Фармакогностичні дослідження трави Trifolium fragiferum L. флори півдня України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.3.259400

Ключові слова:

мікроскопічна діагностика, фітохімія, хімічний склад, Trifolii fragiferi трава

Анотація

Робота присвячена дослідженню надземної частини представника роду конюшина флори півдня України Trifolium fragiferum L.

Мета роботи – дослідження надземної частини представника флори півдня України конюшини суничної, що має достатню сировинну базу та історію використання в народній медицині.

Maтеріали та методи. Зразки вирощували в передмісті Запоріжжя та заготовляли у період повного цвітіння (травень – червень). Мікроскопічний аналіз виконали з тимчасовими препаратами листка та стебел. Рослинні екстракти аналізували хроматографічно, використовуючи газовий хроматограф Agilent Technologies 6890 із мас-спектрометричним детектуванням.

Результати. Листок вкритий паренхімними клітинами з ледь потовщеними оболонками з аномоцитними продихами. Основна паренхіма складена з округлих тонкостінних клітин. Стебло округле, вкрите видовженими паренхімними клітинами з тонкими оболонками майже без продихів та опушення. Центральний осьовий циліндр пучкового типу. Пучки відкриті колатеральні, крупні. Над флоемою пучків є багатошарова склеренхіма. Серцевина частково виповнена, в центрі порожниста. У нативному екстракті виявлено 63 сполуки, з них ідентифікували 37: кумарини, жирні кислоти, дитерпенові спирти, оксигеновані вуглеводні терпеноїдної природи, вищі вуглеводні, представники фітостеролів і фітостеринів. Після кислотного гідролізу кислотою сульфатною знайдено 58 сполук, з них ідентифікували 49: кумарини, спирти та феноли, альдегіди та кетони, сполуки дитерпенової природи.

Висновки. Фармакогностичний аналіз представника роду конюшина Trifolium fragiferum L. дав змогу встановити діагностичні мікроскопічні ознаки листка та стебла. Порівняли компоненти нативного екстракту та після його кислотного гидролізу. Визначили закономірності розподілу класів речовин, що характеризували лише певний тип екстракту. Так, монотерпеноїди, ароматичні, гетероциклічні сполуки виявили в гідролізованому продукті, а сесквітерпени та стероїдні сполуки – тільки в нативному екстракті трави конюшини суничної. Спирти, альдегіди та кетони становили більшість у гідролізованому екстракті, а вуглеводнів виявили більше у нативному. Лише 5 компонентів ідентифіковано в обох витягах: нонакозан, 2-феноксіетанол, лоліолід, дигідроактинідіолід і кумарин, що істотно відрізнялися за кількістю.

Біографії авторів

О. В. Гречана, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. фармакогнозії, фармакології та ботаніки

А. Г. Сербін, Сумський національний аграрний університет, Україна

д-р фарм. наук, професор каф. фармації

О. О. Салій, Київський національний університет технологій та дизайну, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. промислової фармації

А. М. Рудник, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. фармакогнозії, фармакології та ботаніки

І. М. Шевченко, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. фармакогнозії, фармакології та ботаніки

Л. А. Фуклева, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, старший викладач каф. управління і економіки фармації та фармацевтичної технології

Посилання

Endress, P. K. (2019). The morphological relationship between carpels and ovules in angiosperms: pitfalls of morphological interpretation. Botanical Journal of the Linnean Society, 189(3), 201-227. https://doi.org/10.1093/botlinnean/boy083

Кокаr, N. (2020). Таiemnychyi svit Roslyn [The mysterious world of plants]. Аston. [in Ukrainian].

Міnarchenko, V. M. (2016). Likarski roslyny Ukrainy [Medicinal plants of Ukraine] In Entsiklopediia Suchasnoi Ukrainy. Кyiv: Іnstitut entsiklopedichnikh doslidzhen NAN Ukrainy. [in Ukrainian].

Haerinasab, M., Ali-Farsangi, F., Bordbar, F., & Eslami Farouji, A. (2020). Genetic Diversity and Infraspecific Relationships of Trifolium fragiferum L. in Iran. Iranian Journal of Science and Technology, Transaction A: Science, 44(2), 345-354. https://doi.org/10.1007/s40995-020-00834-2

Jēkabsone, A., Andersone-Ozola, U., Karlsons, A., Romanovs, M., & Ievinsh, G. (2022). Effect of Salinity on Growth, Ion Accumulation and Mineral Nutrition of Different Accessions of a Crop Wild Relative Legume Species, Trifolium fragiferum. Plants, 11(6), 797. https://doi.org/10.3390/plants11060797

Aboulela, M. A., El-Karemy, Z. A., Hosni, H. A., Saleh, S. M., & Faried, A. M. (2021). Taxonomic implications of seed morphology and storage proteins in three tribes of the subfamily Papilionoideae (Fabaceae) in Egypt. Phytotaxa, 484(1), 75-95. https://doi.org/10.11646/phytotaxa.484.1.3

Belhouala, K., & Benarba, B. (2021). Medicinal Plants Used by Traditional Healers in Algeria: A Multiregional Ethnobotanical Study. Frontiers in pharmacology, 12, 760492. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.760492

Sutjaritjai, N., Wangpakapattanawong, P., Balslev, H., & Inta, A. (2019). Traditional Uses of Leguminosae among the Karen in Thailand. Plants, 8(12), 600. https://doi.org/10.3390/plants8120600

Ghosh, D. (2018). Quality issues of herbal medicines: internal and external factors. International Journal of Complementary & Alternative Medicine, 11(2), 67-69. https://doi.org/10.15406/ijcam.2018.11.00350

Wäldchen, J., & Mäder, P. (2018). Plant Species Identification Using Computer Vision Techniques: A Systematic Literature Review. Archives of computational methods in engineering : state of the art reviews, 25(2), 507-543. https://doi.org/10.1007/s11831-016-9206-z

Zoric, L., Merkulov, L., Lukovic, J., & Boza, P. (2012). Comparative analysis of qualitative anatomical characters of Trifolium L. (Fabaceae) and their taxonomic implications: Preliminary results. Plant Systematics and Evolution, 298(1), 205-219. https://doi.org/10.1007/s00606-011-0538-8

Tava, A., Biazzi, E., Ronga, D., Pecetti, L., & Avato, P. (2022). Biologically active compounds from forage plants. Phytochemistry Reviews, 21, 471-501. https://doi.org/10.1007/s11101-021-09779-9

Zeb, A., & Hussain, A. (2020). Chemo-metric analysis of carotenoids, chlorophylls, and antioxidant activity of Trifolium hybridum. Heliyon, 6(1), e03195. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e03195

Kolodziejczyk-Czepas, J., Sieradzka, M., Moniuszko-Szajwaj, B., Nowak, P., Oleszek, W., & Stochmal, A. (2018). Phenolic fractions from nine Trifolium species modulate the coagulant properties of blood plasma in vitro without cytotoxicity towards blood cells. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 70(3), 413-425. https://doi.org/10.1111/jphp.12872

Mehdipoor Damiri, G. R., Motamedzadegan, A., Safari, R., Shahidi, S. A., & Ghorbani, A. (2021). Evaluation of stability, physicochemical and antioxidant properties of extracted chlorophyll from Persian clover (Trifolium resupinatum L.). Journal of Food Measurement and Characterization, 15(1), 327-340. https://doi.org/10.1007/s11694-020-00614-x

Gürbüz, İ., Gençler Özkan, A. M., Akaydin, G., Salihoğlu, E., Günbatan, T., Demirci, F., & Yesilada, E. (2019). Folk medicine in Düzce province (Turkey). Turkish Journal of Botany, 43(6), 769-784. https://doi.org/10.3906/bot-1905-13

Grechana, O. V., Serbin, A. G., Trshecinskiy, S. D., Panasenko, O. I., Klimenko, L. Yu., Oproshanska, T. V., Saliy, O. O. Some questions about Teae folia (Thea sinensis L. seu Camellia sinensis L. Kuntze) as а medicinal raw material. Eurasian Journal of Biosciences. 2020. Vol. 14, N 2. P. 2569-2575.

McAdam, S., Chater, C., Shpak, E. D., Raissig, M. T., & Dow, G. J. (2021). Editorial: Linking Stomatal Development and Physiology: From Stomatal Models to Non-model Species and Crops. Frontiers in plant science, 12, 743964. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.743964

Vorobej, P., Futorna, O., Olshanskyi, I., Zhygalova, S., & Bezsmertna, O. (2020). Міkromorfolohichni oznaky (Anatomichna struktura lystkiv ta stebel, ultrastruktura nasinyn) [Micromorphological study (anatomical structure of lamina surface, ultrastructure of seeds) of Sempervivum globiferum L.]. Ekolohichni nauky, (1), 316-323. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.1-28.51

Kirilenko, N. A. Anatomical and morphological features of the vegetative organs of succulent plants regards growth conditions. Ukrainian Journal of Ecology, 2018, 8(1), 509-515. https://doi.org/10.15421/2018_243

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-15

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження