Експериментальне обґрунтування доцільності застосування вінборону з метою підвищення знеболювальної активності ібупрофену

F. V. Hladkykh, N. H. Stepaniuk

Анотація


Актуальним напрямом сучасної фармакології є підвищення безпечності нестероїдних протизапальних засобів, оскільки для них притаманні так звані «клас-специфічні» побічні реакції, провідне місце серед них посідає гастротоксичність. У попередніх дослідженнях довели здатність вінборону нівелювати ульцерогенний ефект ібупрофену (Гладких Ф. В. та співав., 2014), а наявність у вітчизняного спазмолітика доведеної власної болезаспокійливої активності (Степанюк Г. І. та співів., 2007) слугує підґрунтям дослідження впливу вінборону на анальгетичний компонент фармакотерапевтичного ефекту ібупрофену.

Мета роботи – здійснити in silico дослідження взаємозв’язку «молекулярна структура – аналгетична активність» вінборону та експериментально in vivo обґрунтувати доцільність застосування вінборону з метою підвищення анальгетичної активності ібупрофену на моделі ад’ювантного артриту в щурів.

Матеріали та методи. Дослідження взаємозв’язку «молекулярна структура – анальгетична активність» вінборону здійснили in silico за допомогою PASS-аналізу спектра біологічної активності, котрий виконали в режимі online за безпосереднього введення структурної формули вінборону в браузері, використовуючи Marvin JS web-ресурсу «PASS Online» (http://www.way2drug.com/passonline). Анальгетичну активність іn vivo досліджували на моделі гострого термічного болю, який моделювали в загальноприйнятому поведінковому тесті ноцицепції «Гаряча пластинка» (Hot plate).

Результати. За даними PASS-прогнозу, механізмами реалізації болезаспокійливої активності вінборону є: аґонізм щодо ванілоїдних (TRPV1) рецепторів (Pa=0,490; Pi=0,008), аґонізм до μ (mu) рецепторів (Pa=0,323; Pi=0,036), інгібування GABA (Pa=0,329; Pi=0,089) тощо. Експериментальні дослідження показали, що при комбінованому застосуванні ібупрофену та вінборону анальгетична активність перевищувала аналогічні показники при монотерапії ібупрофеном у дозі 73 мг/кг – на 15,3%, а в дозі 218 мг/кг – на 20,4%. Крім того, варто відзначити, що анальгетична активність під час комбінованого застосування ібупрофену в дозі 218 мг/кг і вінборону (+39,8%) перевищувала сумарну анальгетичну активність монотерапії ібупрофеном у тій самій дозі (+19,4%) та монотерапії вінбороном (+10,9%), що вказує на потенціювання анальгетичного ефекту обох препаратів при їхньому комбінованому застосуванні.

Висновки. Провідним механізмом у реалізації анальгетичного компонента вінборону, за даними PASS-прогнозу, є його аґонізм до TRPV1. Результати досліджень вказують на здатність вінборону потенціювати антиноцицептивну активність ібупрофену.

 


Ключові слова


ібупрофен; вінборон; PASS-аналіз; антиноцицептивна активність

Повний текст:

PDF

Посилання


Herndon, C. M., Hutchison, R. W., Berdine, H. J., Stacy, Z. A., Chen, J. T., Farnsworth, D. D., et al. (2008). Management of chronic nonmalignant pain with non-steroidal anti-inflammatory drugs. Pharmacotherapy, 28(6), 788–805. doi: 10.1592/phco.28.6.788.

Zupanec, I. A. (2013). Simtomaticheskaya pomoshch pri boli: vzglyad na problemu [Symptomatic assistance with pain, look at the problem]. Farmacevt praktik, 3, 24–25. [in Ukrainian].

Smith, S. R., Deshpande B. R., Collins J. E., Katz J. N., & Losina E. (2016). Comparative pain reduction of oral non-steroidal anti-inflammatory drugs and opioids for knee osteoarthritis: systematic analytic review. Osteoarthritis Cartilage, 24(6), 962–972. doi: 10.1016/j.joca.2016.01.135.

Costa, B. R., Reichenbach, S., Keller, N., Nartey, L., Wandel, S., Juni, P., & Trelle, S. (2016). Effectiveness of non-steroidal anti-inflammatory drugs for the treatment of pain in knee and hip osteoarthritis: a network meta-analysis. Lancet, 21(387), 2093–2105. doi: 10.1016/s0140-6736(16)30002-2.

Nefedov, O. O., & Mamchur, V. I. (2009). Farmakolohichni aspekty vplyvu nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv ta klasychnykh spazmolitykiv na vistseralnyi bil v eksperymenti [Pharmacological aspects of the impact of NSAIDs and classic antispasmodics for visceral pain experiment]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 1(8), 15–19. [in Ukrainian].

Chornoivan, N. H., Chornobrovyi, V. N., Stepaniuk H. I., Shalamai, A. S., & Stepaniuk, A. H. (2010). Vinboron – novyi vitchyznianyi spazmolityk z hastroprotektornoiu diieiu [Vinboron – the new a domestic antispasmodic with the gastroprotective action]. Suchasna hastroenterolohiia, 3(53), 54–57. [in Ukrainian].

Popov, O. S., Shebeko, S. K., Shevchenko, O. I., & Shalamaiy, A. S. (2015). Eksperymentalne doslidzhennia protyzapalnykh vlastyvostei preparatu «Dyklokor» [Experimental study of anti-inflammatory properties of the drug "Dyklokor"]. Klinichna farmatsiia, 19(4), 35–39. [in Ukrainian].

Podpletnyaya, E. A., Mazur, I. A., & Mamchur, V. I. (2008). Rol´ kvercetina i tiotriazolina v povyshenii e´ffektivnosti NPVS pri asepticheskom vospalenii i visceral´noj boli u myshej [Role of quercetin and thiotriazoline in enhancing the effectiveness of NSAIDs in aseptic inflammation and visceral pain in mice]. Zaporozhskij medicinskij zhurnal, 2(1), 129–134. [in Ukrainian].

Kashuba, O. V. (2015). Pobichni reaktsii, sprychyneni zastosuvanniam nesteroidnykh protyzapalnykh preparativ – analhetykiv-antypiretykiv [Side effects caused by the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs – analgesic-antipyretics]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 2(107), 74–76. [in Ukrainian].

Stepaniuk, N. H., Hladkykh, F. V., & Basarab, O. V. (2015). Analiz pobichnykh reaktsii na tli zastosuvannia analhetykiv-antypiretykiv ta nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv, yaki pryznachalys likariamy zakladiv okhorony zdorovia Podilskoho rehionu u 2015 rotsi. Galician Medical Journal, 2(23), 92–98. [in Ukrainian].

Hladkykh, F. V., & Stepaniuk, N. H. (2015) Kharakterystyka protyzapalnoi ta zneboliuiuchoi aktyvnosti ibuprofenu ta yoho kombinatsii z vinboronom na modeli ad’iuvantnoho artrytu u shchuriv [Characteristics of the inflammatory and analgesic activity of ibuprofen and its combination with the model vinboronom adjuvant arthritis in rats]. Visnyk naukovykh doslidzhen, 2(79), 108–111. [in Ukrainian].

Lagunin, A. A., Filimonov, D. А., & Poroikov, V. V. (2010). Multi-targeted natural products evaluation based on biological activity prediction with PASS. Curr. Pharm. Des, 16(15), 1703–1717.

Goel, R. K., Singh, D., Lagunin, A. A., & Poroikov, V. V. (2011). PASS-assisted exploration of new therapeutic potential of natural products. Med. Chem. Res., 20(9), 1509–1514. doi:10.1007/s00044-010-9398-y.

Stephanov, O. V. (Ed) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv [Preclinical studies of drugs]. Kyiv: Avicena. [in Ukrainian].

Ulashchik, V. S., Kuklova, E. N., & Morozova, I. L. (2012). Dejstvie nizkochastotnogo ul´trazvuka na nociceptivnuyu chuvstvitel´nost´ u krys [The action of low-frequency ultrasound on nociceptive sensitivity in rats]. Fizioterapiya, bal'neologiya i reabilitaciya, 5, 3–8. [in Russian].

Yadlovskyi, O. Ye. (2012) Rol vaniloidnoho komponenta v antynotsytseptyvnii dii dyklofenaku [The role of vanilloid component antinociceptive action of diclofenac]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 1, 60–64. [in Ukrainian].

Rainsford, K. D. (2012). Ibuprofen: pharmacology, therapeutics and side effects. Heidelberg: Springer Basel.

Rybolovlev, Yu. R., & Rybolovlev, R. S. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoj aktivnosti [Dosing mammals substances constants of biological activity]. Doklady Akademii nauk SSSR, 6, 1513–1516. [in Russian].

Eddy, N. B., & Leinback, D. (1953) Synthetic analgesics. II. Dithienyl-butenyl and dithienylbutylamines. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, 107, 385–393.

Shih, W. J., & Aisner, J. (2016). Statistical design and analysis of clinical trials: principles and methods. Boca Raton: CRC Press.

Mironov, N. Yu., & Churyukanov, V. V. (2006). Vaniloidnye receptory: struktura, uchastie v regulirovanii funkcii organizma, farmakologiya, terapevtichekij potencial [Vanilloid receptors: structure, regulatory functions, pharmacology, therapeutic potential]. E´ksperimental'naya i klinicheskaya farmakologiya, 69(5), 55–69. [in Russian].

Entire, D. M., Kirkpatrick, D. R., Dueck, N. P., Kerfeld, M. J., Smith, T. A., Nelson, T. J., et al. (2016). Pain transduction: a pharmacologic perspective. Expert Rev. Clin. Pharmacol, 23, 1–12. doi: 10.1080/17512433.2016.1183481.




DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77934

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет