Фізична терапія спастичності для корекції просторово-часових порушень ходьби в дітей із церебральним паралічем
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226890Ключові слова:
фізична терапія, гіпертонус м’язів, швидкість ходьби, функціональний стан, рівновагаАнотація
Мета роботи – підвищити ефективність фізичної терапії рухових розладів у дітей зі спастичною формою церебрального паралічу шляхом застосування програми терапевтичних тренувань на розробленому пристрої для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 30 дітей віком від 6 до 11 років зі спастичною диплегією внаслідок церебрального паралічу. Пацієнтів поділили на 2 групи. Додатково до стандартної програми реабілітації всім пацієнтам призначали терапевтичні тренування ходьби з використанням пристрою для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату: І група (n = 14) – за динамічною методикою; ІІ група (n = 16) – за статичною методикою.
Досліджували просторово-часові характеристики ходьби, показники активності повсякденного життя, рівень спастичності м’язів нижньої кінцівки, функціональні характеристики ходьби; застосовували методи математичної статистики.
Результати. Застосування розробленої програми терапевтичних вправ із використанням пристрою для реабілітації людей із порушенням функцій опорно-рухового апарату позитивно вплинуло на рівень спастичності м’язів нижніх кінцівок, довжину одного циклу ходьби, швидкість ходьби, функціональний стан, поліпшило рівновагу, зменшило ризик падіння в дітей із церебральним паралічем.
Висновки. Застосування розробленої терапевтичної програми позитивно вплинуло на просторово-часові характеристики ходьби, рівновагу та функціональний стан дітей із церебральним паралічем, зменшило рівень спастичності. Збільшення довжини одного циклу ходьби відбувається протягом перших 4 тижнів тренувань, показники функціонального стану показали найбільшу динаміку тільки на 6 тижні тренувань. Розроблення реабілітаційного пристрою з можливістю переміщення та застосування методики виконання вправ із частковою нестабільною підтримкою таза абдуктором-підйомником, що рухається за вертикальною віссю, позитивно вплинуло на показники рівноваги та знизило ризик падіння.
Посилання
Paulson, A., & Vargus-Adams, J. (2017). Overview of Four Functional Classification Systems Commonly Used in Cerebral Palsy. Children, 4(4), 30. https://doi.org/10.3390/children4040030
Verschuren, O., Peterson, M. D., Balemans, A. C., & Hurvitz, E. A. (2016). Exercise and physical activity recommendations for people with cerebral palsy. Developmental medicine and child neurology, 58(8), 798-808. https://doi.org/10.1111/dmcn.13053
Gorter, J. W., & Timmons, B. W. (2014). Measurement of habitual physical activity and sedentary behaviour of youth with cerebral palsy: work in progress. Developmental medicine and child neurology, 56(9), 911. https://doi.org/10.1111/dmcn.12503
Mitchell, L. E., Ziviani, J., & Boyd, R. N. (2015). Habitual physical activity of independently ambulant children and adolescents with cerebral palsy: are they doing enough?. Physical therapy, 95(2), 202-211. https://doi.org/10.2522/ptj.20140031
Klochkova, E. V. (2014). Vvedenie v fizicheskuyu terapiyu: reabilitatsiya detei s tserebral'nym paralichem i drugimi dvigatel'nymi narusheniyami nevrologicheskoi prirody [Introduction to physical therapy: rehabilitation of children with cerebral palsy and other motor impairments of neurological nature]. Moscow: Terevinf. [in Russian].
Booth, A., Buizer, A. I., Meyns, P., Oude Lansink, I., Steenbrink, F., & van der Krogt, M. M. (2018). The efficacy of functional gait training in children and young adults with cerebral palsy: a systematic review and meta-analysis. Developmental medicine and child neurology, 60(9), 866-883. https://doi.org/10.1111/dmcn.13708
Willerslev-Olsen, M., Petersen, T. H., Farmer, S. F., & Nielsen, J. B. (2015). Gait training facilitates central drive to ankle dorsiflexors in children with cerebral palsy. Brain, 138(Pt 3), 589-603. https://doi.org/10.1093/brain/awu399
Burnfield, J. M., Cesar, G. M., Buster, T. W., Irons, S. L., & Pfeifer, C. M. (2018). Walking and Fitness Improvements in a Child With Diplegic Cerebral Palsy Following Motor-Assisted Elliptical Intervention. Pediatric physical therapy, 30(4), E1-E7. https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000541
Bar-On, L., Molenaers, G., Aertbeliën, E., Van Campenhout, A., Feys, H., Nuttin, B., & Desloovere, K. (2015). Spasticity and its contribution to hypertonia in cerebral palsy. BioMed research international, 2015, 317047. https://doi.org/10.1155/2015/317047
Chrysagis, N., Skordilis, E. K., Stavrou, N., Grammatopoulou, E., & Koutsouki, D. (2012). The effect of treadmill training on gross motor function and walking speed in ambulatory adolescents with cerebral palsy: a randomized controlled trial. American journal of physical medicine & rehabilitation, 91(9), 747-760. https://doi.org/10.1097/PHM.0b013e3182643eba
Mutlu, A., Krosschell, K., & Spira, D. G. (2009). Treadmill training with partial body-weight support in children with cerebral palsy: a systematic review. Developmental medicine and child neurology, 51(4), 268-275. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2008.03221.x
Swe, N. N., Sendhilnnathan, S., van Den Berg, M., & Barr, C. (2015). Over ground walking and body weight supported walking improve mobility equally in cerebral palsy: a randomised controlled trial. Clinical rehabilitation, 29(11), 1108-1116. https://doi.org/10.1177/0269215514566249
Han, Y. G., & Yun, C. K. (2020). Effectiveness of treadmill training on gait function in children with cerebral palsy: meta-analysis. Journal of exercise rehabilitation, 16(1), 10-19. https://doi.org/10.12965/jer.1938748.374
Nekhanevych, O. B., Lobov, A. I., & Bon-Yol, Yu. (2019). Prystrii dlia reabilitatsii liudei z porushenniam funktsii oporno-rukhovoho aparata [Device for rehabilitation of people with disabilities of the musculoskeletal system]. Ukraine Patent UA 119502.
Borg G. A. (1982). Psychophysical bases of perceived exertion. Medicine and science in sports and exercise, 14(5), 377-381.
Cifu, D. X., Kaelin, D. L., Kowalske, K. J., Lew, H. L., Miller, M. A., Ragnarsson, K. T., & Worsowicz, G. (Eds.). (2016). Braddom’s Physical Medicine and Rehabilitation (5th ed.). Elsevier.
Russell, D. J., Avery, L. M., Walter, S. D., Hanna, S. E., Bartlett, D. J., Rosenbaum, P. L., Palisano, R. J., & Gorter, J. W. (2010). Development and validation of item sets to improve efficiency of administration of the 66-item Gross Motor Function Measure in children with cerebral palsy. Developmental medicine and child neurology, 52(2), e48-e54. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2009.03481.x
Balci, B. P. (2018). Spasticity Measurement. Noro Psikiyatr Ars., 55(Suppl 1), S49-S53. https://doi.org/10.29399/npa.23339
Volpini Lana, M. R., da Cruz dos Anjos, D. M., Moura Batista, A. C., Martins, E., Oliveira de Souza, K. C., & Leocadio, R. M. (2017). Comparison of Reliability between a Ten-metre and a One-minute Walking Test in Children and Adolescents with Cerebral Palsy at Mean Velocity. International Journal of Physical Medicine & Rehabilitation, 4(2), 1116-1119. https://doi.org/10.26420/PHYSMEDREHABILINT.2017.1116
Hassani, S., Krzak, J. J., Johnson, B., Flanagan, A., Gorton, G., 3rd, Bagley, A., Ounpuu, S., Romness, M., Tylkowski, C., & Oeffinger, D. (2014). One-Minute Walk and modified Timed Up and Go tests in children with cerebral palsy: performance and minimum clinically important differences. Developmental medicine and child neurology, 56(5), 482-489. https://doi.org/10.1111/dmcn.12325
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
