Дослідження мінерального складу целозії гребінчастої
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.2.230561Ключові слова:
целозія гребінчаста, амарантові, абсорбційна спектрометрія, мінералиАнотація
Целозію гребінчасту (Сelosia cristata (L.) Kuntze) вирощують в Україні здебільшого як декоративну рослину. За даними фахової літератури, вона містить фенольні, терпенові, стероїдні та нітрогенвмісні сполуки, має широкий спектр біологічної активності.
Мета роботи – дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту мінеральних елементів у коренях, стеблах, листі, квітках і насінні целозії гребінчастої.
Матеріали та методи. Мінеральний склад сировини целозії гребінчастої досліджували методом атомно-абсорбційної спектроскопії.
Результати. У коренях, стеблах, листі, квітках і насінні целозії гребінчастої ідентифікували та визначили вміст 19 мінеральних елементів. Встановили, що найбільша кількість мінеральних елементів накопичувалася в листі целозії гребінчастої – 11580,54 ± 289,51 мкг/100 г. У всіх зразках сировини елемент, що домінує, – калій, його вміст становив від 1125,00 ± 28,12 мкг/100 г до 7000,00 ± 175 мкг/100 г. Серед мікроелементів за вмістом у коренях і насінні цієї рослини кількісно переважав ферум (210,00 ± 5,25 мкг/100 г та 81,00 ± 2,02 мкг/100 г відповідно), у листі та квітках – алюміній (215,00 ± 2,25 мкг/100 г та 44,00 ± 1,10 мкг/100 г відповідно), у стеблах – цинк (5,70 ± 0,14 мкг/ 100 г). Крім того, такі мікроелементи, як цинк (53,00 ± 1,33 мкг/100 г) і стронцій (21,20 ± 0,53 мкг/100 г) максимально накопичувалися в коренях, манган (27,00 ± 0,68 мкг/100 г) – у листі, купрум (2,00 ± 0,05 мкг/100 г) – у квітках. Концентрації важких металів – у межах припустимих за вимогами ДФУ.
Висновки. Результати дослідження будуть використані під час стандартизації сировини целозії гребінчастої та впродовж розроблення лікарських рослинних засобів на основі цієї сировини.
Посилання
Adegbaju, O. D., Otunola, G. A., & Afolayan, A. J. (2019). Potential of celosia species in alleviating micronutrient deficiencies and prevention of diet-related chronic diseases: A review. AIMS Agriculture and Food, 4(2), 458-484. https://doi.org/10.3934/AGRFOOD.2019.2.458
Al-Fartusie, F. S., & Mohssan, S. N. (2017). Essential Trace Elements and Their Vital Roles in Human Body. Indian Journal of Advances in Chemical Science, 5(3), 127-136.
Pavlenko-Badnaoui, M., Protska, V., & Zhuravel, I. (2019). The study of the mineral composition of Heliopsis helianthoides. Norwegian Journal of development of the International Science, (6-1), 50-53.
Sousa, C., Moutinho, C., Vinha, A. F., & Matos, C. (2019). Trace Minerals in Human Health: Iron, Zinc, Copper, Manganese and Fluorine. International Journal of Science and Research Methodology, 13(3), 57-80.
Soetan, K. O., Olaiya, C. O., & Oyewole, O. E. (2010). The importance of mineral elements for humans, domestic animals and plants: A review. African Journal of Food Science, 4(5), 200-222.
Oves, M., Saghir, K. M., Huda, Q. A., Nadeen F. M., & Almeelbi T. (2016). Heavy Metals: Biological Importance and Detoxification Strategies. Journal of Bioremediation & Biodegradation, 7(2), 334. https://doi.org/10.4172/2155-6199.1000334
Sharma, R. K., & Agrawal, M. (2005). Biological effects of heavy metals: an overview. Journal of environmental biology, 26(2 Suppl), 301-313.
Trace Elements and Metals. (2019). In LiverTox: Clinical and Research Information on Drug-Induced Liver Injury. National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases.
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality (2014). Derzhavna Farmakopeya Ukrayiny [The State Pharmacopoeia of Ukraine] (Vol. 1, 2nd ed.). Kharkiv: State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. [in Ukrainian].
Verkhovna Rada of Ukraine. (1997, December 23). Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do bezpechnosti ta yakosti kharchovykh produktiv. Zakon Ukrainy vid 23.12.1997 No. 771/97-VR [On Quality and Safety of Food Products and Food Raw Materials (No. 771/97-VR)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80?lang=en#Text
Gaibimei, P., Yousuf, O., Singh, A., & Devi, N. M. (2018). A study on phytochemical screening of Celosia argentea var. cristata inflorescence extract. The Pharma Innovation Journal, 7(10), 284-287.
Sayeed, R., Thakur, M., & Gani, A. (2020). Celosia cristata Linn. flowers as a new source of nutraceuticals- A study on nutritional composition, chemical characterization and in-vitro antioxidant capacity. Heliyon, 6(12), e05792. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05792
Sultan F. I. (2018). Chromatographic Separation and Identification of Many Fatty acids and Phenolic Compounds from Flowers of Celosia cristata L. and Its Inhibitory Effect on Some Pathogenic Bacteria. Australian Journal of Basic and Applied Sciences, 12(7), 25-31. https://doi.org/10.22587/ajbas.2018.12.7.4
Oyeyinka, B. O., & Afolayan, A. J. (2020). Potentials of Musa Species Fruits against Oxidative Stress-Induced and Diet-Linked Chronic Diseases: In Vitro and In Vivo Implications of Micronutritional Factors and Dietary Secondary Metabolite Compounds. Molecules, 25(21), 5036. https://doi.org/10.3390/molecules25215036
Surse, S. N., Shrivastava, B., Sharma, P., Sharma, J., & Gide P. S. (2014). Pharmacognostic Standardisation of Whole Plant of Celosia argentea, var. cristata (L). International Journal for Pharmaceutical Research Scholars, 3(3), 387-392.
Malomo, S. O., Ore, A., & Yakubu, M. T. (2011). In vitro and in vivo antioxidant activities of the aqueous extract of Celosia argentea leaves. Indian journal of pharmacology, 43(3), 278-285. https://doi.org/10.4103/0253-7613.81519
Varadharaj V., Muniyappan J. (2017). Phytochemical and Phytotherapeutic Properties of Celosia species- A Review. International Journal of Pharmacognosy and Phytochemical Research, 9(6), 820-825. https://doi.org/10.25258/phyto.v9i6.8185
Adegbaju, O. D., Otunola, G. A., & Afolayan, A. J. (2019). Proximate, mineral, vitamin and anti-nutrient content of Celosia argenteaat three stages of maturity. South African Journal of Botany, 124, 372-379. https://doi.org/10.1016/j.sajb.2019.05.036
Fayaz, M., Bhat, M. H., Kumar, A., & Kumar A. J. (2019). Phytochemical Screening and Nutritional Analysis of Some Parts of Celosia argentea L. Chemical Science Transactions, 8(1), 12-19. https://doi.org/10.7598/cst2019.1561
Kyslychenko, O., Protska, V., & Zhuravel, I. (2019). Phytochemical research of vagrant Parmelia thalli as a prospective source of certain nutrients. Norwegian Journal of development of the International Science, (30), 44-49.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
