Виявлення атомоксетину та його метаболітів у сечі за допомогою тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2022.1.252070

Ключові слова:

атомоксетин, гідроксиатомоксетин, дигідроксиатомоксетин, пробопідготовка, тонкошарова хроматографія, мас-спектрометрія

Анотація

Мета роботи – виявлення атомоксетину та продуктів його біотрансформації в сечі в умовах ТШХ-скринінгу та ідентифікація метаболітів методом мас-спектрометрії.

Матеріали та методи. Досліджено зразки сечі добровольця після приймання одноразової терапевтичної дози атомоксетину (2 капсули по 60 мг Strattera®). Пробопідготовка включала кислотний гідроліз із дальшою екстракцією нативної сполуки та метаболітів хлороформом із насиченого розчину сульфату амонію при pH 11–12. Дослідження екстрактів методом тонкошарової хроматографії проводили у 18 рухомих фазах, які включали ті, що запропоновані Міжнародною асоціацією судових токсикологів для загального скринінгу лікарських речовин, а також фази, котрі широко використовують при судово-токсикологічних дослідженнях. Кольорові реакції виконали з використанням ряду хромогенних реактивів. Для аналізу елюатів із хроматограм використовували мас-спектрометр Varian 1200 L (Нідерланди) з подвійним квадрупольним мас-аналізатором. Ідентифікацію здійснили під час прямого введення зразка в іонну камеру, іонізації електронним ударом (70 еВ) у режимі повного сканування іонів.

Результати. Пляму нативного препарату на хроматограмі ідентифікували за значенням Rf. Два продукти біотрансформації атомоксетину ідентифікували за молекулярними масами, що відповідали пікам молекулярних іонів у мас-спектрах.

Висновки. Атомоксетин і продукти його біотрансформації виявили в сечі в умовах ТШХ та ідентифікували методом мас-спектрометрії. Встановили хроматографічну рухливість нативної сполуки, гідроксиатомоксетину та дигідроксиатомоксетину у скринінгових ТШХ-системах, а також результати їхньої візуалізації за допомогою хромогенних реагентів, що використовують для токсикологічного скринінгу лікарських засобів у систематичному токсикологічному аналізі.

Біографії авторів

С. А. Карпушина, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

канд. хім. наук, доцент каф. аналітичної хімії та аналітичної токсикології

С. В. Баюрка, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

д-р фарм. наук, професор каф. аналітичної хімії та аналітичної токсикології

Т. О. Томаровська, Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

канд. хім. наук, доцент каф. неорганічної та фізичної хімії

Посилання

Childress, A. C. (2015). A critical appraisal of atomoxetine in the management of ADHD. Therapeutics and Clinical Risk Management, 12, 27-39. https://doi.org/10.2147/TCRM.S59270

Baselt, C. R. (2020). Disposition of Toxic Drugs and Chemicals in Man, 12-th edition. Seal Beach, CA: Biomedical Publications.

Moffat, A. C., Osselton, M. D., & Widdop, B. (2011). Clarke's analysis of drugs and poisons in pharmaceuticals, body fluids and postmortem material, 4th ed. London, Chicago: Pharmaceutical Press.

Pilhatsch, M. K., Burghardt, R., Wandinger, K.-P., Bauer, M., & Adli, M. (2006). Augmentation with atomoxetine in treatment-resistant depression with psychotic features – a case report. Pharmacopsychiatry, 39(2), 79-80. https://doi.org/10.1055/s-2006-931547

Cesneková, D., Šnircová, E., Nosáľová, G., & Ondrejka, I. (2016). Is atomoxetine effective in some comorbid mental disorders in ADHD? European Pharmaceutical Journal, 63(1), 29-32. https://doi.org/10.1515/afpuc-2016-0003

Reed, V. A., Buitelaar, J. K., Anand, E., Day, K. A., Treuer, T., Upadhyaya, H. P., Coghill, D. R., Kryzhanovskaya, L. A., & Savill, N. C. (2016). The Safety of Atomoxetine for the Treatment of Children and Adolescents with Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder: A Comprehensive Review of Over a Decade of Research. CNS drugs, 30(7), 603-628. https://doi.org/10.1007/s40263-016-0349-0

Howes, С. F., & Sharp, C. (2018). Delusional infestation in the treatment of ADHD with atomoxetine. BMJ case repots, 2018, bcr2018226020. https://doi.org/10.1136/bcr-2018-226020

Başay, Ö., Basay, B. K., Öztürk, Ö., & Yüncü, Z. (2016). Acute Dystonia Following a Switch in Treatment from Atomoxetine to Low-dose Aripiprazole. Clinical Psychopharmacology and Neuroscience, 14(2), 221-225. https://doi.org/10.9758/cpn.2016.14.2.221

Aronson, J. K. (2016). Atomoxetine. In Meyler's Side Effects of Drugs (16th ed., pp. 738-740.) Elsevier. https://www.sciencedirect.com/topics/medicine-and-dentistry/atomoxetine

Paxton, G. A., & Cranswick, N. E. (2008). Acute suicidality after commencing atomoxetine. Paediatrics and Child Health, 44(10), 596-598. https://doi.org/10.1111/j.1440-1754.2008.01389.x

Garside, D., Ropero-Miller, J. D., & Riemer, E. C. (2006). Postmortem tissue distribution of atomoxetine following fatal and nonfatal doses – three case reports. Journal of Forensic Sciences, 51(1), 179-182. https://doi.org/10.1111/j.1556-4029.2005.00021.x

Yu, G., Li, G.-F., Markowitz, J. S. (2016). Atomoxetine – A Review of its Pharmacokinetics and Pharmacogenomics Relative to Drug Disposition. Journal of Child and Adolescent Psychopharmacology, 26(4), 314-326. https://doi.org/10.1089/cap.2015.0137

Tomarovska, L. Yu., Baiurka, S. V., & Karpushina, S. A. (2017). Development of the methods for atomoxetine identification suitable for the chemical and toxicological analysis. Vìsnik farmacìï - News of Pharmacy, 2(90), 13-20. https://doi.org/10.24959/nphj.17.2154

Tomarovska, L. Yu., Baiurka, S. V., & Karpushina, S. A. (2020). Study of Solvent extraction of Atomoxetine from Aqueous solutions and Biological fluids. Research Journal of Pharmacy and Technology, 13(9), 4303-4309. https://doi.org/10.5958/0974-360X.2020.00760.X

Dinh, J. C., Pearce, R. E., Haandel, L. V., Gaedigk, A., & Leeder, J. S. (2016). Characterization of Atomoxetine Biotransformation and Implications for Development of PBPK Models for Dose Individualization in Children. Drug Metabolism & Disposition, 44(7), 1070-1079. https://doi.org/10.1124/dmd.116.069518

Sauer, J. M., Ponsler, G. D., Mattiuz, E. L., Long, A. J., Witcher, J. W., Thomasson, H. R., & Desante, K. A. (2003). Disposition and metabolic fate of atomoxetine hydrochloride: the role of CYP2D6 in human disposition and metabolism. Drug Metabolism & Disposition, 31(1), 98-107. https://doi.org/10.1124/dmd.31.1.98

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-15

Номер

Том 15 № 1 (2022)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).