберкульозом легень (83,3 %), без бактеріовиділення (79,2 %) та без деструктивного процесу (92,8 %). 95,8 % хворих на ко-інфекцію народжені від ВІЛ-інфікованої матері. ВІЛ-інфекцію від народження діагностовано в 45,8 %. У 58,3 % випадків діти не були щепленими вакциною БЦЖ. Контакт із хворими на туберкульоз встановлено в 66,7 %. Вірогідними результатами реакції Манту були негативний (33,3 %) та позитивний (58,4 %). У 66,7 % випадків туберкульоз діагностовано на тлі ВІЛ-інфекції дитини, тому середня тривалість ВІЛ-інфекції в пацієнтів вірогідно переважала в 5 разів. 91,7 % хворих отримували антиретровірусну терапію. 70,8 % хворих завершили лікування з залишковими змінами після перенесеного туберкульозу. 79,2 % хворих страждали на тяжкі супутні захворювання. У щеплених дітей середній вік довший у 2,7 раза, а кількість лімфоцитів CD4+ удвічі нижча. У не щеплених дітей переважала позитивна реакція Манту (92,9 %), а у щеплених – негативна (70 %). Тривалість стаціонарного лікування туберкульозу у не щеплених дітей на 1 місяць довша. Щеплені діти в 1,5 раза частіше завершували лікування з залишковими змінами після перенесеного туберкульозу.
Висновки. На ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ частіше страждають діти віком 1–4 роки. 95,8 % хворих на ко-інфекцію народжені від ВІЛ-інфікованої матері, а ВІЛ-інфекція від народження дітям діагностована у 45,8 % випадків. АРТ отримували 91,7 % хворих. 79,2 % хворих страждали на тяжкі супутні захворювання. З боку туберкульозу переважали: вперше діагностований процес без бактеріовиділення та без деструкцій. Контакт із хворими на туберкульоз встановлено у 66,7 %, а курси хіміопрофілактики отримували тільки у 41,7 % випадків. У 66,7 % випадків туберкульоз діагностований на тлі ВІЛ-інфекції дитини. 70,8 % хворих завершили лікування з переведенням до категорії 5.1. Стерпність до лікування у 91,7 % випадків була задовільною. Для дітей, які щеплені вакциною БЦЖ, характерними особливостями були: довший у 2,7 раза середній вік, нижча вдвічі кількість лімфоцитів CD4+, негативний результат проби Манту (70 %) та у 1,5 раза частіше завершення лікування з залишковими змінами після перенесеного туберкульозу. Для не щеплених – переважання позитивної реакції Манту (92,9 %) та довша на 1 місяць тривалість стаціонарного лікування туберкульозу.
Посилання
Tuberkuloz v Ukraini (Analitychno-statystychni materialy za 2016 rik). [Analysis and statistic reference book "Tuberculosis in Ukraine" (Analytical and statistical data for 2016)]. Retrieved from http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/tuberculosis/surveillance/statistical-information. [in Ukrainian].
Ministerstvo ohorony zdorovia Ukrayiny. (2014). Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoyi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Ko-infektsiia (tuberkuloz/VIL-infektsiia/SNID). [The unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Coinfection (Tuberculosis/HIV infection/AIDS]. Kyiv. [in Ukrainian].
Shalmin, O. S., Raznatovska, O. M., Rastvorov, O. A., & Hritszova, N. A. (2013). TB/VIL: diahnostyka, likuvannia, profilaktyka [Tuberculosis/HIV: diagnostics, treatment, prevention]. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Karter, M. (2010). CD4-limfocity, virusnaya nagruzka i drugie testy [CD4 lymphocytes, virus load and other tests]. Retrieved from www.aidsmap.com. [in Russian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).