DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184240

Стан кардіогемодинаміки у хворих на множинну мієлому залежно від функції нирок

B. B. Samura, M. O. Panasenko

Анотація


 

Мета роботи – визначення особливостей структурно-функціонального стану міокарда у хворих після верифікації множинної мієломи залежно від функції нирок.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 35 хворих, яких поділили на групи залежно від швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). Усім пацієнтам виконали загальноклінічні дослідження, еходоплеркардіографію. Оцінювання кардіогемодинаміки здійснювали за допомогою трансторакальної ехокардіографії за загальноприйнятою методикою на сканері «MyLab 50» (Італія) в М- і В-режимах ехолокації з парастернальної, субкостальної та апікальної позицій за короткою і довгою віссю.

Результати. У хворих на множинну мієлому (ММ) із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 значення фракції викиду (54,69 [51,15; 57,70] % і 59,82 [57,81; 62,29] %; р = 0,018) статистично відрізнялися від контрольної групи переважно внаслідок збільшення кінцево-систолічного об’єму (КСО) (54,91 [43,21; 59,27] мл і 34,22 [31,72; 41,24] мл; р = 0,035). Це свідчить про зниження скорочувальної функції міокарда при помірному зниженні ниркової функції. У групі хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 КСО статистично відрізнявся також від показника у групі хворих на ММ зі збереженою нирковою функцією. Не виявили значущу різницю показників скорочувальної функції міокарда між групами хворих із ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 і ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 і показниками здорових осіб.

Показники діастолічної функції міокарда, а саме співвідношення максимальної швидкості кровотоку у фазу раннього наповнення (Е) (0,90 [0,76; 1,02] м/с і 1,01 [1,02; 1,24] м/с; р = 0,014) та максимальної швидкості кровотоку у фазу систоли лівого передсердя (А) (0,87 [0,76; 1,05] м/с і 0,73 [0,56; 0,85] м/с; р = 0,023) в усіх групах хворих на ММ були нижчими порівняно з контрольною групою, але статистична значущість досягнута тільки для групи з помірним зниженням ниркової функції.

Виявили статистичну різницю показника Е/А між групою хворих із ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 і контрольною групою (9,30 [7,09; 11,15] і 1,16 [1,06; 1,25]; p = 0,011), що може бути пов’язано з більшою кількістю пацієнтів похилого та старечого віку в цій групі.

Виявили суттєві зміни регіональної скорочувальної функції міокарда. Так, порівняно з контрольною групою циркулярна систолічна деформація міокарда була суттєво меншою у групі хворих зі ШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м2 (-17,62 [-21,09; -15,19] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ 60–89 мл/хв/1,73 м2 (-18,52 [-22,09; -16,45] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p = 0,012), у групі хворих зі ШКФ понад 90 мл/хв/1,73 м2 (-17,01 [-21,34; -14,95] і -25,92 [-26,09; -19,15]; p=0,012). Виявили кореляційний зв’язок середньої сили (r = 0,46) між циркулярною систолічною деформацією міокарда та ШКФ.

Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу у групі хворих на ММ із помірним порушенням функції нирок була статистично більшою порівняно з контрольною групою. Статистично значущі розбіжності товщини міжшлуночкової перегородки в діастолу між групами пацієнтів не виявили.

Висновки. У хворих на множинну мієлому під час верифікації діагнозу виявили порушення показників діастолічної та регіональної систолічної функції міокарда, що пов’язано з пошкодженням функції нирок.


Ключові слова


кардіогемодиниміка; множинна мієлома; функція нирок

Повний текст:

PDF

Посилання


Cowan, A., Allen, C., Barac, A., Basaleem, H., Bensenor, I., & Curado, M. et al. (2018). Global Burden of Multiple Myeloma: A Systematic Analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. JAMA Oncology, 4(9), 1221-1227. doi: 10.1001/jamaoncol.2018.2128

Altekruse, S. F., Kosary, C. L., Krapcho, M., Neyman, N., Aminou, R., & Waldron, W. et al. (2010). SEER Cancer Statistics Review, 1975-2007. National Cancer Institute, Bethesda. Retrieved from https://seer.cancer.gov/archive/csr/1975_2007/#citation.

Turesson, I., Velez, R., Kristinsson, S., & Landgren, O. (2010). Patterns of multiple myeloma during the past 5 decades: stable incidence rates for all age groups in the population but rapidly changing age distribution in the clinic. Mayo Clinic Proceedings, 85(3), 225-230. doi: 10.4065/mcp.2009.0426

Kuznietsova, L. P., & Panasenko, M. O. (2019). Komorbidna patolohiia u khvorykh na mnozhynnu miielomu [Comorbidities in patients with multiple myeloma]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 12 (2), 222-227. doi: 10.14739/2409-2932.2019.2.171245 [in Ukrainian].

Samura B. B. (2015). Prognosticheskaja rol galektina-3 u pacientov so mnozhestvennoj mielomoj v remissii [Predictive value of circulating galectin-3 in patients with multiple myeloma in remission]. Zaporozhye medical journal, 4(91), 11-16. doi: http://dx.doi.org/10.14739/2310-1210.2015.4.50298 [in Russian].

Korbet, S., & Schwartz, M. (2006). Multiple Myeloma. Journal Of The American Society Of Nephrology, 17(9), 2533-2545. doi: 10.1681/asn.2006020139

Eleutherakis-Papaiakovou, V., Bamias, A., Gika, D., Simeonidis, A., Pouli, A., & Anagnostopoulos, A. et al. (2007). Renal failure in multiple myeloma: Incidence, correlations, and prognostic significance. Leukemia & Lymphoma, 48(2), 337-341. doi: 10.1080/10428190601126602

Dimopoulos, M., Kastritis, E., Rosinol, L., Bladé, J., & Ludwig, H. (2008). Pathogenesis and treatment of renal failure in multiple myeloma. Leukemia, 22(8), 1485-1493. doi: 10.1038/leu.2008.131

Dimopoulos, M., Sonneveld, P., Leung, N., Merlini, G., Ludwig, H., & Kastritis, E. et al. (2016). International Myeloma Working Group Recommendations for the Diagnosis and Management of Myeloma-Related Renal Impairment. Journal Of Clinical Oncology, 34(13), 1544-1557. doi: 10.1200/jco.2015.65.0044

(2015). Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Mnozhynna miieloma: nakaz MOZ Ukrainy vid 02.11.2015 roku №710. [Unified Clinical Protocols of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Multiple myeloma]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0710282-15. [in Ukrainian].

Gardin, J., Adams, D., Douglas, P., Feigenbaum, H., Forst, D., & Fraser, A. et al. (2002). Recommendations for a standardized report for adult transthoracic echocardiography: A report from the American Society of Echocardiography's Nomenclature and Standards Committee and Task Force for a Standardized Echocardiography Report. Journal Of The American Society Of Echocardiography, 15(3), 275-290. doi: 10.1067/mje.2002.121536

Otto K. M. (2019). Prakticheskaja jehokardiografija: Rukovodstvo po jehokardiograficheskoj diagnostike [Practical echocardiography: Guidelines for the Echocardiographic diagnostics]. Moscow: MEDpress-inform. [in Russian].

Lapach, S. N., Chubenko, A. V., & Babych, P. N. (2002). Statystyka v nauke y byznese [Statistics in science and business]. Kyiv: Morion. [in Russian].




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет