Фізична терапія спастичності для корекції просторово-часових порушень ходьби в дітей із церебральним паралічем

Автор(и)

  • Юн Бьон-Йоль ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро
  • О. Б. Неханевич ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро https://orcid.org/0000-0003-0307-784X

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226890

Ключові слова:

фізична терапія, гіпертонус м’язів, швидкість ходьби, функціональний стан, рівновага

Анотація

Мета роботи – підвищити ефективність фізичної терапії рухових розладів у дітей зі спастичною формою церебрального паралічу шляхом застосування програми терапевтичних тренувань на розробленому пристрої для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату.

Матеріали та методи. У дослідження залучили 30 дітей віком від 6 до 11 років зі спастичною диплегією внаслідок церебрального паралічу. Пацієнтів поділили на 2 групи. Додатково до стандартної програми реабілітації всім пацієнтам призначали терапевтичні тренування ходьби з використанням пристрою для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату: І група (n = 14) – за динамічною методикою; ІІ група (n = 16) – за статичною методикою.

Досліджували просторово-часові характеристики ходьби, показники активності повсякденного життя, рівень спастичності м’язів нижньої кінцівки, функціональні характеристики ходьби; застосовували методи математичної статистики.

Результати. Застосування розробленої програми терапевтичних вправ із використанням пристрою для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату позитивно вплинуло на рівень спастичності м’язів нижніх кінцівок, довжину одного циклу ходьби, швидкість ходьби, функціональний стан, поліпшило рівновагу, зменшило ризик падіння в дітей із церебральним паралічем.

Висновки. Застосування розробленої терапевтичної програми позитивно вплинуло на просторово-часові характеристики ходьби, рівновагу та функціональний стан дітей із церебральним паралічем, зменшило рівень спастичності. Збільшення довжини одного циклу ходьби відбувається протягом перших 4 тижнів тренувань, показники функціонального стану показали найбільшу динаміку тільки на 6 тижні тренувань. Розроблення реабілітаційного пристрою з можливістю переміщення та застосування методики виконання вправ із частковою нестабільною підтримкою таза абдуктором-підйомником, що рухається за вертикальною віссю, позитивно вплинуло на показники рівноваги та знизило ризик падіння.

Посилання

Paulson, A., & Vargus-Adams, J. (2017). Overview of Four Functional Classification Systems Commonly Used in Cerebral Palsy. Children, 4(4), 30. https://doi.org/10.3390/children4040030

Verschuren, O., Peterson, M. D., Balemans, A. C., & Hurvitz, E. A. (2016). Exercise and physical activity recommendations for people with cerebral palsy. Developmental medicine and child neurology, 58(8), 798-808. https://doi.org/10.1111/dmcn.13053

Gorter, J. W., & Timmons, B. W. (2014). Measurement of habitual physical activity and sedentary behaviour of youth with cerebral palsy: work in progress. Developmental medicine and child neurology, 56(9), 911. https://doi.org/10.1111/dmcn.12503

Mitchell, L. E., Ziviani, J., & Boyd, R. N. (2015). Habitual physical activity of independently ambulant children and adolescents with cerebral palsy: are they doing enough?. Physical therapy, 95(2), 202-211. https://doi.org/10.2522/ptj.20140031

Klochkova, E. V. (2014). Vvedenie v fizicheskuyu terapiyu: reabilitatsiya detei s tserebral'nym paralichem i drugimi dvigatel'nymi narusheniyami nevrologicheskoi prirody [Introduction to physical therapy: rehabilitation of children with cerebral palsy and other motor impairments of neurological nature]. Moscow: Terevinf. [in Russian].

Booth, A., Buizer, A. I., Meyns, P., Oude Lansink, I., Steenbrink, F., & van der Krogt, M. M. (2018). The efficacy of functional gait training in children and young adults with cerebral palsy: a systematic review and meta-analysis. Developmental medicine and child neurology, 60(9), 866-883. https://doi.org/10.1111/dmcn.13708

Willerslev-Olsen, M., Petersen, T. H., Farmer, S. F., & Nielsen, J. B. (2015). Gait training facilitates central drive to ankle dorsiflexors in children with cerebral palsy. Brain, 138(Pt 3), 589-603. https://doi.org/10.1093/brain/awu399

Burnfield, J. M., Cesar, G. M., Buster, T. W., Irons, S. L., & Pfeifer, C. M. (2018). Walking and Fitness Improvements in a Child With Diplegic Cerebral Palsy Following Motor-Assisted Elliptical Intervention. Pediatric physical therapy, 30(4), E1-E7. https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000541

Bar-On, L., Molenaers, G., Aertbeliën, E., Van Campenhout, A., Feys, H., Nuttin, B., & Desloovere, K. (2015). Spasticity and its contribution to hypertonia in cerebral palsy. BioMed research international, 2015, 317047. https://doi.org/10.1155/2015/317047

Chrysagis, N., Skordilis, E. K., Stavrou, N., Grammatopoulou, E., & Koutsouki, D. (2012). The effect of treadmill training on gross motor function and walking speed in ambulatory adolescents with cerebral palsy: a randomized controlled trial. American journal of physical medicine & rehabilitation, 91(9), 747-760. https://doi.org/10.1097/PHM.0b013e3182643eba

Mutlu, A., Krosschell, K., & Spira, D. G. (2009). Treadmill training with partial body-weight support in children with cerebral palsy: a systematic review. Developmental medicine and child neurology, 51(4), 268-275. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2008.03221.x

Swe, N. N., Sendhilnnathan, S., van Den Berg, M., & Barr, C. (2015). Over ground walking and body weight supported walking improve mobility equally in cerebral palsy: a randomised controlled trial. Clinical rehabilitation, 29(11), 1108-1116. https://doi.org/10.1177/0269215514566249

Han, Y. G., & Yun, C. K. (2020). Effectiveness of treadmill training on gait function in children with cerebral palsy: meta-analysis. Journal of exercise rehabilitation, 16(1), 10-19. https://doi.org/10.12965/jer.1938748.374

Nekhanevych, O. B., Lobov, A. I., & Bon-Yol, Yu. (2019). Prystrii dlia reabilitatsii liudei z porushenniam funktsii oporno-rukhovoho aparata [Device for rehabilitation of people with disabilities of the musculoskeletal system]. Ukraine Patent UA 119502.

Borg G. A. (1982). Psychophysical bases of perceived exertion. Medicine and science in sports and exercise, 14(5), 377-381.

Cifu, D. X., Kaelin, D. L., Kowalske, K. J., Lew, H. L., Miller, M. A., Ragnarsson, K. T., & Worsowicz, G. (Eds.). (2016). Braddom’s Physical Medicine and Rehabilitation (5th ed.). Elsevier.

Russell, D. J., Avery, L. M., Walter, S. D., Hanna, S. E., Bartlett, D. J., Rosenbaum, P. L., Palisano, R. J., & Gorter, J. W. (2010). Development and validation of item sets to improve efficiency of administration of the 66-item Gross Motor Function Measure in children with cerebral palsy. Developmental medicine and child neurology, 52(2), e48-e54. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03481.x

Balci, B. P. (2018). Spasticity Measurement. Noro Psikiyatr Ars., 55(Suppl 1), S49-S53. https://doi.org/10.29399/npa.23339

Volpini Lana, M. R., da Cruz dos Anjos, D. M., Moura Batista, A. C., Martins, E., Oliveira de Souza, K. C., & Leocadio, R. M. (2017). Comparison of Reliability between a Ten-metre and a One-minute Walking Test in Children and Adolescents with Cerebral Palsy at Mean Velocity. International Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 4(2), 1116-1119. https://doi.org/10.26420/PHYSMEDREHABILINT.2017.1116

Hassani, S., Krzak, J. J., Johnson, B., Flanagan, A., Gorton, G., 3rd, Bagley, A., Ounpuu, S., Romness, M., Tylkowski, C., & Oeffinger, D. (2014). One-Minute Walk and modified Timed Up and Go tests in children with cerebral palsy: performance and minimum clinically important differences. Developmental medicine and child neurology, 56(5), 482-489. https://doi.org/10.1111/dmcn.12325

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження