Дослідження хімічного складу фреонового екстракту троянди дамаської (Rosa damascena Mill.)
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.1.269905Ключові слова:
Rosa damascena Mill., хромато-мас-спектрометрія, хімічний складАнотація
Мета роботи – встановити компонентний склад фреонового екстракту троянди дамаської, вирощеної в умовах in vitro, та обґрунтувати переваги цього методу, перспективи використання фітосубстанцій у медичній практиці.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – фреоновий екстракт троянди дамаської, що вирощена методом клонального мікророзмноження в культурі in vitro. Якісне та кількісне визначення компонентів фреонового екстракту здійснили за допомогою хромато-мас-спектрометричного методу.
Результати. У результаті хромато-мас-спектрометричного дослідження ідентифіковано 60 сполук, із них 6 в ізомерному стані.
За відсотковим вмістом переважали такі компоненти: рhenylethyl alcohol – 64,070 %, сitronellol – 6,090 %, nonadecane – 4,636 %, heneicosane – 2,590 %, geraniol – 1,749 %.
Висновки. Уперше за допомогою хромато-мас-спектрометричного методу дослідили хімічну композицію фреонового екстракту Rosa damascena Mill., що вирощена в умовах in vitro. Основні компоненти пелюстків троянди: рhenylethyl alcohol – 64,070 %, сitronellol – 6,090 %, nonadecane – 4,636 %, heneicosane – 2,590 %, geraniol – 1,749 %.
Посилання
Cairns, T., Young, M., Adams, J., & Edberg, B. (Eds.). (2000). Modern roses XI : the world encyclopedia of roses. Academic Press.
Griep, S. V. (2021, July 26). Heirloom Old Garden Rose Bushes: What Are Old Garden Roses?. Gardening Know How. https://www.gardeningknowhow.com/ornamental/flowers/roses/old-garden-roses.htm
Akram, M., Riaz, M., Munir, N., Akhter, N., Zafar, S., Jabeen, F., Ali Shariati, M., Akhtar, N., Riaz, Z., Altaf, S. H., Daniyal, M., Zahid, R., & Said Khan, F. (2020). Chemical constituents, experimental and clinical pharmacology of Rosa damascena: a literature review. The Journal of pharmacy and pharmacology, 72(2), 161-174. https://doi.org/10.1111/jphp.13185
Nayebi, N., Khalili, N., Kamalinejad, M., & Emtiazy, M. (2017). A systematic review of the efficacy and safety of Rosa damascena Mill. with an overview on its phytopharmacological properties. Complementary therapies in medicine, 34, 129-140. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2017.08.014
Spasova Nunes, H., & Graça Miguel, M. (2017). Rosa damascena essential oils: a brief review about chemical composition and biological properties. Trends in Phytochemical Research (TPR) Trends Phytochem. Res (Vol. 1, pp. 111-128).
Davoodi, I., Rahimi, R., Abdollahi, M., Farzaei, F., Farzaei, M. H., Memariani, Z., & Najafi, F. (2017). Promising effect of Rosa damascena extract on high-fat diet-induced nonalcoholic fatty liver. Journal of traditional and complementary medicine, 7(4), 508-514. https://doi.org/10.1016/j.jtcme.2017.01.008
Rezvani-Kamran, A., Salehi, I., Shahidi, S., Zarei, M., Moradkhani, S., & Komaki, A. (2017). Effects of the hydroalcoholic extract of Rosa damascena on learning and memory in male rats consuming a high-fat diet. Pharmaceutical biology, 55(1), 2065-2073. https://doi.org/10.1080/13880209.2017.1362010
Hamdamian, S., Nazarpour, S., Simbar, M., Hajian, S., Mojab, F., & Talebi, A. (2018). Effects of aromatherapy with Rosa damascena on nulliparous women's pain and anxiety of labor during first stage of labor. Journal of integrative medicine, 16(2), 120-125. https://doi.org/10.1016/j.joim.2018.02.005
Mahboubi, M. (2015). Rosa damascena as holy ancient herb with novel applications. Journal of traditional and complementary medicine, 6(1), 10-16. https://doi.org/10.1016/j.jtcme.2015.09.005
Ghavam, M., Afzali, A., Manconi, M., Bacchetta, G., & Manca, M. L. (2021). Variability in chemical composition and antimicrobial activity of essential oil of Rosa × damascena Herrm. from mountainous regions of Iran. Chemical and Biological Technologies in Agriculture, 8(1). https://doi.org/10.1186/s40538-021-00219-6
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. (2015). Derzhavna Farmakopeya Ukrayiny [The State Pharmacopoeia of Ukraine (Vol. 1, 2nd ed.)]. Kharkiv: State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. [in Ukrainian].
Odyntsova, V. M., Korniievska, V. H., Panchenko, S. V., Korniievskyi, Yu. I., & Kokitko, V. I. (2022). Khromato-mas-spektrometrychne doslidzhennia nastoiky valeriany z riznymy ekstrahentamy [Chromato-mass spectrometric study of valerian infusion with various extractants]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 15(1), 31-39. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.1.252374
Eshkol, N., Sendovski, M., Bahalul, M., Katz-Ezov, T., Kashi, Y., & Fishman, A. (2009). Production of 2-phenylethanol from L-phenylalanine by a stress tolerant Saccharomyces cerevisiae strain. Journal of applied microbiology, 106(2), 534-542. https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.2008.04023.x
Sharma, Y., Rastogi, S. K., Perwez, A., Rizvi, M. A., & Manzoor, N. (2020). β-citronellol alters cell surface properties of Candida albicans to influence pathogenicity related traits. Medical mycology, 58(1), 93-106. https://doi.org/10.1093/mmy/myz009
Lei, Y., Fu, P., Jun, X., & Cheng, P. (2019). Pharmacological Properties of Geraniol - A Review. Planta medica, 85(1), 48-55. https://doi.org/10.1055/a-0750-6907
Jirovetz, L., Buchbauer, G., Schmidt, E., Stoyanova, A. S., Denkova, Z., Nikolova, R., & Geissler, M. (2007). Purity, antimicrobial activities and olfactoric evaluations of geraniol/nerol and various of their derivatives. Journal of Essential Oil Research, 19(3), 288-291. https://doi.org/10.1080/10412905.2007.9699283
Hsouna, A. B., Trigui, M., Mansour, R. B., Jarraya, R. M., Damak, M., & Jaoua, S. (2011). Chemical composition, cytotoxicity effect and antimicrobial activity of Ceratonia siliqua essential oil with preservative effects against Listeria inoculated in minced beef meat. International journal of food microbiology, 148(1), 66-72. https://doi.org/10.1016/j.ijfoodmicro.2011.04.028
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
