Фармакогностичні дослідження трави Trifolium fragiferum L. флори півдня України
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.3.259400Ключові слова:
мікроскопічна діагностика, фітохімія, хімічний склад, Trifolii fragiferi траваАнотація
Робота присвячена дослідженню надземної частини представника роду конюшина флори півдня України Trifolium fragiferum L.
Мета роботи – дослідження надземної частини представника флори півдня України конюшини суничної, що має достатню сировинну базу та історію використання в народній медицині.
Maтеріали та методи. Зразки вирощували в передмісті Запоріжжя та заготовляли у період повного цвітіння (травень – червень). Мікроскопічний аналіз виконали з тимчасовими препаратами листка та стебел. Рослинні екстракти аналізували хроматографічно, використовуючи газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектуванням.
Результати. Листок вкритий паренхімними клітинами з ледь потовщеними оболонками з аномоцитними продихами. Основна паренхіма складена з округлих тонкостінних клітин. Стебло округле, вкрите видовженими паренхімними клітинами з тонкими оболонками майже без продихів та опушення. Центральний осьовий циліндр пучкового типу. Пучки відкриті колатеральні, крупні. Над флоемою пучків є багатошарова склеренхіма. Серцевина частково виповнена, в центрі порожниста. У нативному екстракті виявлено 63 сполуки, з них ідентифікували 37: кумарини, жирні кислоти, дитерпенові спирти, оксигеновані вуглеводні терпеноїдної природи, вищі вуглеводні, представники фітостеролів і фітостеринів. Після кислотного гідролізу кислотою сульфатною знайдено 58 сполук, з них ідентифікували 49: кумарини, спирти та феноли, альдегіди та кетони, сполуки дитерпенової природи.
Висновки. Фармакогностичний аналіз представника роду конюшина Trifolium fragiferum L. дав змогу встановити діагностичні мікроскопічні ознаки листка та стебла. Порівняли компоненти нативного екстракту та після його кислотного гидролізу. Визначили закономірності розподілу класів речовин, що характеризували лише певний тип екстракту. Так, монотерпеноїди, ароматичні, гетероциклічні сполуки виявили в гідролізованому продукті, а сесквітерпени та стероїдні сполуки – тільки в нативному екстракті трави конюшини суничної. Спирти, альдегіди та кетони становили більшість у гідролізованому екстракті, а вуглеводнів виявили більше у нативному. Лише 5 компонентів ідентифіковано в обох витягах: нонакозан, 2-феноксіетанол, лоліолід, дигідроактинідіолід і кумарин, що істотно відрізнялися за кількістю.
Посилання
Endress, P. K. (2019). The morphological relationship between carpels and ovules in angiosperms: pitfalls of morphological interpretation. Botanical Journal of the Linnean Society, 189(3), 201-227. https://doi.org/10.1093/botlinnean/boy083
Кокаr, N. (2020). Таiemnychyi svit Roslyn [The mysterious world of plants]. Аston. [in Ukrainian].
Міnarchenko, V. M. (2016). Likarski roslyny Ukrainy [Medicinal plants of Ukraine] In Entsiklopediia Suchasnoi Ukrainy. Кyiv: Іnstitut entsiklopedichnikh doslidzhen NAN Ukrainy. [in Ukrainian].
Haerinasab, M., Ali-Farsangi, F., Bordbar, F., & Eslami Farouji, A. (2020). Genetic Diversity and Infraspecific Relationships of Trifolium fragiferum L. in Iran. Iranian Journal of Science and Technology, Transaction A: Science, 44(2), 345-354. https://doi.org/10.1007/s40995-020-00834-2
Jēkabsone, A., Andersone-Ozola, U., Karlsons, A., Romanovs, M., & Ievinsh, G. (2022). Effect of Salinity on Growth, Ion Accumulation and Mineral Nutrition of Different Accessions of a Crop Wild Relative Legume Species, Trifolium fragiferum. Plants, 11(6), 797. https://doi.org/10.3390/plants11060797
Aboulela, M. A., El-Karemy, Z. A., Hosni, H. A., Saleh, S. M., & Faried, A. M. (2021). Taxonomic implications of seed morphology and storage proteins in three tribes of the subfamily Papilionoideae (Fabaceae) in Egypt. Phytotaxa, 484(1), 75-95. https://doi.org/10.11646/phytotaxa.484.1.3
Belhouala, K., & Benarba, B. (2021). Medicinal Plants Used by Traditional Healers in Algeria: A Multiregional Ethnobotanical Study. Frontiers in pharmacology, 12, 760492. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.760492
Sutjaritjai, N., Wangpakapattanawong, P., Balslev, H., & Inta, A. (2019). Traditional Uses of Leguminosae among the Karen in Thailand. Plants, 8(12), 600. https://doi.org/10.3390/plants8120600
Ghosh, D. (2018). Quality issues of herbal medicines: internal and external factors. International Journal of Complementary & Alternative Medicine, 11(2), 67-69. https://doi.org/10.15406/ijcam.2018.11.00350
Wäldchen, J., & Mäder, P. (2018). Plant Species Identification Using Computer Vision Techniques: A Systematic Literature Review. Archives of computational methods in engineering : state of the art reviews, 25(2), 507-543. https://doi.org/10.1007/s11831-016-9206-z
Zoric, L., Merkulov, L., Lukovic, J., & Boza, P. (2012). Comparative analysis of qualitative anatomical characters of Trifolium L. (Fabaceae) and their taxonomic implications: Preliminary results. Plant Systematics and Evolution, 298(1), 205-219. https://doi.org/10.1007/s00606-011-0538-8
Tava, A., Biazzi, E., Ronga, D., Pecetti, L., & Avato, P. (2022). Biologically active compounds from forage plants. Phytochemistry Reviews, 21, 471-501. https://doi.org/10.1007/s11101-021-09779-9
Zeb, A., & Hussain, A. (2020). Chemo-metric analysis of carotenoids, chlorophylls, and antioxidant activity of Trifolium hybridum. Heliyon, 6(1), e03195. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e03195
Kolodziejczyk-Czepas, J., Sieradzka, M., Moniuszko-Szajwaj, B., Nowak, P., Oleszek, W., & Stochmal, A. (2018). Phenolic fractions from nine Trifolium species modulate the coagulant properties of blood plasma in vitro without cytotoxicity towards blood cells. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 70(3), 413-425. https://doi.org/10.1111/jphp.12872
Mehdipoor Damiri, G. R., Motamedzadegan, A., Safari, R., Shahidi, S. A., & Ghorbani, A. (2021). Evaluation of stability, physicochemical and antioxidant properties of extracted chlorophyll from Persian clover (Trifolium resupinatum L.). Journal of Food Measurement and Characterization, 15(1), 327-340. https://doi.org/10.1007/s11694-020-00614-x
Gürbüz, İ., Gençler Özkan, A. M., Akaydin, G., Salihoğlu, E., Günbatan, T., Demirci, F., & Yesilada, E. (2019). Folk medicine in Düzce province (Turkey). Turkish Journal of Botany, 43(6), 769-784. https://doi.org/10.3906/bot-1905-13
Grechana, O. V., Serbin, A. G., Trshecinskiy, S. D., Panasenko, O. I., Klimenko, L. Yu., Oproshanska, T. V., Saliy, O. O. Some questions about Teae folia (Thea sinensis L. seu Camellia sinensis L. Kuntze) as а medicinal raw material. Eurasian Journal of Biosciences. 2020. Vol. 14, N 2. P. 2569-2575.
McAdam, S., Chater, C., Shpak, E. D., Raissig, M. T., & Dow, G. J. (2021). Editorial: Linking Stomatal Development and Physiology: From Stomatal Models to Non-model Species and Crops. Frontiers in plant science, 12, 743964. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.743964
Vorobej, P., Futorna, O., Olshanskyi, I., Zhygalova, S., & Bezsmertna, O. (2020). Міkromorfolohichni oznaky (Anatomichna struktura lystkiv ta stebel, ultrastruktura nasinyn) [Micromorphological study (anatomical structure of lamina surface, ultrastructure of seeds) of Sempervivum globiferum L.]. Ekolohichni nauky, (1), 316-323. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.51
Kirilenko, N. A. Anatomical and morphological features of the vegetative organs of succulent plants regards growth conditions. Ukrainian Journal of Ecology, 2018, 8(1), 509-515. https://doi.org/10.15421/2018_243
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
