Порушення пуринового обміну в етіопатогенезі уратного нефролітіазу
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.1.273835Ключові слова:
сечокам’яна хвороба, уратний нефролітіаз, гіперурикемія, сечова кислота, пошкодження нирок, пуриновий обмінАнотація
Сечокам’яна хвороба (СКХ) – поліетіологічне урологічне захворювання, причинами якого можуть бути екзогенні й ендогенні фактори, включаючи спадковий. Характеризується воно появою каменів у нирках і сечових шляхах, схильністю до рецидивування, часто тяжким перебігом. Майже 25 % каменів складаються з сечової кислоти (СК). Провідну роль у патогенезі уратного нефролітіазу (УН) відіграють порушення пуринового обміну, що виявляють за розвитком гіперурикемії (ГУ) та гіперурикурії.
Мета роботи – огляд сучасної фахової літератури щодо ролі порушень пуринового обміну в етіопатогенезі УН.
Результати. Виникнення УН залежить від сталості рН кислої сечі, зменшення діурезу, ГУ та гіперурикурії. СК – кінцевий метаболіт пуринового обміну та головна каменеутворювальна субстанція у хворих на УН. ГУ виникає через некомпенсовані порушення пуринового обміну при зменшенні ниркової секреції та кишкового уриколізу (шлях екскреції), надлишкового надходження пуринових основ в організм та посиленого синтезу їх in vivo (метаболічний шлях).
Лимонна кислота, як один з основних метаболітів циклу трикарбонових кислот (ЦТК), через відповідні субстрати пов’язана з утворенням пуринів і метаболітом амінокислотного обміну глутаміном. ЦТК поєднаний із циклами сечовини, гліоксилатних і пуринових основ через α-кетаглутарову кислоту. Вона є субстратом лимонної кислоти та впливає на синтез глутамату, який з’єднується з аміаком з утворенням глутаміну, що використовується в циклі синтезу пуринів.
Висновки. Встановлена роль і діагностичне значення розладів пуринового обміну, порушень ЦТК (лимонна кислота), амінокислотного обміну (глутамін), активності ксантиноксидази – ключового ферменту в синтезі пуринів, що проходить через ЦТК за участі його метаболіту α-кетаглутарату. ЦТК пов’язаний із глутаміном, що багатий на азот, необхідний для синтезу пуринових основ.
Посилання
Sergeeva, L., Bachurin, G. Strogonova, T., & Kolomoets, Yu. (2021). Diskriminantnyi analiz kak metod podderzhki prinyatiya resheniya v meditsinskikh issledovaniyakh na primere immunofermentnogo analiza u bolnykh mochekamennoi boleznyu [Discriminant analysis as a supporting method of decision-making in medical investigations on the example of the enzyme immunoassay in patients with urolithiasis]. Georgian Medical News, (7-8), 147-153. [in Russian].
Heers, H., & Turney, B. W. (2016). Trends in urological stone disease: a 5-year update of hospital episode statistics. BJU international, 118(5), 785-789. https://doi.org/10.1111/bju.13520
Vozianov, O. S. (2021). Rezultaty likuvannia khvorykh na ureterolitiaz metodom ekstrakorporalnoi udarno-khvylovoi litotrypsii na aparati Siemens Modularis Uro [Results of treatment of patients with ureterolithiasis by extracorporal shock wave lithotripsy on Siemens Modularis Uro]. Zdorovia cholovika, (1), 24-26. [in Ukrainian].
Chernenko V. V., Chernenko D. V., Zheltovska N. I., & Savchuk V. I. (2017). Mochekislaya giperkristalluriya i ee rol v formirovanii pochechnykh konkrementov [Urate hypercrystalluria and its role in formation of renal concrements]. Urolohiia, 21(1), 6-9. [in Russian].
Vozianov, S. O., Sahalevych, A. I., Boiko, A. I., Haiseniuk, F. Z., Kohut, V. V., Dzhuran, B. V., & Sosnin, M. D. (2021). Suchasnyi pohliad na bezdrenazhnu perkutannu nefrolitotrypsiiu [A modern view on tubeless percutaneous nephrolithotomy]. Zaporozhye medical journal, 23(4), 575-582. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.226895
Vozianov, S. O., Saidakova, N. O., & Startseva, L. N. (2013). Stan ta perspektyvy rozvytku urolohichnoi sluzhby v Ukraini [The state and perspectives for the development of the urologic service in Ukraine]. Urolohiia, 17(3), 89-95. [in Ukrainian].
Chernenko, V. V., & Chernenko, D. V. (2015). Pidvyshchennia efektyvnosti reabilitatsii u khvorykh na sechokamianu khvorobu pislia provedennia litotrypsii [Improving the efficiency of the rehabilitation of patients with urolithiasis after lithotripsy]. Urolohiia, 19(4), 14-20. [in Ukrainian].
Stus, V. P., Moiseenko, N. N., Zhbakov, M. V., &Ehalov, V. V. (2020). Vliyanie alimentarnykh faktorov na rN mochi [Effect of alimentral factors on urine pH]. Urologiya, 24(4), 335-343. [in Ukrainian].
Bachurin, H., & Kolomoiets, Yu. (2020). Rezultaty vykorystannia predyktoriv zapalennia u khvorykh na sechokamianu khvorobu [Results of application of predictors of inflammation in patients with urolithiasis]. Zdorovia cholovika, (1), 71-74. [in Ukrainian].
Chernenko, V. V., Savchuk, V. Y., Zheltovska, N. I., Chernenko, D. V., & Bondarenko, Yu. M. (2019). Novi mozhlyvosti v korektsii hiperurykemii u khvorykh na sechokamianu khvorobu ta sechokyslu hiperkrystaluriiu [Current possibilities in the correction of hyperuricemia in patients with urolithiasis and uric acid hypercrystallization]. Zdorovia cholovika, (3), 70-74. [in Ukrainian].
Pearle, M. S., Goldfarb, D. S., Assimos, D. G., Curhan, G., Denu-Ciocca, C. J., Matlaga, B. R., Monga, M., Penniston, K. L., Preminger, G. M., Turk, T. M., White, J. R., & American Urological Assocation (2014). Medical management of kidney stones: AUA guideline. The Journal of urology, 192(2), 316-324. https://doi.org/10.1016/j.juro.2014.05.006
Leanez Jiménez, M., Candau Vargas-Zúñiga, F., & Reina Ruiz, C. (2017). La litiasis urinaria como enfermedad sistémica [Urinary lithiasis as a systemic disease.]. Archivos espanoles de urologia, 70(1), 28-39.
Romero, V., Akpinar, H., & Assimos, D. G. (2010). Kidney stones: a global picture of prevalence, incidence, and associated risk factors. Reviews in urology, 12(2-3), e86-e96.
Oh, C., Kim, H. S., & No, J. K. (2015). Impact of dining out on nutritional intake and metabolic syndrome risk factors: data from the 2011 Korean National Health and Nutrition Examination Survey. The British journal of nutrition, 113(3), 473-478. https://doi.org/10.1017/S0007114514003870
Fink, H. A., Wilt, T. J., Eidman, K. E., Garimella, P. S., MacDonald, R., Rutks, I. R., Brasure, M., Kane, R. L., Ouellette, J., & Monga, M. (2013). Medical management to prevent recurrent nephrolithiasis in adults: a systematic review for an American College of Physicians Clinical Guideline. Annals of internal medicine, 158(7), 535-543. https://doi.org/10.7326/0003-4819-158-7-201304020-00005
Ernandez, T., Stoermann Chopard, C., Bonny, O., Iselin, C., Martin, P. Y., & Jaeger, P. (2013). Approche pratique de la lithiase rénale: duo entre généralistes et spécialistes [Renal stone disease: collaborative management between primary care and specialized physicians]. Revue medicale suisse, 9(375), 456-461.
Moses, R., Pais, V. M., Jr, Ursiny, M., Prien, E. L., Jr, Miller, N., & Eisner, B. H. (2015). Changes in stone composition over two decades: evaluation of over 10,000 stone analyses. Urolithiasis, 43(2), 135-139. https://doi.org/10.1007/s00240-015-0756-6
Türk, C., Petřík, A., Sarica, K., Seitz, C., Skolarikos, A., Straub, M., & Knoll, T. (2016). EAU Guidelines on Interventional Treatment for Urolithiasis. European urology, 69(3), 475-482. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2015.07.041
El-Gamal, O., El-Bendary, M., Ragab, M., & Rasheed, M. (2012). Role of combined use of potassium citrate and tamsulosin in the management of uric acid distal ureteral calculi. Urological research, 40(3), 219-224. https://doi.org/10.1007/s00240-011-0406-6
European Association of Urology. (2022). EAU Guidelines on Urolithiasis. https://uroweb.org/guidelines/urolithiasis
Bhadoria, A. (2015). Metabolic syndrome and associated risk factors. Journal of Family and Community Medicine, 22(1), 57. https://doi.org/10.4103/2230-8229.149593
Syniachenko, O. V. Ihnatenko, T. A., & Mukhin, I. V. (2004). Kliniko-laboratorni aspekty purynovoho obminu: norma i patolohiia [Clinic-laboratory aspects of the purine exchange: the norm and pathology]. Medytsyna zaliznychnoho transportu Ukrainy, (1), 96-100. [in Ukrainian].
Ng, H. Y., Leung, F. F., Kuo, W. H., Lee, W. C., & Lee, C. T. (2021). Dapagliflozin and xanthine oxidase inhibitors improve insulin resistance and modulate renal glucose and urate transport in metabolic syndrome. Clinical and experimental pharmacology & physiology, 48(12), 1603-1612. https://doi.org/10.1111/1440-1681.13574
Li, L., Zhang, Y., & Zeng, C. (2020). Update on the epidemiology, genetics, and therapeutic options of hyperuricemia. American journal of translational research, 12(7), 3167-3181.
Bonino, B., Leoncini, G., Russo, E., Pontremoli, R., & Viazzi, F. (2020). Uric acid in CKD: has the jury come to the verdict?. Journal of nephrology, 33(4), 715-724. https://doi.org/10.1007/s40620-020-00702-7
Sanchez-Lozada, L. G., Rodriguez-Iturbe, B., Kelley, E. E., Nakagawa, T., Madero, M., Feig, D. I., Borghi, C., Piani, F., Cara-Fuentes, G., Bjornstad, P., Lanaspa, M. A., & Johnson, R. J. (2020). Uric Acid and Hypertension: An Update With Recommendations. American journal of hypertension, 33(7), 583-594. https://doi.org/10.1093/ajh/hpaa044
Lee, S. J., Oh, B. K., & Sung, K. C. (2020). Uric acid and cardiometabolic diseases. Clinical hypertension, 26, 13. https://doi.org/10.1186/s40885-020-00146-y
Skolarikos, A., Straub, M., Knoll, T., Sarica, K., Seitz, C., Petřík, A., & Türk, C. (2015). Metabolic evaluation and recurrence prevention for urinary stone patients: EAU guidelines. European urology, 67(4), 750-763. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2014.10.029
Letendre, J., Cloutier, J., Villa, L., & Valiquette, L. (2015). Metabolic evaluation of urinary lithiasis: what urologists should know and do. World journal of urology, 33(2), 171-178. https://doi.org/10.1007/s00345-014-1442-y
Copur, S., Demiray, A., & Kanbay, M. (2022). Uric acid in metabolic syndrome: Does uric acid have a definitive role?. European journal of internal medicine, 103, 4-12. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2022.04.022
Marchini, G. S., Sarkissian, C., Tian, D., Gebreselassie, S., & Monga, M. (2013). Gout, stone composition and urinary stone risk: a matched case comparative study. The Journal of urology, 189(4), 1334-1339. https://doi.org/10.1016/j.juro.2012.09.102
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
