Вивчення елементного складу м’яти перцевої (Mentha piperita)

Автор(и)

  • K. V. Andrianov
  • Yu. A. Fedchenkova
  • O. P. Khvorost

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2014.3.33165

Ключові слова:

м’ята перцева, листя рослин, мікроелементи

Анотація

Додаткового дослідження потребує доволі розповсюджена рослина – м’ята перцева (Mentha piperita) родини губоцвітих (Lamiaceae). У дикорослому стані невідома, є гібридом. Терапевтична активність рослини зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких є макро- та мікроелементи. З метою вивчення якісного складу та кількісного вмісту макро- та мікроелементів у листі дослідили три зразки м’яти перцевої за допомогою атомно-емісійної спектрометрії з фотографічною реєстрацією. Елементний склад усіх об’єктів, які вивчили, однаковий: 5 макро-, 15 мікро- та 4 ультрамікроелементи. У всіх видах сировини встановили найвищий вміст калію (не менш ніж 2300 мг/кг), що можна пов’язати з певними аспектами дії препаратів із м’яти перцевої.

Посилання

(2009) Derzhavna farmakopeya Ukrainy. Dopovnennia 3, 198-199. [in Ukrainian].

Travnyk. Likarski roslyny. Retrieved from http://dna.com.ua/4375-myata-perceva.html.

Riachi, L. G., Abi-Zaid, I. E., Moreira, R. F., & De Maria, C. A. (2012). Volatile composition of peppermint (Mentha piperita L.) commercial teas through solid phase extraction. Arch Latinoam Nutr, 62(4), 389–92.

Caboni, P., Saba, M., Tocco, G., Casu, L, Murgia, A., Maxia, A., et al. (2013) Nematicidal activity of mint aqueous extracts against the root-knot nematode Meloidogyne incognita. Agric Food Chem., 61(41), 9784–9788. doi: 10.1021/jf403684h.

Bouari, C., Bolfa P., Borza, G., Nadas, G., Catoi, C., & Fit, N. (2013). Antimicrobial activity of Mentha piperita and Saturenja hortensis in a murine model of cutaneous protothecosis. Mycol Med., 1156–5233.

Herro, E., & Jacob, S. (2010). Mentha piperita (peppermint). Dermatitis, 21(6), 327–329.

Khater, H. F. (2014). Bioactivities of some essential oils against the camel nasal botfly, Cephalopina titillator. Parasitol Res, 113(2), 593–605. doi: 10.1007/s00436-013-3688-5.

Berdowska, I., Zieliński, B., Fecka, I., Kulbacka, J., Saczko, J., & Gamian, A. (2013). Cytotoxic impact of phenolics from Lamiaceae species on human breast cancer cells. Food Chem. 141(2). 1313–21. doi: 10.1016/j.foodchem.2013.03.090.

Burda, N. Ye., Zhuravel, I. О., Kyslychenko, V. S., Demiokhin, V. B. (2010). Elementnyi sklad travy i koreniv gadiuchnyka v’iazolistogo. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMАPO іmeni P.L. Shupika, 19(3), 586–589. [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2014)

Розділ

Фармакогнозія та хімія природних сполук

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).