Експериментальне обґрунтування доцільності застосування вінборону з метою підвищення знеболювальної активності ібупрофену

Автор(и)

  • F. V. Hladkykh National Pirogov Memorial Medical University,
  • N. H. Stepaniuk National Pirogov Memorial Medical University,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77934

Ключові слова:

ібупрофен, вінборон, PASS-аналіз, антиноцицептивна активність

Анотація

Актуальним напрямом сучасної фармакології є підвищення безпечності нестероїдних протизапальних засобів, оскільки для них притаманні так звані «клас-специфічні» побічні реакції, провідне місце серед них посідає гастротоксичність. У попередніх дослідженнях довели здатність вінборону нівелювати ульцерогенний ефект ібупрофену (Гладких Ф. В. та співав., 2014), а наявність у вітчизняного спазмолітика доведеної власної болезаспокійливої активності (Степанюк Г. І. та співів., 2007) слугує підґрунтям дослідження впливу вінборону на анальгетичний компонент фармакотерапевтичного ефекту ібупрофену.

Мета роботи – здійснити in silico дослідження взаємозв’язку «молекулярна структура – аналгетична активність» вінборону та експериментально in vivo обґрунтувати доцільність застосування вінборону з метою підвищення анальгетичної активності ібупрофену на моделі ад’ювантного артриту в щурів.

Матеріали та методи. Дослідження взаємозв’язку «молекулярна структура – анальгетична активність» вінборону здійснили in silico за допомогою PASS-аналізу спектра біологічної активності, котрий виконали в режимі online за безпосереднього введення структурної формули вінборону в браузері, використовуючи Marvin JS web-ресурсу «PASS Online» (http://www.way2drug.com/passonline). Анальгетичну активність іn vivo досліджували на моделі гострого термічного болю, який моделювали в загальноприйнятому поведінковому тесті ноцицепції «Гаряча пластинка» (Hot plate).

Результати. За даними PASS-прогнозу, механізмами реалізації болезаспокійливої активності вінборону є: аґонізм щодо ванілоїдних (TRPV1) рецепторів (Pa=0,490; Pi=0,008), аґонізм до μ (mu) рецепторів (Pa=0,323; Pi=0,036), інгібування GABA (Pa=0,329; Pi=0,089) тощо. Експериментальні дослідження показали, що при комбінованому застосуванні ібупрофену та вінборону анальгетична активність перевищувала аналогічні показники при монотерапії ібупрофеном у дозі 73 мг/кг – на 15,3%, а в дозі 218 мг/кг – на 20,4%. Крім того, варто відзначити, що анальгетична активність під час комбінованого застосування ібупрофену в дозі 218 мг/кг і вінборону (+39,8%) перевищувала сумарну анальгетичну активність монотерапії ібупрофеном у тій самій дозі (+19,4%) та монотерапії вінбороном (+10,9%), що вказує на потенціювання анальгетичного ефекту обох препаратів при їхньому комбінованому застосуванні.

Висновки. Провідним механізмом у реалізації анальгетичного компонента вінборону, за даними PASS-прогнозу, є його аґонізм до TRPV1. Результати досліджень вказують на здатність вінборону потенціювати антиноцицептивну активність ібупрофену.

 

Посилання

Herndon, C. M., Hutchison, R. W., Berdine, H. J., Stacy, Z. A., Chen, J. T., Farnsworth, D. D., et al. (2008). Management of chronic nonmalignant pain with non-steroidal anti-inflammatory drugs. Pharmacotherapy, 28(6), 788–805. doi: 10.1592/phco.28.6.788.

Zupanec, I. A. (2013). Simtomaticheskaya pomoshch pri boli: vzglyad na problemu [Symptomatic assistance with pain, look at the problem]. Farmacevt praktik, 3, 24–25. [in Ukrainian].

Smith, S. R., Deshpande B. R., Collins J. E., Katz J. N., & Losina E. (2016). Comparative pain reduction of oral non-steroidal anti-inflammatory drugs and opioids for knee osteoarthritis: systematic analytic review. Osteoarthritis Cartilage, 24(6), 962–972. doi: 10.1016/j.joca.2016.01.135.

Costa, B. R., Reichenbach, S., Keller, N., Nartey, L., Wandel, S., Juni, P., & Trelle, S. (2016). Effectiveness of non-steroidal anti-inflammatory drugs for the treatment of pain in knee and hip osteoarthritis: a network meta-analysis. Lancet, 21(387), 2093–2105. doi: 10.1016/s0140-6736(16)30002-2.

Nefedov, O. O., & Mamchur, V. I. (2009). Farmakolohichni aspekty vplyvu nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv ta klasychnykh spazmolitykiv na vistseralnyi bil v eksperymenti [Pharmacological aspects of the impact of NSAIDs and classic antispasmodics for visceral pain experiment]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 1(8), 15–19. [in Ukrainian].

Chornoivan, N. H., Chornobrovyi, V. N., Stepaniuk H. I., Shalamai, A. S., & Stepaniuk, A. H. (2010). Vinboron – novyi vitchyznianyi spazmolityk z hastroprotektornoiu diieiu [Vinboron – the new a domestic antispasmodic with the gastroprotective action]. Suchasna hastroenterolohiia, 3(53), 54–57. [in Ukrainian].

Popov, O. S., Shebeko, S. K., Shevchenko, O. I., & Shalamaiy, A. S. (2015). Eksperymentalne doslidzhennia protyzapalnykh vlastyvostei preparatu «Dyklokor» [Experimental study of anti-inflammatory properties of the drug "Dyklokor"]. Klinichna farmatsiia, 19(4), 35–39. [in Ukrainian].

Podpletnyaya, E. A., Mazur, I. A., & Mamchur, V. I. (2008). Rol´ kvercetina i tiotriazolina v povyshenii e´ffektivnosti NPVS pri asepticheskom vospalenii i visceral´noj boli u myshej [Role of quercetin and thiotriazoline in enhancing the effectiveness of NSAIDs in aseptic inflammation and visceral pain in mice]. Zaporozhskij medicinskij zhurnal, 2(1), 129–134. [in Ukrainian].

Kashuba, O. V. (2015). Pobichni reaktsii, sprychyneni zastosuvanniam nesteroidnykh protyzapalnykh preparativ – analhetykiv-antypiretykiv [Side effects caused by the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs – analgesic-antipyretics]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 2(107), 74–76. [in Ukrainian].

Stepaniuk, N. H., Hladkykh, F. V., & Basarab, O. V. (2015). Analiz pobichnykh reaktsii na tli zastosuvannia analhetykiv-antypiretykiv ta nesteroidnykh protyzapalnykh zasobiv, yaki pryznachalys likariamy zakladiv okhorony zdorovia Podilskoho rehionu u 2015 rotsi. Galician Medical Journal, 2(23), 92–98. [in Ukrainian].

Hladkykh, F. V., & Stepaniuk, N. H. (2015) Kharakterystyka protyzapalnoi ta zneboliuiuchoi aktyvnosti ibuprofenu ta yoho kombinatsii z vinboronom na modeli ad’iuvantnoho artrytu u shchuriv [Characteristics of the inflammatory and analgesic activity of ibuprofen and its combination with the model vinboronom adjuvant arthritis in rats]. Visnyk naukovykh doslidzhen, 2(79), 108–111. [in Ukrainian].

Lagunin, A. A., Filimonov, D. А., & Poroikov, V. V. (2010). Multi-targeted natural products evaluation based on biological activity prediction with PASS. Curr. Pharm. Des, 16(15), 1703–1717.

Goel, R. K., Singh, D., Lagunin, A. A., & Poroikov, V. V. (2011). PASS-assisted exploration of new therapeutic potential of natural products. Med. Chem. Res., 20(9), 1509–1514. doi:10.1007/s00044-010-9398-y.

Stephanov, O. V. (Ed) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv [Preclinical studies of drugs]. Kyiv: Avicena. [in Ukrainian].

Ulashchik, V. S., Kuklova, E. N., & Morozova, I. L. (2012). Dejstvie nizkochastotnogo ul´trazvuka na nociceptivnuyu chuvstvitel´nost´ u krys [The action of low-frequency ultrasound on nociceptive sensitivity in rats]. Fizioterapiya, bal'neologiya i reabilitaciya, 5, 3–8. [in Russian].

Yadlovskyi, O. Ye. (2012) Rol vaniloidnoho komponenta v antynotsytseptyvnii dii dyklofenaku [The role of vanilloid component antinociceptive action of diclofenac]. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 1, 60–64. [in Ukrainian].

Rainsford, K. D. (2012). Ibuprofen: pharmacology, therapeutics and side effects. Heidelberg: Springer Basel.

Rybolovlev, Yu. R., & Rybolovlev, R. S. (1979). Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchikh po konstantam biologicheskoj aktivnosti [Dosing mammals substances constants of biological activity]. Doklady Akademii nauk SSSR, 6, 1513–1516. [in Russian].

Eddy, N. B., & Leinback, D. (1953) Synthetic analgesics. II. Dithienyl-butenyl and dithienylbutylamines. Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics, 107, 385–393.

Shih, W. J., & Aisner, J. (2016). Statistical design and analysis of clinical trials: principles and methods. Boca Raton: CRC Press.

Mironov, N. Yu., & Churyukanov, V. V. (2006). Vaniloidnye receptory: struktura, uchastie v regulirovanii funkcii organizma, farmakologiya, terapevtichekij potencial [Vanilloid receptors: structure, regulatory functions, pharmacology, therapeutic potential]. E´ksperimental'naya i klinicheskaya farmakologiya, 69(5), 55–69. [in Russian].

Entire, D. M., Kirkpatrick, D. R., Dueck, N. P., Kerfeld, M. J., Smith, T. A., Nelson, T. J., et al. (2016). Pain transduction: a pharmacologic perspective. Expert Rev. Clin. Pharmacol, 23, 1–12. doi: 10.1080/17512433.2016.1183481.

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2016)

Розділ

Експериментальна та клінічна фармакологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).