Озонолітичний синтез α-аміно-α/-гідроксиметил-4-нітроацетофенону в рідкій фазі
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.1.93433Ключові слова:
левоміцитин, l-( )-трео-1-(4-нітрофеніл)-2-аміно-1, 3-пропандіол, α-аміно-α/-гідроксиметил-4-нітроацетофенон, окиснення, озон, рідка фазаАнотація
Дослідження останніх років показали, що чинні проблеми щодо синтезу левоміцитину можуть бути вирішені залученням озону, технологічно зручного безбаластного окисника. За умов промислового синтезу левоміцитину 50 % проміжного продукту d,l-трео-1-(4-нітрофеніл)-2-аміно-1,3-пропандіолу (І), тобто l-(+)-трео-1-(4-нітрофеніл)-2-аміно-1,3-пропандіолу (ІІ) є відходом, що не використовується. Тому актуальні пропозиції щодо повернення проміжного продукту ІІ до синтезу левоміцитину, згідно з якими спочатку окиснюють вторинну спиртову групу до карбонільної групи, а потім кетон, що одержали окисненням, піддають рацемізації та відновленню з дальшим використанням у синтезі.
Мета роботи – дослідження процесу окиснення l-(+)-трео-1-(4-нітрофеніл)-2-аміно-1,3-пропандіолу озоно-повітряною сумішшю з метою одержання α-аміно-α/-гідроксиметил-4-нітроацетофенону.
Матеріали та методи. Як вихідну сполуку використовували l-(+)-трео-1-(4-нітрофеніл)-2-аміно-1,3-пропандіол (далі спирт), з якого окисненням озоно-повітряною сумішшю в ацетатній кислоті за присутності мінеральних кислот при 20 о С отримали α-аміно-α/-гідроксиметил-4-нітроацетофенон (далі кетон). Ідентифікацію синтезованої сполуки здійснили методом ІЧ-спектроскопії. Визначення вмісту кетону ІІІ та 4-нітробензойної кислоти відтворювали на фотоелектроколориметрі. Озон генерували в лабораторному озонаторі в тихому розряді високого напруження з очищеного сухого повітря. Визначення концентрації озону в озоно-повітряній суміші здійснювали спектрофотометричним методом.
Результати. Дослідили фізико-хімічні властивості синтезованої сполуки, її будову підтверджено ІЧ-спектрометрією. У роботі застосували кінетичні методи досліджень. Дослідження показали, що озон реагує зі спиртом ІІ по декількох напрямах: α- та α/-СН-зв’язках, аміногрупі та бензеновому кільцю. Вихідний спирт в оцтовій кислоті при температурі 20 оС окиснюється озоном невибірково. Основними продуктами є кетон (35 %) і 4-нітробензойна кислота (34,9 %). Селективність за кетоном підвищується вдвічі (71,5 %) при окисненні у присутності еквімолекулярної кількості мінеральної кислоти (краще хлоридної). Вміст 4-нітробензойної кислоти у продуктах реакції при цьому знижується до 2,5 %.
Висновки. Досліджена реакція окиснення спирту ІІ озоно-повітряною сумішшю в середовищі ацетатної кислоти при температурі 20 оС. Виявили, що селективність окиснення за α-СН-зв’язком підвищується у присутності мінеральних кислот.
Посилання
Razumovskyi, S. D., Halstian, H. A., & Tiupalo, M. F. (2000) Ozon ta yoho reaktsii z alifatychnymy spolukamy [Ozone and its reactions with aliphatic compounds]. Luhansk. [in Ukrainian].
Shemyakin, M. M. (1954) Issledovaniya po khimii khloramicetina. Ratsemizaciya l-treo-1-(p-nitrofenil)-2-dikhloracetilamino-1,3-propandiola [Studies in Chemistry hloramytsetyna. Ratsemyzatsyya l-threo-1-(p-nytrofenyl)-2-dyhloratsetylamyno-1,3-propandyola]. DAN SSSR, 94(2), 257–259. [in Russian].
Alberti, C. C. (1954) Racamissazione degli α-acetilamino-p-introssipropiofenoni scstituiti. Gazz. Chim. Ital., 84(5–6), 512–518.
Galstyan, G. A., Tyupalo, N. F., & Galstyan, A. G. (2009) Zhidkofaznoe kataliticheskoe okislenie aromaticheskikh soedinenij ozonom [Liquid-phase catalytic oxidation of aromatic compounds with ozone]. Lugansk. [in Ukrainian].
Galstyan, G. A., Tyupalo, N. F., & Razumovskij, S. D. (2004) Ozon i ego reakcii s aromaticheskimi soedineniyami v zhidkoj faze [Ozone & its reaction with aromatic compounds in liquid-phase]. Lugansk. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).