Дослідження амінокислотного складу рослинної сировини CARDUUS NUTANS L. та CARDUUS ACANTHOIDES L. флори України

Автор(и)

  • T. I. Balanchuk Zaporizhzhia State Medical University,
  • A. V. Мazulin Zaporizhzhia State Medical University,
  • Т. V. Оproshanska National University of Pharmacy,
  • G. V. Мazulin Zaporizhzhia State Medical University,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.2.70706

Ключові слова:

високоефективна рідинна хроматографія, суцвіття, лист, будяк пониклий, будяк акантовидний, амінокислоти, гепатозахисна, антиоксидантна дія

Анотація

Мета роботи – дослідження якісного складу та кількісного вмісту амінокислот у суцвіттях і листі будяка пониклого (Carduus nutans L.), будяка акантовидного  (Carduus acanthoides L.) флори України.

Матеріали та методи. Для аналізу використали метод ВЕРХ «ААА 881» (Чехія). Хроматографічна колонка приладу з катіонітом марки Ostion LGAN (l=600 мм, d=8,0 мм, колонка №1) і (l=700 мм, d=7,0 мм, колонка №2). Елюентами були цитратні буферні розчини (рН=3,25; 4,25; 5,28) під робочим тиском 14–16 кПа/см2 (колонка №1) і 4–8 кПа/см2 (колонка №2), об’єм досліджуваного розчину – 100 мкл.

Результати. У рослинній сировині будяка пониклого (Carduus nutans L.), будяка акантовидного (Carduus acanthoides L.) визначено присутність та накопичення 15 зв’язаних у складі білка та 15 вільних амінокислот (у суцвіттях до 11,10+1,22%, 1,47+0,15%; в листі – до 6,72+0,78%; 1,25+0,14%). З них 7 були незамінні (лейцин, ізолейцин, метіонін, лізин, треонін, фенілаланін, валін). Основними ідентифікованими сполуками в суцвіттях були: цистин (до 2,01+0,23%), аланін (до 1,48+0,16%), аргінін (до 1,28+0,11%), лізин (до 1,14+0,12%). У листі встановили накопичення цистину, відповідно для Carduus nutans L. – до 1,68+0,15%, Carduus acanthoides L. – до 1,15+0,13%.

Висновки. Рослинна сировина Carduus nutans L., Carduus acanthoides L. перспективна для одержання комплексних фітопрепаратів із гепатозахисною та антиоксидантною діями.

Посилання

Volodymyrets, V. І. (2006). Biokhimiia roslyn [Biochemistry of plants]. Rіvnо, NIVGP. [in Ukrainian]

Derzh. p-vo «Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr» (2004) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 1 [State pharmacopoeia of Ukraine. Addition 1]. Harkiv: RIREH. [in Ukrainian]

Derzh. p-vo «Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr» (2004). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 2 [State pharmacopoeia of Ukraine. Addition 2]. Harkiv: RIREH. [in Ukrainian]

Zapadnyuk, V. I., Kurash, L. P., & Zaika, M. I. (1982). Aminokisloty v medicini [Amino acids in medicine]. Kyiv: Zdorovya. [in Ukrainian]

Kortikov, V. N., & Kortikov, A. V. (2008). Polnaya e′nciklopediya lekarstvennykh rastenij [The complete encyclopedia of medical plants]. Rostov-na-Donu: Feniks. [in Russian]

Kurochkin, Е. I. (2001). Lekarstvennye rasteniya [The medical plants]. Samara: ABC. [in Russian]

K′osev, P. A. (2011). Lekarstvennye rasteniya: samij polnij spravochnik [The medical plants. The most complete encyclopedia]. Мoscow: E′ksmo-Press. [in Russian]

Mazulin, A. V., Kaloshina, N. A., & Denisenko, O. N. (1999) Aminokislotnyj sostav – vazhnejshaya kharakteristika biologicheskoj aktivnosti lekarstvennogo syryа [The amino acid composition is major description of biological activity of medical plants]. Aktualni pytannia farmatsevtychnoi ta medychnoi nauky ta praktyky, 4, 36–38. [in Ukranian]

Maschkovskij, M. D. (2012). Lekarstvennye sredstva [The medical preparations]. Мoscow: Novaya volna. [in Russian]

Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prokudin, Yu. N., et al. (1987). Opredelitel′ vysshikh rastenij Ukrainy [Manual of higher plants of Ucraine]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukranian]

Randuschka, D., Schemshak, L., & Gaberova, I. (1990). Cvetovoj atlas rastenij [Coloured atlas of plants]. Bratislava: Obzor. [in Slovakia]

Philipcova, G. G., & Smolin, I. I. (2004). Osnovy biokhimii rastenij [Bases of biochemistry of plants]. Minsk: BGU. [in Byelorussia]

Cvelev, N. N. (2000). Opredelitel′ sosudistykh rastenij Severo-Zapadnoj Rossii [Manual of the vascular plants of Noth-West Russia]. Saint Petersburg [in Russian]

Gershenzon, J. (1984). Plant secondary metabolite production under stress. Phytochemical adaptation to stress. N.Y.; L.: Plenum Press.

Jordon-Thaden, I. E., & Louda, S. M. (2003). Chemistry of Cirsium and Carduus: A role in ecological risk assessment for biological control of weeds. Biochemical Systematics and Ecology, 31(12). 1353–1396. doi: 10.1016/S0305-1978(03)00130-3.

Kozyra, M., Glowinak, K., & Boguszewska, M. (2013). The analysis of flavonoids in the flowering herbs of Carduus acanthoides L. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences, 26(1), 10–15. doi: 10.12923/j.2084-980X/26.1/a.02.

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2016)

Розділ

Фармакогнозія та хімія природних сполук

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).