Дослідження антибактеріальної та фунгіцидної активності ефірної олії Thymus х citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen»
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.2.230049Ключові слова:
Thymus х citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen», антибактеріальна активність, ефірна олія, трава, резистентність, фунгіцидна активністьАнотація
Основна проблема сучасної фітотерапії – пошук лікарських рослин, які мали б достатню сировинну базу та містили б велику кількість біологічно активних речовин. Лікування захворювань синтетичними лікарськими засобами призводить до розвитку резистентності патогенної мікрофлори та появи алергічних реакцій. Отже, для вирішення цього завдання необхідний пошук нових антимікробних засобів на рослинній основі, які були б безпечними під час тривалого використання та мали широкий спектр дії.
Мета роботи – дослідження антибактеріальної та фунгіцидної активності ефірної олії чебрецю лимоннозапашного (Thymus x citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen»).
Матеріали та методи. Для експериментальної частини використали ефірну олію з трави чебрецю лимоннозапашного (Thymus x citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen»). Для вивчення протимікробної та протигрибкової дії ефірної олії взяли еталонні тест-штами грампозитивних і грамнегативних бактерії, а також дріжджоподібні гриби роду Candida. Дослідження виконали in vitro за допомогою диско-дифузійного методу.
Результати. Під час досліджень встановили, що ефірна олія чебрецю лимоннозапашного (Thymus x citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen») має виражену антибактеріальну дію щодо S. aureus ATCC 25923 (діаметри затримки росту становили 14,60 ± 1,52 мм) і фунгіцидну дію Candida albicans ATCC 885–6530 (29,30 ± 2,82 мм). Антибактеріальну активність ефірної олії чебрецю виявили щодо E. coli (19,60 ± 1,85 мм). Експериментально довели, що ефірна олія не мала бактерицидного впливу на тест-штам P. aeruginosa.
Висновки. Встановили, що ефірна олія гібридного виду Thymus х citriodorus (Pers.) Schreb. var. «Silver Queen» має виражену антибактеріальну активність і перспективна для наступних досліджень.
Посилання
Pavel, M., Ristic, M., & Stevic, T. (2010). Essential oils of Thymus pulegioides and Thymus glabrescens from Romania: chemical composition and antimicrobial activity. Journal of the Serbian Chemical Society, 75(1), 27-34. https://doi.org/10.2298/jsc1001027p
Nabavi, S. M., Marchese, A., Izadi, M., Curti, V., Daglia, M., & Nabavi, S. F. (2015). Plants belonging to the genus Thymus as antibacterial agents: From farm to pharmacy. Food Chemistry, 173, 339-347. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.10.042
Wong, W. F., & Santiago, M. (2017). Microbial approaches for targeting antibiotic-resistant bacteria. Microbial Biotechnology, 10(5), 1047-1053. https://doi.org/10.1111/1751-7915.12783
El Amri, J., Elbadaoui, K., Zair, T., Bouharb, H., Chakir, S., & Alaoui, T. (2014). Étude de l’activité antibactérienne des huiles essentielles de Teucrium capitatium L et l’extrait de Siléne vulgaris sur différentes souches testées [Study the antibacterial activity of essential oils Teucrium capitatium L and Silene vulgaris extract on different strains tested]. Journal of Applied Biosciences, 82, 7481-7492. https://doi.org/10.4314/jab.v82i1.16
El Asbahani, A., Jilale, A., Voisin, S. N., Addi, E. A., Casabianca, H., El Mousadik, A., Hartmann, D. J., & Renaud, F. N. R. (2015). Chemical composition and antimicrobial activity of nine essential oils obtained by steam distillation of plants from the Souss-Massa Region (Morocco). Journal of Essential Oil Research, 27(1), 34-44. https://doi.org/10.1080/10412905.2014.964426
Oubihi, A., Ouryemchi, I., Nounah, I., Tarfaoui, K., Harhar, H., Ouhssine, M., & Guessous, Z. (2020). Chemical composition, antibacterial and antifungal activities of Thymus leptobotrys Murb essential oil. Advances in Traditional Medicine, 20(4), 673-679. https://doi.org/10.1007/s13596-020-00488-w
Nikolic, M., Glamoclija, J., Ciric, A., Peric, T., Markovic, D., Stevic, T., & Sokovic, M. (2012). Antimicrobial activity of ozone gas and colloidal silver against oral microorganisms. Digest Journal of Nanomaterials and Biostructures, 7(4), 1693-1699.
Pina-Vaz, C., Gonçalves Rodrigues, A., Pinto, E., Costa-de-Oliveira, S., Tavares, C., Salgueiro, L., Cavaleiro, C., Gonçalves, M. J., & Martinez-de-Oliveira, J. (2004). Antifungal activity of Thymus oils and their major compounds. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology: JEADV, 18(1), 73-78. https://doi.org/10.1111/j.1468-3083.2004.00886.x
Reis, F. S., Martins, A., Barros, L., & Ferreira, I. C. (2012). Antioxidant properties and phenolic profile of the most widely appreciated cultivated mushrooms: a comparative study between in vivo and in vitro samples. Food and chemical toxicology, 50(5), 1201-1207. https://doi.org/10.1016/j.fct.2012.02.013
Venkateshappa, S. M., & Sreenath, K. P. (2013). Potential Medicinal Plants of Lamiaceae. American International Journal of Research in Formular, 3(1), 82-87.
Hammer, K. A., Carson, C. F., & Riley, T. V. (1999). Antimicrobial activity of essential oils and other plant extracts. Journal of applied microbiology, 86(6), 985-990. https://doi.org/10.1046/j.1365-2672.1999.00780.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
