Порівняльна фармакодинаміка каптоприлу при інтраназальному й ентеральному шляхах уведення при неускладнених гіпертензивних кризах на амбулаторному етапі лікування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226857

Ключові слова:

гіпертензивний криз, гель-каптоприл, інтраназальне застосування

Анотація

Неускладнені гіпертензивні кризи (ГК) без гострого або прогресивного ураження органів-мішеней становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого зниження артеріального тиску (АТ) протягом кількох годин або доби в амбулаторних умовах. Чинний протокол терапії цієї патології недосконалий, оскільки не пропонує лікарю первинної ланки чіткої та зрозумілої інформації щодо призначення ефективних і комплаєнтних лікарських засобів. Використання в таких випадках назального транспорту антигіпертензивних активних фармацевтичних інгредієнтів у відповідних лікарських формах дає можливість забезпечення їхнього швидкого доставлення у кров’яне русло та периваскулярні структури головного мозку.

На підставі попереднього досвіду, враховуючи результати біофармацевтичних досліджень фармакодинаміки та фармакокінетики каптоприлу, в Запорізькому державному медичному університеті розробили та впровадили у практику інноваційну лікарську форму каптоприлу для трансмукозного застосування – 2,5 % інтраназальний гель із контрольованим вивільненням субстанції каптоприлу.

Мета роботи – дослідження фармакодинаміки гель-каптоприлу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із неускладненими гіпертензивними кризами.

Матеріали та методи. Обстежили 58 амбулаторних хворих на АГ II стадії з неускладненими кардіальними ГК. Група дослідження – 30 хворих віком від 38 до 69 років (середній вік – 52,60 ± 5,03 року) з середньою тривалістю захворювання 11,50 ± 2,72 року, які отримували інтраназально в обидва носові ходи аплікації по 0,5 мл гелю з каптоприлом 2,5 % за допомогою шприца з дозатором. Група порівняння – 28 хворих на АГ II cтадії з неускладненими кардіальними ГК віком від 37 до 65 років, тривалість АГ – 10,80 ± 2,63 року, які отримували каптоприл в еквівалентній дозі перорально. Референтний препарат – каптоприл у таблетках із вмістом 0,025 г активної фармацевтичної субстанції. У динаміці лікування визначали показники офісного АТ і частоти сердечних скорочень (ЧСС) у кризовому стані через 60, 120,  240 хв після застосування каптоприлу. У зв’язку з асиметричністю розподілу варіант застосували метод непараметричної статистики – парний критерій Вілкоксона.

Результати. Встановили суттєву редукцію систолічного та діастолічного АТ через годину після інтраназальної аплікації гелю на 19,9 % і 23,8 % відповідно, а після застосування каптоприлу в таблетках систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск мали тільки тенденцію до зменшення – на 8,8 % і 11,6 % відповідно. Через 2 години після застосування гелю САТ і ДАТ додатково знизилися на 23,5 % та 23,5 % відповідно, досягнувши рівня, що рекомендований провідними кардіологами України. Після перорального застосування таблеток каптоприлу САТ знизився на 13 %, ДАТ і ЧСС показали тільки тенденцію до редукції. Через 4 години після застосування гелю з каптоприлом спостерігали поступове підвищення САТ, рівень ДАТ зберігався майже на тому самому рівні. Після аплікації гель-каптоприлу ЧСС у динаміці лікування залишалася без змін за наявності тенденції до прискорення в перший час і знизилася на 4 годину на 12,4 %.

Висновки. Здійснили рандомізоване відкрите контрольоване дослідження фармакодинаміки назальної форми каптоприлу у формі 2,5 % гелю на гідрофільній основі порівняно з його таблетованою лікарською формою у хворих на АГ із неускладненими гіпертензивними кризами. Встановили, що назальна лікарська форма каптоприлу забезпечує зниження АТ до рівня, рекомендованого при неускладнених ГК, протягом 4 годин ефективніше, ніж його пероральна форма. Назальний гель каптоприлу має хорошу стерпність, побічні ефекти від його застосування майже відсутні.

Посилання

Ostrovskaya, Yu. I., & Melekhov, A. V. (2017). Gipertonicheskii kriz – taktika vedeniya i predotvrashcheniya [A hypertension stroke is tactics of conduct and prevention]. Atmosfera. Novosti kardiologii, (3), 47-52. [in Russian].

Kryukov, E. V., Potekhin, N. P., Fursov, A. N., Chernetsov, V. A., Chernov, S. A., & Zakharova, E. G. (2016). Gipertonicheskii kriz: sovremennyi vzglyad na problemu i optimizatsiya lechebno-diagnosticheskikh podkhodov [Hypertensive crisis: modern view of the problem and optimization of diagnostic and therapeutic modalities]. Klinicheskaya Meditsina, 94(1), 52-56. [in Russian]. https://doi.org/10.18821/0023-2149-2016-94-1-52-56

Ambrosova, T. M., & Ashcheulova, T. V. (2018). Menedzhment neoslozhnennogo gipertenzivnogo kriza v praktike semeinogo vracha [Uncomplicated hypertensive crisis management in family practice]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal, (1), 16-19. [in Russian].

(2012). Unifikovanyi klinichnyi protokol medychnoi dopomohy. Arterialna hipertenziia, pervynna medychna dopomoha (dohospitalnyi etap), vtorynna (spetsialisovana) pervynna medychna dopomoha (2012 rik) [Compatible clinical protocol of medicare. hyperpiesis, primary medicare (before the hospital stage) secondary (specialized) medicare]. Arterialnaya gipertenziya, (1), 67-95. [in Ukrainian].

Sottiev, B. G., Abdullazhanov, F. G., Makhmudov, K. A. & Kuchkarova, F. E. (2019). Neotlozhnaya pomoshch u bolnykh s gipertonicheskimi krizami na dogospitalnom etape [First aid for patients with hypertension strokes on the before the hospital stage]. Evraziiskii kardiologicheskii zhurnal, (2), 67-68. [in Russian].

Crowe, T. P., Greenlee, M., Kanthasamy, A. G., & Hsu, W. H. (2018). Mechanism of intranasal drug delivery directly to the brain. Life sciences, 195, 44-52. https://doi.org/10.1016/j.lfs.2017.12.025

Bailey, A. M., Baum, R. A., Horn, K., Lewis, T., Morizio, K., Schultz, A., Weant, K., & Justice, S. N. (2017). Review of Intranasally Administered Medications for Use in the Emergency Department. The Journal of emergency medicine, 53(1), 38-48. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2017.01.020

Alshweiat, A., Ambrus, R., & Csoka, I. (2019). Intranasal Nanoparticulate Systems as Alternative Route of Drug Delivery. Current medicinal chemistry, 26(35), 6459-6492. https://doi.org/10.2174/0929867326666190827151741

Lochhead, J. J., Wolak, D. J., Pizzo, M. E., & Thorne, R. G. (2015). Rapid transport within cerebral perivascular spaces underlies widespread tracer distribution in the brain after intranasal administration. Journal of cerebral blood flow and metabolism, 35(3), 371-381. https://doi.org/10.1038/jcbfm.2014.215

Lokhande S. S. (2018). A Review on Intranasal Drug Delivery System with Recent Advancement. Research Journal of Topical and Cosmetic Sciences, 9(1), 12-18. https://doi.org/10.5958/2321-5844.2018.00004.3

Xu, Y., Wei, L., & Wang, H. (2020). Progress and perspectives on nanoplatforms for drug delivery to the brain. Journal of Drug Delivery Science and Technology, 57. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2020.101636

Patel, A. A., Patel, R. J., & Patel, S. R. (2018). Nanomedicine for Intranasal Delivery to Improve Brain Uptake. Current drug delivery, 15(4), 461-469. https://doi.org/10.2174/1567201814666171013150534

Kumar, H., Mishra, G., Sharma, A. K., Gothwal, A., Kesharwani, P., & Gupta, U. (2017). Intranasal Drug Delivery: A Non-Invasive Approach for the Better Delivery of Neurotherapeutics. Pharmaceutical nanotechnology, 5(3), 203-214. https://doi.org/10.2174/2211738505666170515113936

Demina, N. B., Bakhrushina, E. O., Bardakov, A. I. & Krasnyuk, I. I. (2019). Biofarmatsevticheskie aspekty dizaina intranazal'nykh lekarstvennykh form [Design of intranasal dosage forms: biopharmaceutical aspects]. Farmatsiya, (3), 12-17. [in Russian]. https://doi.org/10.29296/25419218-2019-03-02

Abdullakh, A. Zh. (2014). Rozrobka skladu ta tekhnolohii miakykh likarskykh zasobiv z kaptoprylom dlia terapii arterialnoi hipertenzii [Development of composition and technology of semisolid medications with captopril for therapy of arterial hypertensia (Doctoral PhD dissertation)]. Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

Gladychev, V. V., Abdullah, A. Zh., Lisyanskaya, A. P., Kechin, I. L., & Biryk, I. A. (2013). Izuchenie vliianiia osnov-nositelei na intensivnost vysvobozhdeniia kaptoprila iz nasalnykh miagkikh lekarstvennykh form [Study of ointment base infl uence over intensity of captopril release from nasal semisolid dosage forms]. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik, (5), 69-73. [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження