Комплексне застосування фізичної терапії та преформованих фізичних чинників у вагітних із хронічним пієлонефритом
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.1.269150Ключові слова:
вагітність, хронічний пієлонефрит, профілактика акушерських і перинатальних ускладнень, фізична терапія, преформовані фізичні чинники, переривчаста нормобарична гіпокситерапія, гемодинамікаАнотація
Мета роботи – оцінити вплив фізичної терапії та преформованих фізичних чинників у вагітних із хронічним пієлонефритом на показники центральної гемодинаміки.
Матеріали та методи. У динаміці обстежили 134 вагітних із хронічним пієлонефритом у стадії ремісії, яким призначили комплексну програму санаторного оздоровлення. В основну групу дослідження залучили 79 вагітних із хронічним пієлонеритом (ХП). У цього контингенту жінок комплекс санаторного оздоровлення включав курс переривчастої нормобаричної гіпокситерапії (ПНГ). Групу порівняння склали 55 вагітних із ХП, у яких комплекс санаторного оздоровлення не передбачав курс ПНГ. У контрольній групі – 37 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Всім вагітним здійснили дослідження показників центральної гемодинаміки (ЦГ), використовуючи комп’ютерний діагностичний комплекс РЕОКОМ (м. Харків).
Результати. Терміни вагітності 20–30 і 31–36 тижнів у жінок із ХП характеризуються патологічним навантаженням на центральну гемодинаміку. Застосування курсу ПНГ у комплексі санаторного оздоровлення вагітних із хронічним пієлонефритом дає змогу підвищити компенсаторні можливості ЦГ жінки. Так, у терміні вагітності 22–30 тижнів в основній групі показники діастолічного артеріального тиску та частота серцевих скорочень були вірогідно нижчими за контрольні значення (p < 0,001); це зумовлено наближенням до показників контрольної групи (p > 0,05) значень периферичного опору судин незалежно від термінів здійснення дослідження. Дослідження ЦГ і порівняння її в різних термінах гестації та між групами свідчать про зворотну залежність між показниками, що відбивають інтенсивність кардіогемодинаміки, та показниками периферичного опору судин як одного з кінцевих механізмів або підтримання артеріального тиску на фізіологічному рівні, або його патологічного підвищення при хронічному пієлонефриті та прееклампсії. Зважаючи на те, що співвідношення показників серцевого індексу та загального периферичного опору судин у всіх групах дослідження було стабільним і прямо залежало від рівня артеріального тиску, для практичного використання з метою оцінювання стану ЦГ вагітних із ХП доцільно рекомендувати показники ударного та/або серцевого індексів, що характеризують інтенсивність кардіогемодинаміки та не залежать від антропометричних даних жінки.
Висновки. Застосування в комплексній програмі санаторно-курортної реабілітації вагітних із хронічним пієлонефритом фізичної терапії та преформованих фізичних факторів, як-от переривчастої нормобаричної гіпокситерапії, підвищує компенсаторні можливості серцево-судинної системи організму, що підтверджено вірогідним зниженням показників загального периферичного опору судин на фоні збільшення серцевого індексу.
Посилання
Ansaldi, Y., & Martinez de Tejada Weber, B. (2022). Urinary tract infections in pregnancy. Clinical microbiology and infection, S1198-743X(22)00431-1. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2022.08.015
Johnson, C. Y., Rocheleau, C. M., Howley, M. M., Chiu, S. K., Arnold, K. E., & Ailes, E. C. (2021). Characteristics of Women with Urinary Tract Infection in Pregnancy. Journal of women's health (2002), 30(11), 1556-1564. https://doi.org/10.1089/jwh.2020.8946
Kalinderi, K., Delkos, D., Kalinderis, M., Athanasiadis, A., & Kalogiannidis, I. (2018). Urinary tract infection during pregnancy: current concepts on a common multifaceted problem. Journal of obstetrics and gynaecology, 38(4), 448-453. https://doi.org/10.1080/01443615.2017.1370579
Szweda, H., & Jóźwik, M. (2016). Urinary tract infections during pregnancy - an updated overview. Developmental period medicine, 20(4), 263-272.
Zanatta, D. A. L., Rossini, M. M., & Trapani Júnior, A. (2017). Pyelonephritis in Pregnancy: Clinical and Laboratorial Aspects and Perinatal Results. Pielonefrite na gestação: aspectos clínicos e laboratoriais e resultados perinatais. Revista brasileira de ginecologia e obstetricia, 39(12), 653-658. https://doi.org/10.1055/s-0037-1608627
Rao, S., & Jim, B. (2018). Acute Kidney Injury in Pregnancy: The Changing Landscape for the 21st Century. Kidney international reports, 3(2), 247-257. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2018.01.011
Turbeville, H. R., & Sasser, J. M. (2020). Preeclampsia beyond pregnancy: long-term consequences for mother and child. American journal of physiology. Renal physiology, 318(6), F1315-F1326. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00071.2020
Stevens, W., Shih, T., Incerti, D., Ton, T. G. N., Lee, H. C., Peneva, D., Macones, G. A., Sibai, B. M., & Jena, A. B. (2017). Short-term costs of preeclampsia to the United States health care system. American journal of obstetrics and gynecology, 217(3), 237-248.e16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.04.032
WHO. (2018). WHO recommendations: policy of interventionist versus expectant management of severe pre-eclampsia before term. https://www.who.int/publications/i/item/9789241550444
Gyselaers, W., & Thilaganathan, B. (2019). Preeclampsia: a gestational cardiorenal syndrome. The Journal of physiology, 597(18), 4695-4714. https://doi.org/10.1113/JP274893
Ma'ayeh, M., & Costantine, M. M. (2020). Prevention of preeclampsia. Seminars in fetal & neonatal medicine, 25(5), 101123. https://doi.org/10.1016/j.siny.2020.101123
Thilaganathan, B., & Kalafat, E. (2019). Cardiovascular System in Preeclampsia and Beyond. Hypertension, 73(3), 522-531. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11191
Yagel, S., Cohen, S. M., & Goldman-Wohl, D. (2022). An integrated model of preeclampsia: a multifaceted syndrome of the maternal cardiovascular-placental-fetal array. American journal of obstetrics and gynecology, 226(2S), S963-S972. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.023
Zharkikh, A. V., Ponomarenko, V. I., Mamedov, A. M., Shapran, N. F., & Pavlyuchenko, M. I. (2004). Sanatornoe ozdorovlenie beremennykh [Sanatorium rehabilitation of pregnant women]. Zaporozhye. [in Russian].
Moors, S., Bullens, L. M., van Runnard Heimel, P. J., Dieleman, J. P., Kulik, W., Bakkeren, D. L., van den Heuvel, E. R., van der Hout-van der Jagt, M. B., & Oei, S. G. (2020). The effect of intrauterine resuscitation by maternal hyperoxygenation on perinatal and maternal outcome: a randomized controlled trial. American journal of obstetrics & gynecology MFM, 2(2), 100102. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2020.100102
Raghuraman, N., Temming, L. A., Doering, M. M., Stoll, C. R., Palanisamy, A., Stout, M. J., Colditz, G. A., Cahill, A. G., & Tuuli, M. G. (2021). Maternal Oxygen Supplementation Compared With Room Air for Intrauterine Resuscitation: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA pediatrics, 175(4), 368-376. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.5351
Guerby, P., Tasta, O., Swiader, A., Pont, F., Bujold, E., Parant, O., Vayssiere, C., Salvayre, R., & Negre-Salvayre, A. (2021). Role of oxidative stress in the dysfunction of the placental endothelial nitric oxide synthase in preeclampsia. Redox biology, 40, 101861. https://doi.org/10.1016/j.redox.2021.101861
Määttä, J., Sissala, N., Dimova, E. Y., Serpi, R., Moore, L. G., & Koivunen, P. (2018). Hypoxia causes reductions in birth weight by altering maternal glucose and lipid metabolism. Scientific reports, 8(1), 13583. https://doi.org/10.1038/s41598-018-31908-2
Martin, A., Millet, G., Osredkar, D., Mramor, M., Faes, C., Gouraud, E., Debevec, T., & Pialoux, V. (2020). Effect of pre-term birth on oxidative stress responses to normoxic and hypoxic exercise. Redox biology, 32, 101497. https://doi.org/10.1016/j.redox.2020.101497
Loboda, M. V., Babov, K. D., Zolotarova, T. A., & Hriniaieva, L. Ya. (Eds.). (2008). Standarty (klinichni protokoly) sanatorno-kurortnoho likuvannia [Standards (clinical protocols) of sanatorium-resort treatment]. Kyiv: KIM. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
