Хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу маслинки вузьколистої Elaeagnus angustifolia L.
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.2.233708Ключові слова:
маслинка вузьколиста, GS-MS, протимікробна дія, протидіабетична дія, антиноцицептивна дія, цитотоксична дія, протизапальна дія, біологічна активністьАнотація
Мета роботи – хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу маслинки вузьколистої плодів і листя та виявлення перспектив застосування цієї рослини в медицині.
Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – маслинки вузьколистої плоди та листя. Настоянку одержали методом мацерації, сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів згідно з методикою виготовлення настоянок. Хімічний склад Elaeagnus angustifolia L. вивчали за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B GC System (Agilent, Санта-Клара, Каліфорнія, США) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC/MSD (Agilent, Santa Clara, CA, США) та хроматографічної колонки DB-5ms (30 м × 250 мкм × 0,25 мкм).
Результати. Ідентифікували 23 сполуки (одна в ізомерному стані) у плодах, 20 сполук (дві в ізомерному стані) в листі маслинки вузьколистої. Головні складові плодів: ситостерол (фітостероли) – 12,53 %, пропіл ацетат (естери карбонових кислот) – 12,60 %, хамазулен (терпени) – 11,97 %, пальмітинова кислота (жирні кислоти) – 8,28 %.
Головні компоненти листя: ситостерол (фітостероли) – 17,57 %, 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл)-етанон (кетон) – 8,35 %, фітол (терпени) – 6,10 %.
Відомо, що хамазулен характеризується антиоксидантною, антиноцицептивною, цитотоксичною активністю. Для ситостеролу притаманна протизапальна й протидіабетична активність, гексадеканова (пальмітинова) кислота має протимікробну, протидіабетичну й антиоксидантну властивості. Для фітолу характерний широкий спектр біологічної дії: протимікробна, антиноцицептивна, протизапальна, антиоксидантна, цитотоксична.
Висновки. Маслинку вузьколисту можна вважати джерелом протимікробних, антиноцицептивних, протизапальних, антиоксидантних, протидіабетичних і цитотоксичних препаратів.
Посилання
Elaeagnus (n.d.). The Plant List. http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=Elaeagnus
Khadivi, A. (2018). Phenotypic characterization of Elaeagnus angustifolia using multivariate analysis. Industrial Crops and Products, 120, 155-161. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2018.04.050
Nazir, N., Zahoor, M. & Nisar, M. (2020). A Review on Traditional Uses and Pharmacological Importance of Genus Elaeagnus Species. The Botanical Review, 86, 247-280. https://doi.org/10.1007/s12229-020-09226-y
Panahi, Y., Alishiri, G. H., Bayat, N., Hosseini, S. M., & Sahebkar, A. (2016). Efficacy of Elaeagnus Angustifolia extract in the treatment of knee osteoarthritis: a randomized controlled trial. EXCLI journal, 15, 203-210. https://doi.org/10.17179/excli2015-639
Mahboubi, M. (2018). Elaeagnus angustifolia and its therapeutic applications in osteoarthritis. Industrial Crops and Products, 121, 36-45. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2018.04.051
Niknam, F., Azadi, A., Barzegar, A., Faridi, P., Tanideh, N., & Zarshenas, M. M. (2016). Phytochemistry and Phytotherapeutic Aspects of Elaeagnus angustifolia L. Current drug discovery technologies, 13(4), 199-210. https://doi.org/10.2174/1570163813666160905115325
Hamidpour, R., Hamidpour, S., Hamidpour, M., Shahlari, M., Sohraby, M., Shahlari, N., & Hamidpour, R. (2017). Russian olive (Elaeagnus angustifolia L.): From a variety of traditional medicinal applications to its novel roles as active antioxidant, anti-inflammatory, anti-mutagenic and analgesic agent. Journal of Traditional and Complementary Medicine, 7(1), 24-29. https://doi.org/10.1016/j.jtcme.2015.09.004
Sabouri, S., Rad, A. H., Peighambardoust, S. H., Fathipour, R. B., Feshangchi, J., Ansari, F., & Pourjafar, H. (2021). The Oleaster (Elaeagnus angustifolia): A Comprehensive Review on Its Composition, Ethnobotanical and Prebiotic Values. Current pharmaceutical biotechnology, 22(3), 367-379. https://doi.org/10.2174/1389201020666191107112243
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. (2008, February 1). Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Dopovnennia 2 [The State Pharmacopoeia of Ukraine (1st ed., Suppl. 1)]. Kharkiv: Naukovo-ekspertnyi farmakopeinyi tsentr. [in Ukrainian].
Noori, K., Omidi, H., & Pirahmadi, L. (2016). Morphological characteristics, essential oil, chamazulene percentage and anti-oxidation enzymes activity changes of chamomile Matricaria recutita L. under the soil and water salinity. Journal of Fundamental and Applied Sciences, 8(2S), 2293-2310.
Reis Simas, D. L., Mérida-Reyes, M. S., Muñoz-Wug, M. A., Cordeiro, M. S., Giorno, T., Taracena, E. A., Oliva-Hernández, B. E., Martínez-Arévalo, J. V., Fernandes, P. D., Pérez-Sabino, J. F., & Jorge Ribeiro da Silva, A. (2019). Chemical composition and evaluation of antinociceptive activity of the essential oil of Stevia serrata Cav. from Guatemala. Natural product research, 33(4), 577-579. https://doi.org/10.1080/14786419.2017.1399376
Russo, A., Bruno, M., Avola, R., Cardile, V., & Rigano, D. (2020). Chamazulene-Rich Artemisia arborescens Essential Oils Affect the Cell Growth of Human Melanoma Cells. Plants, 9(8), 1000. https://doi.org/10.3390/plants9081000
Liao, P. C., Lai, M. H., Hsu, K. P., Kuo, Y. H., Chen, J., Tsai, M. C., Li, C. X., Yin, X. J., Jeyashoke, N., & Chao, L. K. (2018). Identification of β-Sitosterol as in Vitro Anti-Inflammatory Constituent in Moringa oleifera. Journal of agricultural and food chemistry, 66(41), 10748-10759. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.8b04555
Paniagua-Pérez, R., Flores-Mondragón, G., Reyes-Legorreta, C., Herrera-López, B., Cervantes-Hernández, I., Madrigal-Santillán, O., Morales-González, J. A., Álvarez-González, I., & Madrigal-Bujaidar, E. (2016). Evaluation of the anti-inflammatory capacity of beta-sitosterol in rodent assays. African journal of traditional, complementary, and alternative medicines : AJTCAM, 14(1), 123-130. https://doi.org/10.21010/ajtcam.v14i1.13
Kurano, M., Hasegawa, K., Kunimi, M., Hara, M., Yatomi, Y., Teramoto, T., & Tsukamoto, K. (2018). Sitosterol prevents obesity-related chronic inflammation. Biochimica et biophysica acta. Molecular and cell biology of lipids, 1863(2), 191-198. https://doi.org/10.1016/j.bbalip.2017.12.004
Babu, S., & Jayaraman, S. (2020). An update on β-sitosterol: A potential herbal nutraceutical for diabetic management. Biomedicine & pharmacotherapy = Biomedecine & pharmacotherapie, 131, 110702. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2020.110702
Shaaban, M. T., Ghaly, M. F., & Fahmi, S. M. (2021). Antibacterial activities of hexadecanoic acid methyl ester and green-synthesized silver nanoparticles against multidrug-resistant bacteria. Journal of basic microbiology, 61(6), 557-568. https://doi.org/10.1002/jobm.202100061
Budiadji, A. F., Mapanawang, A. L., Sedeng, D., Muh, N., Tualeka, A., Fambrene, B. T., Ismail, Latuconcina, K. R., Djafar, Y., & Daud, A. (2016). Identification of hexadecanoic acid compound which in golobe extract (Hornstedtiazingiberaceae). International Journal of Health Medicine and Current Research - Ijhmcr, 1(1), 48-52.
Lee, W., Woo, E. R., & Lee, D. G. (2016). Phytol has antibacterial property by inducing oxidative stress response in Pseudomonas aeruginosa. Free radical research, 50(12), 1309-1318. https://doi.org/10.1080/10715762.2016.1241395
Islam, M. T., Ali, E. S., Uddin, S. J., Shaw, S., Islam, M. A., Ahmed, M. I., Chandra Shill, M., Karmakar, U. K., Yarla, N. S., Khan, I. N., Billah, M. M., Pieczynska, M. D., Zengin, G., Malainer, C., Nicoletti, F., Gulei, D., Berindan-Neagoe, I., Apostolov, A., Banach, M., Yeung, A., … Atanasov, A. G. (2018). Phytol: A review of biomedical activities. Food and chemical toxicology, 121, 82-94. https://doi.org/10.1016/j.fct.2018.08.032
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
