Термогравіметричні дослідження крему з міноксиділом
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.3.77913Ключові слова:
міноксиділ, крем для шкіри, термогравіметрія, технологіяАнотація
Одним із найефективніших сучасних препаратів, що використовують у сучасній трихології для стимуляції росту волосся як при андрогенній, так і при інших видах алопеції, є міноксиділ, клінічний ефект якого зумовлений інтенсифікацією метаболічних процесів у шкірі шляхом інтенсифікації мікроциркуляції. Для місцевого застосування вітчизняна дерматологія використовує препарати міноксиділу імпортного походження у формі спиртово-водних лосьйонів, аерозолів.
Використання м’яких лікарських форм для зовнішнього застосування з міноксиділом дає можливість підвищити його ефективність і розширити арсенал вітчизняних фармакотерапевтичних засобів для стимуляції росту волосся.
На кафедрі технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, мікробіологічних і біофармацевтичних досліджень розроблений раціональний склад м’якої лікарської форми міноксиділу для зовнішнього застосування – крему-маски на емульсійній основі, що містить 2% активного фармацевтичного інгредієнта.
Мета роботи – вивчення наслідків термообробки крему-маски для зовнішнього застосування з міноксиділом у межах температур, що супроводжують технологічний процес виробництва цієї лікарської форми.
Матеріали та методи. Як об’єкти термогравіметричних досліджень використовували міноксиділ, крем із міноксиділом 2% на емульсійній основі та його носій.
Термогравіметричний аналіз здійснили на дериватографі «Shimadzu DTG-60» (Японія) з платино-платинородієвою термопарою при нагріванні зразків в алюмінієвих тиглях від 25 до 200 ˚С.
Результати. Відповідно до даних термогравіметричного аналізу міноксиділ є термічно стійким з’єднанням у діапазоні 26–240 ˚С. Під час експерименту при температурі 191,72 ˚С спостерігали незначний ендотермічний ефект, але при цьому маса зразка після завершення дослідження практично не змінилася (зменшення на 0,32%).
Наявність теплових ефектів на дериватограмі крему емульсійного з міноксиділом збігається з тепловими ефектами компонентів основи, що свідчить про відсутність хімічної взаємодії між біологічно активною речовиною м’якої лікарської форми та допоміжними речовинами його носія.
Висновки. Виготовлення крему-маски з міноксиділом 2% при температурах, що прийняті в технологічному процесі кремів на емульсійних основах (60–80 ˚С), не призводить до деструкції компонентів цієї лікарської форми.
Посилання
Olisova, O. Yu., Kochergin, N. G., & Vertieva, E. Yu. (2013). Androgeneticheskaya alopeciya: patogeneticheskie mekhanizmy i podkhody k lecheniyu [Androgenetic alopecia: pathogenetic mechanisms and treatment approaches]. Rossijskij zhurnal kozhnykh i venericheskikh boleznej, 3, 53–57. [in Russian].
Kardashova, D. Z., Vasilenko, A. I., Li, V. A., & Karasev, E. A. (2012). Kompleksnyj podkhod – osnova e´ffektivnogo lecheniya alopetsii [Comprehensive approach is the basis for effective treament of alopecia]. E´ksperimental´naya i klinicheskaya dermatokosmetologiya, 1, 58–63. [in Russian].
Kolesnik, I. M. Pokrovskij, M. V., Lazarenko, V. A., Efremenkova, D. A., Pokrovskaya, T. G., Hodov, S. V., et al. (2012). Vliyanie farmakologicheskogo prekondicionirovaniya aktivatorami ATF-zavisimykh kalievykh kanalov na sostoyanie mikrocirkulyatornogo rusla v ishemizirovannoj skeletnoj myshce [The Influence of pharmacological preconditioning activator of ATP-dependent potassium channels in the state of the microvasculature in the ischemic skeletal muscle]. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya Medicina. Farmaciya, 22-3, 129–131. [in Russian].
Bolotnaya, L. A. (2012). Lechenie androgeneticheskoj alopecii s pozicii dokazatelnoj medicine [Treatment of androgenetic alopecia with evidence-based medicine]. Dermatolohiia ta venerolohiia, 4, 9–16. [in Ukrainian].
Gladyshev, V. V., Diudiun, A. D., Biriuk, I. A., & Hnitko, I. V. (2016). Vyhotovlennia kremu dlia zovnishnoho zastosuvannia z diiuchoiu rechovynoiu minoksydilom v umovakh apteky [The Production of cream for external use of the active substance Minoxidil in pharmacy]. Informatsiinyi lyst MOZ Ukrainy, 5. [in Ukrainian].
Ganicheva, L. M, & Vdovina, G. P. (2012). Biofarmacevticheskie aspekty razrabotki, proizvodstva i primeneniya lekarstvennykh preparatov [Biopharmaceutical aspects of Development, Production and administration of medicines]. Vestnik Volgogradskogo medicinskogo universiteta, 3, 3–9. [in Russian].
Cantos, F. L. (2016). Agains, science and cosmetics advertising. Eternity in a drop of cream. Revista de Comunicaciуn Vivat Academia, 135, 41–56. I: doi: 10.15178/va.2016.135.41-56.
Haines, P. J. (2012). Thermal methods of analysis: principles, applications and problems. London: Blackie Academic&Professional.
Sorensen, O. T., & Rouquerol, J. (2013). Sample controlled thermal analysis. London: Springer-Science + Business Media Dordrecht.
Kuchina, L. K., Gladishev, V. V., & Pukhal´skaya, I. A. (2015). Termogravimetricheskie issledovaniya gelya nazal´nogo s diltiazemom [Thermogravimetric investigations of nasal gel with diltiazem]. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky ta praktyky, 3(19), 30–33. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).