Новий метод синтезу 4-нітробензойної кислоти – напівпродукту для виробництва прокаїну
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.2.259850Ключові слова:
окиснення, 4-нітротолуол, озон, 4-нітробензойна кислота, каталізатор, кобальт (ІІ) ацетат, калій бромідАнотація
Прокаїн – один із найстаріших місцевих анестетиків, який використовують у медицині. При всмоктуванні та надходженні в системний кровообіг знижує збудливість периферичних холінореактивних систем. Виявляє блокувальну дію на вегетативні ганглії, зменшує спазм гладких м’язів, знижує збудливість міокарда та моторних зон кори головного мозку. Його синтезують шляхом окиснення 4-нітротолуолу до 4-нітробензойної кислоти, що надалі реагує з тіонілхлоридом; одержаний хлорид кислоти етерифікують 2-діетиламіноетанолом, отримують нітрокаїн. Нітрогрупу відновлюють гідруванням над нікелевим каталізатором Ренея. Стадія окиснення характеризується утворенням токсичних стічних вод, що складно утилізувати, дорогими мінеральними окисниками або високими температурами, надлишковим тиском у разі використання як окисника кисню повітря. Тому актуальним є пошук нових екологічно чистих і низькотемпературних методів отримання 4-нітробензойної кислоти.
Мета роботи – дослідити продукти, умови та вивчити кінетику реакції озону з 4-нітротолуолом у розчині оцтової кислоти для розроблення нового методу синтезу 4-нітробензойної кислоти.
Матеріали та методи. Льодяну оцтову кислоту кваліфікації «Ч. Д. А.» перед використанням очищували перегонкою під вакуумом за наявності перманганату калію. Солі металів кваліфікації «Ч. Д. А.» і бромистий калій кваліфікації «Х. Ч.» використовували без попереднього очищення. Для кінетичних досліджень застосували безградієнтний за газовою фазою реактор типу «каталітична качка». Змішування газової та рідкої фаз у реакторі відбувалося завдяки струшуванню реактора зі швидкістю, що давала змогу працювати в кінетичній області. Кінетику реакції вивчали за зміною концентрації озону в газовій фазі на виході з реактора спектрофотометричним методом на спектрофотометрі «СФ-46 ЛОМО».
Результати. Дослідили продукти, умови та кінетику реакції озону з 4-нітротолуолом. Показано, що за температури 20–90 °C перебігає переважно озоноліз ароматичного кільця, сумарний вихід продуктів окиснення за метильною групою не перевищує 24,2 %, серед них на ранніх стадіях ідентифіковано 4-нітробензиловий спирт і 4-нітробензальдегід, на глибших – 4-нітробензойну кислоту. Введення в систему каталізатора кобальт (ІІ) ацетату майже повністю запобігає озонолізу, головним продуктом реакції стає 4-нітробензойна кислота з виходом 86,5 %. Додавання до розчину калій броміду сприяє зменшенню концентрації каталізатора всемеро, підвищенню швидкості реакції та виходу 4-нітробензойної кислоти до 95,6 %.
Висновки. Розробили новий екологічно чистий, низькотемпературний метод синтезу 4-нітробензойної кислоти шляхом ведення процесу озонування 4-нітротолуолу в розчині льодяної оцтової кислоти за наявності змішаного кобальтбромідного каталізатора.
Посилання
Bezuglyi, P. A., Bolotov, V. V., & Gritsenko, I. S. (2005). Ot substantsii k lekarstvu [From substance to drug]. Kharkov: Zolotye stranitsy. [in Russian].
Vardanyan, R. S., & Hruby, V. J. (2006). Local anesthetics. In Synthesis of essential drugs (pp. 9-18). https://doi.org/10.1016/B978-0-444-52166-8.X5000-6.
Clerici, M. G., & Kholdeeva, O. A. (2013). Liquid Phase Oxidation via Heterogeneous Catalysis: Organic Synthesis and Industrial Applications. John Wiley and Sons. https://doi.org/10.1002/9781118356760
Pan, H., Li, S., Shu, M., Ye, Y., Cui, Q., & Zhao, Z. (2018). P-Xylene catalytic oxidation to terephthalic acid by ozone. ScienceAsia, 44(3), 212-217. https://doi.org/10.2306/scienceasia1513-1874.2018.44.212
Ku, Y., Ji, Y.-S., & Chen, H.-W. (2008). Ozonation of o -Cresol in Aqueous Solutions Using a Rotating Packed-Bed Reactor. Water Environment Research, 80(1), 41-46. https://doi.org/10.2175/106143007x220905
Hwang, K. C., Sagadevan, A., & Kundu, P. (2019). The sustainable room temperature conversion of: P-xylene to terephthalic acid using ozone and UV irradiation. Green Chemistry, 21(22), 6082-6088. https://doi.org/10.1039/c9gc02095k
Halstian, A. H., Bushuiev, A. S., & Vasylenko, Ye. Yu. (2022). Ozonuvannia 4-aminotoluolu yak novyi metod syntezu 4-aminobenzaldehidu – napivproduktu dlia oderzhannia protytuberkuloznykh zasobiv [Ozonation of 4-aminotoluene as a new method of synthesis of 4-aminobenzaldehyde – an intermediate for the production of anti-tuberculosis drugs]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 15(1), 13-18. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.1.249620
Galstyan, G. A., Tyupalo, N. F., & Razumovskii, S. D. (2004). Ozon i ego reaktsii s aromaticheskimi soedineniyami v zhidkoi faze [Ozone and its reactions with aromatic compounds in the liquid phase]. Lugansk : VUNU. [in Russian].
Galstyan, G. A., Tyupalo, N. F., & Galstyan, A. G. (2009). Zhidkofaznoe kataliticheskoe okislenie aromaticheskih soedinenii ozonom [Liquid-phase catalytic oxidation of aromatic compounds by ozone]. Lugansk : VNU. [in Russian].
Sаkota, K., Kamija, J., & Ohta N. (1968). The autooxidation of toluene catalyzed with cobalt monobromide in acetia acid. Bulletin of the Chemical Society of Japan, 41(3), 641-646. https://doi.org/10.1246/bcsj.41.641
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).