Клінічний випадок діагностики автоімунного гепатиту на стадії цирозу печінки
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.2.277495Ключові слова:
автоімунний гепатит, цироз печінки, трансамінази, автоантитіла, діагностика, лікуванняАнотація
Мета роботи – проаналізувати клінічний випадок діагностики автоімунного гепатиту (АІГ) на стадії цирозу печінки в пацієнтки віком 40 років і нагадати лікарям-практикам про тяжкі наслідки цієї хвороби.
Матеріали та методи. Проаналізовано клінічний випадок АІГ, діагностованого згідно з критеріями International Autoimmune Hepatitis Group (2008) на стадії цирозу печінки у пацієнтки віком 40 років. Для верифікації діагнозу здійснили пункційну біопсію печінки з морфологічним дослідженням гепатобіоптату.
Результати. Аналіз клінічного випадку АІГ у пацієнтки 40 років продемонстрував пізню діагностику АІГ на стадії цирозу печінки, що спричинена відсутністю протягом тривалого часу будь-яких клінічних проявів хвороби та настороженості практичних лікарів щодо з’ясування причин тривалого підвищення активності трансаміназ. Тригером маніфестації клінічних проявів цирозу печінки, що сформувався внаслідок тривалого перебігу АІГ, було емоційне перенапруження через виїзд із зони бойових дій.
Показано застосування критеріїв International Autoimmune Hepatitis Group у клінічній практиці, зокрема поєднання підвищення антинуклеарних антитіл і загального IgG, характерних гістологічних змін у печінці, виключення інфікування гепатотропними вірусами дало змогу вважати діагноз АІГ достовірним.
Медикаментозне лікування сприяло певним позитивним змінам клінічних і лабораторних показників, але за висновком лікаря-трансплантолога на цьому етапі перебігу АІГ пацієнтка вже потребувала трансплантації печінки, тому включена в лист очікування.
Висновки. Наведене клінічне спостереження демонструє пізню діагностику АІГ на стадії цирозу печінки в пацієнтки віком 40 років, що протягом тривалого часу не мав клінічних проявів, і тому не викликав належної настороженості лікарів щодо з’ясування причин тривалого підвищення активності трансаміназ. Вірогідність діагнозу АІГ підтверджено шляхом застосування критеріїв International Autoimmune Hepatitis Group.
Посилання
Hennes, E. M., Zeniya, M., Czaja, A. J., Parés, A., Dalekos, G. N., Krawitt, E. L., Bittencourt, P. L., Porta, G., Boberg, K. M., Hofer, H., Bianchi, F. B., Shibata, M., Schramm, C., Eisenmann de Torres, B., Galle, P. R., McFarlane, I., Dienes, H. P., Lohse, A. W., & International Autoimmune Hepatitis Group (2008). Simplified criteria for the diagnosis of autoimmune hepatitis. Hepatology (Baltimore, Md.), 48(1), 169-176. https://doi.org/10.1002/hep.22322
Ministry of Health of Ukraine. (2014, November 6). Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry khronichnykh neinfektsiinykh hepatytakh. Nakaz MOZ Ukrainy vid 06.11.2014 r. No. 826 [On the approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care for chronic non-infectious hepatitis (No. 826)]. https://ips.ligazakon.net/document/MOZ24038
Liang, J. B., Chen, Y., Chen, R. L., Li, Y. K., Li, B., You, Z. R., Li, Y., Zhang, J., Huang, B. Y., Wei, Y. R., Lyu, Z. W., Lian, M., Xiao, X., Wang, Q. X., Tang, R. Q., Fang, J. Y., Chen, X. Y., Ma, X., & Miao, Q. (2021). CD8+ T cells actively penetrate hepatocytes via the CD44/p-ERM/F-actin pathway in autoimmune hepatitis. Journal of digestive diseases, 22(6), 351-362. https://doi.org/10.1111/1751-2980.12995
Heneghan, M. A., Yeoman, A. D., Verma, S., Smith, A. D., & Longhi, M. S. (2013). Autoimmune hepatitis. Lancet, 382(9902), 1433-1444. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)62163-1
Tunio, N. A., Mansoor, E., Sheriff, M. Z., Cooper, G. S., Sclair, S. N., & Cohen, S. M. (2021). Epidemiology of Autoimmune Hepatitis (AIH) in the United States Between 2014 and 2019: A Population-based National Study. Journal of clinical gastroenterology, 55(10), 903-910. https://doi.org/10.1097/MCG.0000000000001449
European Association for the Study of the Liver (2015). EASL Clinical Practice Guidelines: Autoimmune hepatitis. Journal of hepatology, 63(4), 971-1004. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2015.06.030
Trivedi, P. J., & Hirschfield, G. M. (2021). Recent advances in clinical practice: epidemiology of autoimmune liver diseases. Gut, 70(10), 1989-2003. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2020-322362
Czaja, A. J. (2017). Global Disparities and Their Implications in the Occurrence and Outcome of Autoimmune Hepatitis. Digestive diseases and sciences, 62(9), 2277-2292. https://doi.org/10.1007/s10620-017-4675-y
Singal, A. K., Louvet, A., Shah, V. H., & Kamath, P. S. (2018). Grand Rounds: Alcoholic Hepatitis. Journal of hepatology, 69(2), 534-543. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2018.05.001
Mack, C. L., Adams, D., Assis, D. N., Kerkar, N., Manns, M. P., Mayo, M. J., Vierling, J. M., Alsawas, M., Murad, M. H., & Czaja, A. J. (2020). Diagnosis and Management of Autoimmune Hepatitis in Adults and Children: 2019 Practice Guidance and Guidelines From the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology (Baltimore, Md.), 72(2), 671-722. https://doi.org/10.1002/hep.31065
Floreani, A., Leung, P. S., & Gershwin, M. E. (2016). Environmental Basis of Autoimmunity. Clinical reviews in allergy & immunology, 50(3), 287-300. https://doi.org/10.1007/s12016-015-8493-8
Palle, S. K., Naik, K. B., McCracken, C. E., Kolachala, V. L., Romero, R., & Gupta, N. A. (2019). Racial disparities in presentation and outcomes of paediatric autoimmune hepatitis. Liver international, 39(5), 976-984. https://doi.org/10.1111/liv.14081
Ngu, J H., Bechly, K., Chapman, B. A., Burt, M. J., Barclay, M. L., Gearry, R. B., & Stedman, C. A. (2010). Population-based epidemiology study of autoimmune hepatitis: a disease of older women?. Journal of gastroenterology and hepatology, 25(10), 1681-1686. https://doi.org/10.1111/j.1440-1746.2010.06384.x
Kfuri, M., & Schatzker, J. (2019). Response to A. Kumar, et al., Letter to the Editor concerning "Revisiting the Schatzker classification of tibial plateau fractures" by Kfuri M, Schatzker J. Injury. 2018 49 December (12):2252-2263, Injury (2019) https://doi.org/10.1016/j.Injury.2019.01.020. Injury, 50(6), 1262-1264. https://doi.org/10.1016/j.injury.2019.04.010
Czaja, A. J. (2016). Diagnosis and Management of Autoimmune Hepatitis: Current Status and Future Directions. Gut and liver, 10(2), 177-203. https://doi.org/10.5009/gnl15352
Stravitz, R. T., Lefkowitch, J. H., Fontana, R. J., Gershwin, M. E., Leung, P. S., Sterling, R. K., Manns, M. P., Norman, G. L., Lee, W. M., & Acute Liver Failure Study Group (2011). Autoimmune acute liver failure: proposed clinical and histological criteria. Hepatology (Baltimore, Md.), 53(2), 517-526. https://doi.org/10.1002/hep.24080
Balitzer, D., Shafizadeh, N., Peters, M. G., Ferrell, L. D., Alshak, N., & Kakar, S. (2017). Autoimmune hepatitis: review of histologic features included in the simplified criteria proposed by the international autoimmune hepatitis group and proposal for new histologic criteria. Modern pathology, 30(5), 773-783. https://doi.org/10.1038/modpathol.2016.267
Terziroli Beretta-Piccoli, B., Mieli-Vergani, G., & Vergani, D. (2017). Autoimmune hepatitis: Standard treatment and systematic review of alternative treatments. World journal of gastroenterology, 23(33), 6030-6048. https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i33.6030
Gatselis, N. K., Zachou, K., Koukoulis, G. K., & Dalekos, G. N. (2015). Autoimmune hepatitis, one disease with many faces: etiopathogenetic, clinico-laboratory and histological characteristics. World journal of gastroenterology, 21(1), 60-83. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i1.60
Muratori, P., Lalanne, C., Fabbri, A., Cassani, F., Lenzi, M., & Muratori, L. (2015). Type 1 and type 2 autoimmune hepatitis in adults share the same clinical phenotype. Alimentary pharmacology & therapeutics, 41(12), 1281-1287. https://doi.org/10.1111/apt.13210
Czaja, A. J. (2011). Performance parameters of the conventional serological markers for autoimmune hepatitis. Digestive diseases and sciences, 56(2), 545-554. https://doi.org/10.1007/s10620-010-1501-1
Efe, C., Ozaslan, E., Wahlin, S., Purnak, T., Muratori, L., Quarneti, C., Yüksel, O., & Muratori, P. (2013). Antibodies to soluble liver antigen in patients with various liver diseases: a multicentre study. Liver international, 33(2), 190-196. https://doi.org/10.1111/liv.12022
Czaja, A. J. (2010). Autoantibodies as prognostic markers in autoimmune liver disease. Digestive diseases and sciences, 55(8), 2144-2161. https://doi.org/10.1007/s10620-010-1268-4
Gregorio, G. V., McFarlane, B., Bracken, P., Vergani, D., & Mieli-Vergani, G. (2002). Organ and non-organ specific autoantibody titres and IgG levels as markers of disease activity: a longitudinal study in childhood autoimmune liver disease. Autoimmunity, 35(8), 515-519. https://doi.org/10.1080/0891693021000056721
Zachou, K., Oikonomou, K., Renaudineau, Y., Chauveau, A., Gatselis, N., Youinou, P., & Dalekos, G. N. (2012). Anti-α actinin antibodies as new predictors of response to treatment in autoimmune hepatitis type 1. Alimentary pharmacology & therapeutics, 35(1), 116-125. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2011.04908.x
Mieli-Vergani, G., Vergani, D., Baumann, U., Czubkowski, P., Debray, D., Dezsofi, A., Fischler, B., Gupte, G., Hierro, L., Indolfi, G., Jahnel, J., Smets, F., Verkade, H. J., & Hadžić, N. (2018). Diagnosis and Management of Pediatric Autoimmune Liver Disease: ESPGHAN Hepatology Committee Position Statement. Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 66(2), 345-360. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001801
Kirstein, M. M., Metzler, F., Geiger, E., Heinrich, E., Hallensleben, M., Manns, M. P., & Vogel, A. (2015). Prediction of short- and long-term outcome in patients with autoimmune hepatitis. Hepatology (Baltimore, Md.), 62(5), 1524-1535. https://doi.org/10.1002/hep.27983
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
