Дослідження гострої токсичності препарату Дермабін

Автор(и)

  • V. L. Karbovskyy LLC «PP «Biofarma»,
  • I. A. Shevchuk LLC «PP «Biofarma»,
  • O. V. Kurkina LLC «PP «Biofarma»,
  • T. Ye. Makovska Main Military Medical Hospital, Kyiv,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.1.93456

Ключові слова:

псоріаз, дерматоз, Дермабін, гостра токсичність

Анотація

Проблема вдосконалення терапії хворих на псоріаз і псоріатичний артрит залишається однією з найактуальніших у сучасній дерматології, незважаючи на чималу кількість доступних і на появу нових засобів лікування.

Мета роботи – з’ясувати безпечність застосування препарату Дермабін в експериментах на тваринах.

Матеріали та методи. Гостру токсичність препарату Дермабін визначали на 40 статевозрілих лабораторних мишах і 40 статевозрілих лабораторних щурах обох статей за умов одноразового нашкірного нанесення в дозі 3300 мг/кг (у перерахунку на діючі речовини: бетаметазону – 1,65 мг/кг, саліцилової кислоти – 100 мг/кг) або одноразового внутрішньошлункового введення в дозі 20000 мг/кг (у перерахунку на діючі речовини: бетаметазону – 10 мг/кг, саліцилової кислоти – 600 мг/кг). Оцінювання дії препарату, що досліджували, здійснили за такими показниками: а) летальність (терміни загибелі тварин у кожній групі, щодня); б) оцінювання проявів токсичності (щодня), включаючи оцінювання зовнішнього вигляду області нанесення (наявність подразнення, гіперемії, набряку); в) динаміка зміни маси тіла (у вихідному стані на 4, 7 і 14 добу після нанесення); г) макроскопія внутрішніх органів, масові коефіцієнти внутрішніх органів у щурів (14 доба).

Результати. Встановили, що при одноразовому нашкірному нанесенні або внутрішньошлунковому введенні мазь Дермабін не призводить до загибелі щурів і мишей, не впливає на приріст маси тіла, інтегративні показники функціонального стану лабораторних тварин, а також відносну масу внутрішніх органів, що свідчить про відсутність значущої токсичної дії цього лікарського засобу.

Висновки. Результати досліджень вказують, що ЛД50 для препарату Дермабін при нашкірному нанесенні та внутрішньошлунковому введенні щурам і мишам перебуває за межами 15000 мг/кг. Згідно з токсикологічною класифікацією речовин, препарат Дермабін належить до V класу токсичності – практично нетоксичні речовини.

Посилання

Raychaudhuri, S. P., & Farber, E. M. (2001) The prevalence of psoriasis in the world. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol, 15(1), 16–17. doi: 10.1046/j.1468-3083.2001.00192.x.

Eberle, F. C., Brück, J., Holstein, J., Hirahara, K., & Ghoreschi, K. (2016) Recent advances in understanding psoriasis. F1000Res., 5. doi: 10.12688/f1000research.7927.1.

Schön, M. P., Zollner, T. M., & Boehncke, W. H. (2003) The molecular basis of lymphocyte recruitment to the skin: clues for pathogenesis and selective therapies of inflammatory disorders. J. Invest. Dermatol, 121, 951–962. doi: 10.1046/j.1523-1747.2003.12563.x.

Murphy, J. E., Robert, C., & Kupper, T. S. (2000) Interleukin-1 and cutaneous inflammation: a crucial link between innate and acquired immunity. J. Invest. Dermatol., 114, 602–8. doi: 10.1046/j.1523-1747.2000.00917.x

Leonardi, C. L., Powers, J. L., Matheson, R. T., Goffe, B. S., Zitnik, R., Wang, A., & Gottlieb, A. B. (2003) Etanercept as monotherapy in patients with psoriasis. N. Engl. J. Med., 349, 2014–22. doi: 10.1056/NEJMoa030409.

Raychaudhuri, S. P., & Raychaudhuri, S. K. (2004) Role of NGF and neurogenic inflammation in the pathogenesis of psoriasis. Prog. Brain. Res., 146, 433–7. doi: 10.1016/S0079-6123(03)46027-5.

Rhen, T., & Cidlowski, J. A. (2005) Antiinflammatory Action of Glucocorticoids – New Mechanisms for Old Drugs. N. Engl. J. Med., 353, 1711–23. doi: 10.1056/NEJMra050541.

Koo, J., Cuffie, C. A., Tanner, D. J., Bressinck, R., Cornell, R. C., DeVillez, R. L., et al. (1998) Mometasone furoate 0.1%-salicylic acid 5% ointment versus mometasone furoate 0.1% ointment in the treatment of moderate-to-severe psoriasis: a multicenter study. Clin. Ther., 20, 283–91. doi: 10.1016/S0149-2918(98)80091-X.

Nakaz MOZ Ukrainy «Poriadok provedennia doklinichnoho vyvchennia likarskykh zasobiv ta ekspertyzy materialiv doklinichnoho vyvchennia likarskykh zasobiv» vid 14.12.2009 r. №944. [Order of the Ministry of Health of Ukraine “Realization of medicines’ preclinical study and expertise of medicines’ preclinical study” 14.12.2009.№944]. Retreved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0053-10.

Stefanov, О. V. (Ed) (2001) Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metodychni rekomendatsii [Preclinical studies of drugs]. Kyiv: Avitsena. [in Ukrainian].

(2011) Product Monograph. DIPROSALIC® Lotion and Ointment (Betamethasone Dipropionate and Salicylic Acid). Topical Corticosteroid and Keratolytic. – Merck Canada Inc.

Rebrova, O. Yu. (2006) Statisticheskij analiz medicinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh program STATISTICA [Statistical analysis of medical data. The use of the application package STATISTICA]. Moscow: Media-Sphera. [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Корпоративна інформація

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).