Спектрофотометричне дослідження дубильних речовин у траві Achillea millefolium L.
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.2.281344Ключові слова:
Achillea millefolium L., дубильні речовини, спектрофотометричні дослідження, пірогалол, галова кислотаАнотація
Дубильні речовини – важливий клас вторинних метаболітів із широким спектром фармакологічних ефектів, завдяки яким їх використовують у різноманітних сферах медицини. У рослинах роду Achillea L. дубильні речовини – клас сполук, що домінують. Це дає змогу застосовувати рослинну сировину та екстракти деревію для розроблення складних рослинних і комбінованих рецептур лікарських засобів. Пошук нових джерел природних дубильних сполук для фармацевтичних і косметичних цілей викликає великий інтерес і спонукає до удосконалення методів фітохімічного дослідження відомих видів лікарських рослин.
Мета роботи – розроблення методики спектрофотометричного визначення кількісного складу дубильних речовин у перерахунку на галову кислоту в деревію звичайного (Achillea millefolium L.) траві.
Матеріали і методи. Для дослідження використовували повітряно-суху сировину – деревію звичайного траву. Кількісний вміст поліфенолів у перерахунку на пірогалол у рослинний сировині визначали за допомогою модифікованого методу УФ-спектрофотометрії. Під час розроблення методики спектрофотометричного визначення дубильних речовин у деревію звичайного траві в перерахунку на галову кислоту враховували вплив концентрації екстрагента та ступеня подрібнення рослинної сировини.
Результати. Кількісний вміст поліфенолів у водному витягу з деревію звичайного трави в перерахунку на пірогалол становив 2,9781 ± 0,0177 %. Розмір частинок сировини суттєво впливає на вихід діючих речовин. Оптимальними технологічними параметрами для розробленої методики є екстрагування рослинної сировини, подрібненої до 0,5–1,0 мм, 70 % етанолом у співвідношенні 1:10 (4,08 ± 0,01 %).
Висновки. Результати дослідження дають підстави рекомендувати застосування методики у перерахунок на галову кислоту для визначення дубильних речовин у спирто-водних екстрактах деревію.
Посилання
Agar, O. T., Dikmen, M., Ozturk, N., Yilmaz, M. A., Temel, H., & Turkmenoglu, F. P. (2015). Comparative Studies on Phenolic Composition, Antioxidant, Wound Healing and Cytotoxic Activities of Selected Achillea L. Species Growing in Turkey. Molecules, 20(10), 17976-18000. https://doi.org/10.3390/molecules201017976
Salehi, B., Selamoglu, Z., Sevindik, M., Fahmy, N. M., Al-Sayed, E., El-Shazly, M., Csupor-Löffler, B., Csupor, D., Yazdi, S. E., Sharifi-Rad, J., Arserim-Uçar, D. K., Arserim, E. H., Karazhan, N., Jahani, A., Dey, A., Azadi, H., Vakili, S. A., Sharopov, F., Martins, N., & Büsselberg, D. (2020). Achillea spp.: A comprehensive review on its ethnobotany, phytochemistry, phytopharmacology and industrial applications. Cellular and molecular biology (Noisy-le-Grand, France), 66(4), 78-103. https://doi.org/10.14715/cmb/2020.66.4.13
Ali, S. I., Gopalakrishnan, B., & Venkatesalu, V. (2017). Pharmacognosy, Phytochemistry and Pharmacological Properties of Achillea millefolium L.: A Review. Phytotherapy research : PTR, 31(8), 1140-1161. https://doi.org/10.1002/ptr.5840
Strzępek-Gomółka, M., Gaweł-Bęben, K., & Kukula-Koch, W. (2021). Achillea Species as Sources of Active Phytochemicals for Dermatological and Cosmetic Applications. Oxidative medicine and cellular longevity, 2021, 6643827. https://doi.org/10.1155/2021/6643827
Tadić, V., Arsić, I., Zvezdanović, J., Zugić, A., Cvetković, D., & Pavkov, S. (2017). The estimation of the traditionally used yarrow (Achillea millefolium L. Asteraceae) oil extracts with anti-inflamatory potential in topical application. Journal of ethnopharmacology, 199, 138-148. https://doi.org/10.1016/j.jep.2017.02.002
El-Kalamouni, C., Venskutonis, P. R., Zebib, B., Merah, O., Raynaud, C., & Talou, T. (2017). Antioxidant and Antimicrobial Activities of the Essential Oil of Achillea millefolium L. Grown in France. Medicines, 4(2), 30. https://doi.org/10.3390/medicines4020030
Garzoli, S., Cicaloni, V., Salvini, L., Trespidi, G., Iriti, M., & Vitalini, S. (2023). SPME-GC-MS Analysis of the Volatile Profile of Three Fresh Yarrow (Achillea millefolium L.) Morphotypes from Different Regions of Northern Italy. Separations, 10(1). https://doi.org/10.3390/separations10010051
Duyun, I. F., Mazulin, O. V., Мazulin, G. V., & Oproshanska, Т. V. (2020). Khimichnyi sklad polifenolnykh spoluk u travi dereviiu podovoho (Achillea micranthoides Klok.) [The chemical composition of polyphenolic compounds Achillea micranthoides Klok. herbs]. Farmatsevtychnyi zhurnal, 75(1), 80-87. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32352/0367-3057.1.20.09
Serdar, G., Sökmen, M., Demir, E., Sökmen, A., & Bektaş, E. (2016). Extraction of antioxidative principles of Achillea biserrata M. Bieb. and chromatographic analyses. International Journal of Secondary Metabolite, 2(2), 3-15. https://doi.org/10.21448/ijsm.240706
Angourani, H. R., Zarei, A., Moghadam, M. M., Ramazani, A., & Mastinu, A. (2023). Investigation on the Essential Oils of the Achillea Species: From Chemical Analysis to the In Silico Uptake against SARS-CoV-2 Main Protease. Life, 13(2), 378. https://doi.org/10.3390/life13020378
Marinas, I. C., Oprea, E., Gaboreanu, D. M., Gradisteanu Pircalabioru, G., Buleandra, M., Nagoda, E., Badea, I. A., & Chifiriuc, M. C. (2023). Chemical and Biological Studies of Achillea setacea Herba Essential Oil-First Report on Some Antimicrobial and Antipathogenic Features. Antibiotics, 12(2), 371. https://doi.org/10.3390/antibiotics12020371
Ladan Moghadam, A. R. (2017). New compound from the aerial parts of Achillea millefolium. International Journal of Food Properties, 20(9), 2041-2051. https://doi.org/10.1080/10942912.2016.1230747
Ahmadi-Dastgerdi, A., Ezzatpanah, H., Asgary, S., Dokhani, S., & Rahimi, E. (2017). Phytochemical, Antioxidant and Antimicrobial Activity of the Essential Oil from Flowers and Leaves of Achillea millefolium subsp. millefolium. Journal of Essential Oil-Bearing Plants, 20(2), 395-409. https://doi.org/10.1080/0972060X.2017.1280419
Marchyshyn, C. M., Budniak, L. I., & Ivasiuk, I. M. (2020). Doslidzhennia dubylnykh rechovyn u travi ta bulbakh smykavtsia yistivnoho (chufy) (Cyperus esculentus L.) metodom VERKh [Investigation of tannins in herb and tubers of the yellow nutgrass (Cyperus esculentus L.) (chufa) by HPLC method]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 13(2), 225-229. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207119
Jing, W., Xiaolan, C., Yu, C., Feng, Q., & Haifeng, Y. (2022). Pharmacological effects and mechanisms of tannic acid. Biomedicine & pharmacotherapy = Biomedecine & pharmacotherapie, 154, 113561. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2022.113561
Fraga-Corral, M., Otero, P., Cassani, L., Echave, J., Garcia-Oliveira, P., Carpena, M., Chamorro, F., Lourenço-Lopes, C., Prieto, M. A., & Simal-Gandara, J. (2021). Traditional Applications of Tannin Rich Extracts Supported by Scientific Data: Chemical Composition, Bioavailability and Bioaccessibility. Foods, 10(2), 251. https://doi.org/10.3390/foods10020251
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. (2014). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy [The State Pharmacopoeia of Ukraine (Vol. 3, 2nd ed.)]. Kharkiv: State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. [in Ukrainian].
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. (2015). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy [The State Pharmacopoeia of Ukraine (Vol. 1, 2nd ed.)]. Kharkiv: State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. [in Ukrainian].
Nayeem, N., & SMB, A. (2016). Gallic Acid: A Promising Lead Molecule for Drug Development. Journal of Applied Pharmacy, 08(02). https://doi.org/10.4172/1920-4159.1000213
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
