Порівняльна фармакодинаміка каптоприлу при інтраназальному й ентеральному шляхах уведення при неускладнених гіпертензивних кризах на амбулаторному етапі лікування
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226857Ключові слова:
гіпертензивний криз, гель-каптоприл, інтраназальне застосуванняАнотація
Неускладнені гіпертензивні кризи (ГК) без гострого або прогресивного ураження органів-мішеней становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого зниження артеріального тиску (АТ) протягом кількох годин або доби в амбулаторних умовах. Чинний протокол терапії цієї патології недосконалий, оскільки не пропонує лікарю первинної ланки чіткої та зрозумілої інформації щодо призначення ефективних і комплаєнтних лікарських засобів. Використання в таких випадках назального транспорту антигіпертензивних активних фармацевтичних інгредієнтів у відповідних лікарських формах дає можливість забезпечення їхнього швидкого доставлення у кров’яне русло та периваскулярні структури головного мозку.
На підставі попереднього досвіду, враховуючи результати біофармацевтичних досліджень фармакодинаміки та фармакокінетики каптоприлу, в Запорізькому державному медичному університеті розробили та впровадили у практику інноваційну лікарську форму каптоприлу для трансмукозного застосування – 2,5 % інтраназальний гель із контрольованим вивільненням субстанції каптоприлу.
Мета роботи – дослідження фармакодинаміки гель-каптоприлу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) із неускладненими гіпертензивними кризами.
Матеріали та методи. Обстежили 58 амбулаторних хворих на АГ II стадії з неускладненими кардіальними ГК. Група дослідження – 30 хворих віком від 38 до 69 років (середній вік – 52,60 ± 5,03 року) з середньою тривалістю захворювання 11,50 ± 2,72 року, які отримували інтраназально в обидва носові ходи аплікації по 0,5 мл гелю з каптоприлом 2,5 % за допомогою шприца з дозатором. Група порівняння – 28 хворих на АГ II cтадії з неускладненими кардіальними ГК віком від 37 до 65 років, тривалість АГ – 10,80 ± 2,63 року, які отримували каптоприл в еквівалентній дозі перорально. Референтний препарат – каптоприл у таблетках із вмістом 0,025 г активної фармацевтичної субстанції. У динаміці лікування визначали показники офісного АТ і частоти сердечних скорочень (ЧСС) у кризовому стані через 60, 120, 240 хв після застосування каптоприлу. У зв’язку з асиметричністю розподілу варіант застосували метод непараметричної статистики – парний критерій Вілкоксона.
Результати. Встановили суттєву редукцію систолічного та діастолічного АТ через годину після інтраназальної аплікації гелю на 19,9 % і 23,8 % відповідно, а після застосування каптоприлу в таблетках систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск мали тільки тенденцію до зменшення – на 8,8 % і 11,6 % відповідно. Через 2 години після застосування гелю САТ і ДАТ додатково знизилися на 23,5 % та 23,5 % відповідно, досягнувши рівня, що рекомендований провідними кардіологами України. Після перорального застосування таблеток каптоприлу САТ знизився на 13 %, ДАТ і ЧСС показали тільки тенденцію до редукції. Через 4 години після застосування гелю з каптоприлом спостерігали поступове підвищення САТ, рівень ДАТ зберігався майже на тому самому рівні. Після аплікації гель-каптоприлу ЧСС у динаміці лікування залишалася без змін за наявності тенденції до прискорення в перший час і знизилася на 4 годину на 12,4 %.
Висновки. Здійснили рандомізоване відкрите контрольоване дослідження фармакодинаміки назальної форми каптоприлу у формі 2,5 % гелю на гідрофільній основі порівняно з його таблетованою лікарською формою у хворих на АГ із неускладненими гіпертензивними кризами. Встановили, що назальна лікарська форма каптоприлу забезпечує зниження АТ до рівня, рекомендованого при неускладнених ГК, протягом 4 годин ефективніше, ніж його пероральна форма. Назальний гель каптоприлу має хорошу стерпність, побічні ефекти від його застосування майже відсутні.
Посилання
Ostrovskaya, Yu. I., & Melekhov, A. V. (2017). Gipertonicheskii kriz – taktika vedeniya i predotvrashcheniya [A hypertension stroke is tactics of conduct and prevention]. Atmosfera. Novosti kardiologii, (3), 47-52. [in Russian].
Kryukov, E. V., Potekhin, N. P., Fursov, A. N., Chernetsov, V. A., Chernov, S. A., & Zakharova, E. G. (2016). Gipertonicheskii kriz: sovremennyi vzglyad na problemu i optimizatsiya lechebno-diagnosticheskikh podkhodov [Hypertensive crisis: modern view of the problem and optimization of diagnostic and therapeutic modalities]. Klinicheskaya Meditsina, 94(1), 52-56. [in Russian]. https://doi.org/10.18821/0023-2149-2016-94-1-52-56
Ambrosova, T. M., & Ashcheulova, T. V. (2018). Menedzhment neoslozhnennogo gipertenzivnogo kriza v praktike semeinogo vracha [Uncomplicated hypertensive crisis management in family practice]. Mizhnarodnyi medychnyi zhurnal, (1), 16-19. [in Russian].
(2012). Unifikovanyi klinichnyi protokol medychnoi dopomohy. Arterialna hipertenziia, pervynna medychna dopomoha (dohospitalnyi etap), vtorynna (spetsialisovana) pervynna medychna dopomoha (2012 rik) [Compatible clinical protocol of medicare. hyperpiesis, primary medicare (before the hospital stage) secondary (specialized) medicare]. Arterialnaya gipertenziya, (1), 67-95. [in Ukrainian].
Sottiev, B. G., Abdullazhanov, F. G., Makhmudov, K. A. & Kuchkarova, F. E. (2019). Neotlozhnaya pomoshch u bolnykh s gipertonicheskimi krizami na dogospitalnom etape [First aid for patients with hypertension strokes on the before the hospital stage]. Evraziiskii kardiologicheskii zhurnal, (2), 67-68. [in Russian].
Crowe, T. P., Greenlee, M., Kanthasamy, A. G., & Hsu, W. H. (2018). Mechanism of intranasal drug delivery directly to the brain. Life sciences, 195, 44-52. https://doi.org/10.1016/j.lfs.2017.12.025
Bailey, A. M., Baum, R. A., Horn, K., Lewis, T., Morizio, K., Schultz, A., Weant, K., & Justice, S. N. (2017). Review of Intranasally Administered Medications for Use in the Emergency Department. The Journal of emergency medicine, 53(1), 38-48. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2017.01.020
Alshweiat, A., Ambrus, R., & Csoka, I. (2019). Intranasal Nanoparticulate Systems as Alternative Route of Drug Delivery. Current medicinal chemistry, 26(35), 6459-6492. https://doi.org/10.2174/0929867326666190827151741
Lochhead, J. J., Wolak, D. J., Pizzo, M. E., & Thorne, R. G. (2015). Rapid transport within cerebral perivascular spaces underlies widespread tracer distribution in the brain after intranasal administration. Journal of cerebral blood flow and metabolism, 35(3), 371-381. https://doi.org/10.1038/jcbfm.2014.215
Lokhande S. S. (2018). A Review on Intranasal Drug Delivery System with Recent Advancement. Research Journal of Topical and Cosmetic Sciences, 9(1), 12-18. https://doi.org/10.5958/2321-5844.2018.00004.3
Xu, Y., Wei, L., & Wang, H. (2020). Progress and perspectives on nanoplatforms for drug delivery to the brain. Journal of Drug Delivery Science and Technology, 57. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2020.101636
Patel, A. A., Patel, R. J., & Patel, S. R. (2018). Nanomedicine for Intranasal Delivery to Improve Brain Uptake. Current drug delivery, 15(4), 461-469. https://doi.org/10.2174/1567201814666171013150534
Kumar, H., Mishra, G., Sharma, A. K., Gothwal, A., Kesharwani, P., & Gupta, U. (2017). Intranasal Drug Delivery: A Non-Invasive Approach for the Better Delivery of Neurotherapeutics. Pharmaceutical nanotechnology, 5(3), 203-214. https://doi.org/10.2174/2211738505666170515113936
Demina, N. B., Bakhrushina, E. O., Bardakov, A. I. & Krasnyuk, I. I. (2019). Biofarmatsevticheskie aspekty dizaina intranazal'nykh lekarstvennykh form [Design of intranasal dosage forms: biopharmaceutical aspects]. Farmatsiya, (3), 12-17. [in Russian]. https://doi.org/10.29296/25419218-2019-03-02
Abdullakh, A. Zh. (2014). Rozrobka skladu ta tekhnolohii miakykh likarskykh zasobiv z kaptoprylom dlia terapii arterialnoi hipertenzii [Development of composition and technology of semisolid medications with captopril for therapy of arterial hypertensia (Doctoral PhD dissertation)]. Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia. [in Ukrainian].
Gladychev, V. V., Abdullah, A. Zh., Lisyanskaya, A. P., Kechin, I. L., & Biryk, I. A. (2013). Izuchenie vliianiia osnov-nositelei na intensivnost vysvobozhdeniia kaptoprila iz nasalnykh miagkikh lekarstvennykh form [Study of ointment base infl uence over intensity of captopril release from nasal semisolid dosage forms]. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik, (5), 69-73. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).