Дослідження фармакологічної активності густого екстракту з листя ліщини на моделі експериментального тромбофлебіту периферичних судин у кролів
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.1.93443Ключові слова:
екстракти рослин, ліщина, тромбофлебіт, фібринолітичні засобиАнотація
Створення доступного вітчизняного препарату для лікування та профілактики тромботичних уражень вен, що здатний коригувати якомога більший спектр порушень із мінімальною побічною дією, – актуальний напрям фармакології.
Мета роботи – вивчення фармакологічної активності екстракту з листя ліщини на експериментальній моделі тромбофлебіту периферичних судин у кролів.
Матеріали та методи. Експериментальний тромбофлебіт відтворювали шляхом накладання лігатури на крайову вену вуха кроля та введення розчину Люголя в порожнину вени. Ця модель дає змогу отримати порушення кровотоку внаслідок стазу та запалення венозної стінки, що характерно для більшості тромботичних станів у людини. Для детальнішого оцінювання інтенсивності патологічного процесу в судинній стінці вени та його корекції препаратами, що досліджували, порівняно з групою контрольної патології здійснили гістологічні дослідження згідно з уніфікованим методом світлової мікроскопії.
Результати. Вивчено, що у тварин, які отримували екстракт із листя ліщини звичайної, вже на першу добу спостереження площа пошкодженої ділянки вуха була на 23 % меншою порівняно з групою контрольної патології. На п’яту добу експерименту екстракт вірогідно зменшував площу запалення на 24 %, а на десяту – на 73 %. За виразністю протекторної дії густий екстракт з листя ліщини звичайної статистично вірогідно переважав препарат порівняння ескувіт протягом експерименту. Дослідження гістологічних зрізів показали, що густий екстракт із листя ліщини сприяв тромболізису, перешкоджав руйнуванню судинної стінки, зменшував дегенеративні зміни та запальну реакцію в оточуючих тканинах і проявив більш показовий вплив, ніж препарат порівняння ескувіт.
Висновки. Дані, що одержали, свідчать про протизапальну, тромболітичну та венопротекторну дію екстракту з листя ліщини звичайної, що за виразністю ефекту має переваги перед препаратом порівняння таблетками ескувіт. Отже, результати дослідження дають можливість рекомендувати екстракт із листя ліщини як виражений венопротекторний засіб.
Посилання
Abbas, A. K., Aster, J. C., & Kumar, V. (Eds.) (2012). Robbins Basic Pathology. Philadelphia, United States: Health Sciences Division.
Bogachev, V. Yu., Golovanova, O. V., Kuznecov, A. N., & Yershov, P. V. (2014). Khronicheskie zabolevaniya ven nizhnikh konechnostej: sovremennyj vzglyad na patogenez, lechenie i profilaktiku [Chronic diseases of the lower extremities: a modern view of the pathogenesis, treatment and prevention]. Farmateka, 20(293), 19–26. [in Russian].
Zhadko, S. V., & Syroiezhkina, O. V. (2014) Analiz asortymentu ta struktury spozhyvannia venotonizuiuchykh likarskykh zasobiv v Ukraini [Analysis of the range and patterns of consumption veinprotective remedy in Ukraine]. Profesiinyi menedzhment v suchasnykh umovakh rozvytku rynku. Proceedings 3кd of the Scientific and Practical Conference, (pp. 118–120). Kharkov. [in Ukrainian].
Maloshtan, L. M., Kalenichenko, G. S., & Dorovskyy, O. V. (2015). The study of the action of the thick extract from the leaves of corylus аvellana on the vascular tissue permeability. Klinichna pharmatsiia, 4, 25–29. [in Ukrainian].
Kalenichenko, A. S., Maloshtan, L. N., Shatalova, O. M., & Dorovskyy, О. V. (2015). Doslidzhennia mekhanizmu protyzapalnoi dii hustoho ekstraktu z lystia lishchyny zvychainoi [Study of the mechanism anti-inflammatory effect of the thick extract from the leaves of Corylus avellana] Ukrainskyi biofarmatsevtychnyi zhurnal, 41(6), 30–33. [in Ukrainian].
Kalenichenko, A. S., & Maloshtan, L. N. (2016). Skriningovoe issledovanie antikoagulyantnoj, membranostabiliziruyushchej i protivovospalitel´noj aktivnosti gustogo e´kstrakta iz list´ev leshchiny obyknovennoj [Screening study of anticoagulant, membrane stabilizing and anti-inflammatory activity of the thick extract from the leaves of corylus avellana]. Farmakolohіia ta lіkarska toksikolohіia, 2(48), 43–48. [in Ukrainian].
Maloshtan, L. M., Dolzhykova, O. V., & Batura, I. O. (2002). Informatsiinyi lyst Sposib modeliuvannia tromboflebitiv peryferychnykh sudyn [Information leter: The modeling method of peripheral vascular thrombophlebitis №25]. Kyiv: Ukrmedpatentprom. [in Ukrainian].
Rybolovlev, Yu. R., & Rybolovlev, R. S. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoj aktivnosti [Dosing for mammals substances constants of biological activity]. Doklady AN SSSR, 247(6), 1513–1516. [in Russian].
Merkulov, G. A. (1969). Kurs patologogistologicheskoj tekhniki [Course of pathohistological eguipment]. Moscow: Medicina, Leningradskoe otdelenie. [in Russian].
Gloviczki, P., Comerota, A. J, Dalsing, M. C., Eklof, B. G., Gillespie, D. L., Gloviczki, M. L., et al. (2011). The care of patients with varicose veins and associated chronic venous diseases: Clinical practice guidelines of the Society for Vascular Surgery and the American Venous Forum. Journal of vascular surgery, 53(16), 2–48. doi: 10.1016/j.jvs.2011.01.079.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
