Порівняльне вивчення специфічної активності м’якої лікарської форми піроктон оламіну для зовнішнього застосування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.2.258934

Ключові слова:

себорейний дерматит волосистої частини голови, піроктон оламін, нафталан знесмолений, мазь, специфічна активність

Анотація

Зовнішнє лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови залежить від ступеня клінічної маніфестації патології та сподівань пацієнта від спілкування з лікарем. Нині практична українська дерматологія має кілька десятків фармакотерапевтичних засобів цього напряму, домінують препарати, що містять піритіон цинк, кетоконазол та їхні комбінації. Їм притаманна доволі слабка або короткотривала дія, яку пов’язують із резистентністю патогенних мікроорганізмів на тлі досить тривалого застосування біологічно активних речовин, що є їхньою діючою складовою. Один із шляхів розв’язання цієї проблеми – застосування лікарських засобів, що містять нові високоактивні фармацевтичні інгредієнти. Співробітники кафедри технології ліків Запорізького державного медичного університету на підставі комплексних фізико-хімічних, фармакотехнологічних, біофармацевтичних і реологічних досліджень запропонували раціональну рецептуру нової м’якої лікарської форми піроктон оламіну для зовнішнього застосування – мазі на гідрофільному носії в композиціонуванні з нафталаном знесмоленим, що призначена для топічного етіотропного лікування себорейного дерматиту волосистої частини голови.

Мета роботи – дослідження специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим на гідрофільному носії.

Матеріали та методи. Як об’єкт доклінічних досліджень використали експериментальну мазь, що містить 1 % піроктон оламіну і 5 % нафталану знесмоленого на основі натрій-карбоксиметилцелюлозного гліцерогелю, що забезпечує оптимальне вивільнення активних фармацевтичних інгредієнтів із носія, та відповідну м’яку лікарську форму-плацебо. Специфічну активність розробленої мазі під умовною назвою «Октонаф» вивчали шляхом оцінювання антимікробної, протизапальної та антиоксидантної дій, враховуючи передбачувану терапевтичну спрямованість і відомості фахової літератури про спектр біологічної активності діючих речовин. Протизапальну й антиоксидантну ефективність композиційного фармакотерапевтичного засобу вивчали за допомогою моделювання контактного алергічного дерматиту. Крем «Псорікап» (КМП, Україна), який застосовують у дерматологічній практиці доволі ефективно й протягом тривалого часу, використали як препарат порівняння.

Результати. Виявили, що композиційна антисеборейна мазь із піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим за антибактеріальною активністю щодо росту Staphylococcus aureus і Escherichia coli (грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів) незначущо сильніша, ніж референтний крем «Псорікап» (доволі ефективний дерматологічний препарат). Антимікотична активність експериментальної мазі щодо Candida albicans майже збігається з такою в референтного засобу. Дослідження протизапальної та антиоксидантної активності розробленої мазі піроктон оламіну на гідрофільному носії з застосуванням модельного контактного дерматиту показали, що її рівень статистично значущо перевищує ефективність топічного препарату порівняння «Псорікап».

Висновки. Дані щодо спектра специфічної активності комбінованої мазі з піроктон оламіном і нафталаном знесмоленим дають підстави припускати, що запропонований препарат буде клінічно цінним для практичної вітчизняної дерматології.

Біографії авторів

В. В. Гладишев, Запорізький державний медичний університет, Україна

д-р фарм. наук, професор, зав. каф. технології ліків

Д. М. Романіна, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. технології ліків

О. Б. Харапонова, НДІ медико-біологічних проблем Дніпровського державного медичного університету, м. Дніпро

канд. мед. наук, науковий співробітник

Н. Л. Количева, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. мед. наук, доцент каф. мікробіології, вірусології та імунології

І. В. Гнітько, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. фармації, виробництва та технологій

І. О. Пухальська, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. технології ліків

Г. П. Лисянська, Запорізький державний медичний університет, Україна

канд. фарм. наук, доцент каф. технології ліків

Посилання

Borda, L. J., & Wikramanayake, T. C. (2015). Seborrheic Dermatitis and Dandruff: A Comprehensive Review. Journal of clinical and investigative dermatology, 3(2), 10.13188/2373-1044.1000019. https://doi.org/10.13188/2373-1044.1000019

Sampogna, F., Linder, D., Piaserico, S., Altomare, G., Bortune, M., Calzavara-Pinton, P., Vedove, C. D., Girolomoni, G., Peserico, A., Sala, R., & Abeni, D. (2014). Quality of life assessment of patients with scalp dermatitis using the Italian version of the Scalpdex. Acta dermato-venereologica, 94(4), 411-414. https://doi.org/10.2340/00015555-1731

Dessinioti, C., & Katsambas, A. (2013). Seborrheic dermatitis: etiology, risk factors, and treatments: facts and controversies. Clinics in dermatology, 31(4), 343-351. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2013.01.001

Prasad, R., Shah, A. H., & Rawal, M. K. (2016). Antifungals: Mechanism of Action and Drug Resistance. Advances in experimental medicine and biology, 892, 327-349. https://doi.org/10.1007/978-3-319-25304-6_14

Weber, C., Badimon, L., Mach, F., & van der Vorst, E. (2017). Therapeutic strategies for atherosclerosis and atherothrombosis: Past, present and future. Thrombosis and haemostasis, 117(7), 1258-1264. https://doi.org/10.1160/TH16-10-0814

Ijaz, N., & Fitzgerald, D. (2017). Seborrhoeic dermatitis. British journal of hospital medicine, 78(6), C88-C91. https://doi.org/10.12968/hmed.2017.78.6.C88

Rathi, S., Murarkar, K., & Chandak, A. (2019). Antimicrobial Activity of Natural Herbal Products Against Dandruff Causing Fungus and Bacteria. World Journal of Pharmaceutical Research, 8(1), 1460-1467. Retrieved from www.wjpr.net

Zahirova, V. (2008). Not just energy – Azerbaijann’s medicinal oil. Visions of Azerbaijan, 3.2, 66-71. http://www.visions.az/en/news/118/603ae298/

Badalov, N. (2015). Naftalan – ein magisches Geschenk der Natur aus dem Innersten Aserbaidschans. Mein Aserbaidschan, (11), 54-62.

Solodovnyk, V. A., Hladyshev, V. V., & Lysianska, A. P. (2019). Izuchenie konsistentnykh svoistv mazei s oktopiroksom [Study of consistent characteristics of the ointment with octopirox]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 12(1), 36-41. [in Russian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.1.158990

Mahmoudi, E., & Rezaie, J. (2020). Isolation of different fungi from the skin of patients with seborrheic dermatitis. Current medical mycology, 6(2), 49-51. https://doi.org/10.18502/CMM.6.2.2841

Kravchenko, I. V., Orlovetskaya, N. F., & Dankevich, O. S. (2018). Neft naftalanskaya i ee primenenie v meditsinskoi praktike [Naftalan oil and its use in medical practice]. Khabarshysy (Vestnik) Yuzhno-Kazakhstanskoi Gosudarstvennoi Farmatsevticheskoi Akademii, 5(4), 4-5. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-01

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження