Інформативність показників варіабельності серцевого ритму у скринінговій діагностиці синдрому обструктивного апное сну

Автор(и)

  • O. I. Tokarenko SI «Zaporizhzhia Medical Academy of Post-graduate education of Health Ministry of Ukraine»,
  • Ya. O. Andreeva SI «Zaporizhzhia Medical Academy of Post-graduate education of Health Ministry of Ukraine»,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.1.93444

Ключові слова:

апное синдроми уві сні, серцевих скорочень частота, діагностика

Анотація

Мета роботи – встановити інформативну цінність показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) при включенні їх до моделі логістичної регресії в поєднанні з клінічними показниками для поліпшення скринінгової діагностики синдрому обструктивного апное сну (СОАС).
Матеріали та методи. Обстежили 124 особи, які мали позитивний результат тестування за шкалою денної сонливості Epworth. Усім учасникам дослідження здійснювали кардіо-респіраторний моніторинг і добове моніторування ЕКГ. За результатами кардіо-респіраторного моніторингу виділили 2 групи: основну (77 осіб – індекс апное-гіпопное (ІАГ) > 5) і контрольну (47 осіб – ІАГ < 5). Обидві групи мали подібний гендерний і віковий склад.
Результати. Аналізуючи показники ВСР, встановили, що більшість показників ВСР у пацієнтів основної групи мають вірогідну різницю з показниками контрольної групи. Спостерігалося патологічне збільшення спектральних показників VLF, LF, LFN як у денний, так і в нічний час. Потужність HF, SDNN і RMSSD в основній групі була вірогідно нижча від показників контрольної групи. Методом поступового включення кожного показника до моделі логістичної регресії відібрали 5 показників, що показали найбільшу інформативність: SDNNnight, ІМТ, стать, LFnight, RMSSDnight. Після включення змінних до кінцевої моделі значення площі під ROC-кривою становило 0,805. Ця модель мала достатню чутливість (84 %) та специфічність (63 %) для ідентифікації СОАС. На підставі кінцевої регресійної моделі розробили оцінювальну модель. За результатами встановили, що наявність у пацієнта 3 та більше балів за нашою шкалою вказує на необхідність кардіо-респіраторного моніторингу для виключення СОАС. Чутливість шкали – 86 %, специфічність – 69 % (AUC 0,841).
Висновки. Найтісніший зв’язок з ІАГ встановили для п’яти показників: SDNNnight, ІМТ, стать, LFnight, RMSSDnight. Побудована оцінювальна система з використанням цих показників мала достатню чутливість (86 %) і специфічність – (69 %) (AUC 0,841). Наявність 3 і більше балів за нашою шкалою вказує на необхідність кардіо-респіраторного моніторингу.


 

Посилання

Jordan, A., McSharry, D., & Malhotra, A. (2014). Adult obstructive sleep apnoea. The Lancet, 383(9918), 736–747. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60734-5.

Mansukhani, M., Kolla, B., & Ramar, K. (2014). International Classification of Sleep Disorders 2 and American Academy of Sleep Medicine Practice Parameters for Central Sleep Apnea. Sleep Medicine Clinics, 9(1), 1–11. http://dx.doi.org/10.1016/j.jsmc.2013.10.006.

Chouchou, F., Pichot, V., Barthélémy, J., Bastuji, H., & Roche, F. (2014). Cardiac Sympathetic Modulation in Response to Apneas/Hypopneas through Heart Rate Variability Analysis. PLoS ONE, 9(1), e86434. doi: 10.1371/journal.pone.0086434.

Gong, X., Huang, L., Liu, X., Li, C., Mao, X., Liu, W., et al. (2016). Correlation Analysis between Polysomnography Diagnostic Indices and Heart Rate Variability Parameters among Patients with Obstructive Sleep Apnea Hypopnea Syndrome. PLOS ONE, 11(6), e0156628. doi: 10.1371/journal.pone.0156628.

Aeschbacher, S., Bossard, M., Schoen, T., Schmidlin, D., Muff, C., Maseli, A., et al. (2016). Heart Rate Variability and Sleep-Related Breathing Disorders in the General Population. The American Journal of Cardiology, 118(6), 912–917. doi: 10.1016/j.amjcard.2016.06.032.

Alvarez-Estevez, D., & Moret-Bonillo, V. (2016). Spectral Heart Rate Variability analysis using the heart timing signal for the screening of the Sleep Apnea–Hypopnea Syndrome. Computers in Biology and Medicine, 71, 14–23. doi: 10.1016/j.compbiomed.2016.01.023.

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2017)

Розділ

Експериментальна та клінічна фармакологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).