Особливості структурно-геометричної перебудови та показників діастолічного наповнення серця в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Автор(и)

  • В. А. Лисенко Запорізький державний медичний університет, Україна
  • М. С. Потапенко Запорізький державний медичний університет, Україна
  • В. В. Сиволап Запорізький державний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9865-4325

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226853

Ключові слова:

хронічна серцева недостатність, збережена фракція викиду, кардіальне ремоделювання

Анотація

Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найпоширеніше серцево-судинне захворювання у світі, яке шкодить здоров’ю 23 млн людей. Зі збільшенням питомої ваги літнього населення, поширеності гіпертонії, фібриляції передсердь, ожиріння, діабету, а також з удосконаленням ехографічних методів діагностики прогнозують зростання кількості випадків ХСН зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ХСН зб ФВ ЛШ).

Попри велику кількість досліджень, що присвячені вивченню особливостей структурно-геометричної перебудови серця, змін систолічної та діастолічної функції шлуночків у хворих на ХСН, це питання потребує продовження вивчення.

Мета роботи – дослідити зміни структурно-геометричних показників і діастолічної функції серця у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 43 хворих (19 чоловіків, 24 жінки) на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою ФВ, синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA (основна група). Група порівняння – 90 пацієнтів з ІХС без ознак ХСН (40 (44,5 %) чоловіків, 50 (55,5 %) жінок). Групи хворих зіставні за віком, статтю, зростом, вагою, площею поверхні тіла. Доплер-ехокардіографічне дослідження виконали на апараті Esaote MyLab Eight (Італія).

Результати. У хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ переважали показники розміру ЛПд на 25 % (р = 0,005), довгої осі ЛП на 11 % (р = 0,001), індексу КДО ЛШ на 13 % (р = 0,042), індексу маси міокарда ЛШ на 16 % (р = 0,013) за формулою Penn Convention та (р = 0,004) за формулою ASE. Ексцентричну гіпертрофію ЛШ діагностували у 56 % хворих.

Діастолічну дисфункцію лівого шлуночка не виявили у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. У 72 % випадках встановили тип «порушення релаксації», у 26 % – «псевдонормальний» профіль наповнення ЛШ. Не зафіксували «рестриктивний» профіль наповнення ЛШ. У хворих на ХСН зб ФВ ЛШ зареєстрували менші показники діастолічної функції ЛШ: швидкість е’ медіального на 26 % (р = 0,0001) та е’ латерального на 21 % (р = 0,0001) фіброзного кільця мітрального клапана, а’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана на 9 % (р = 0,022); більші відношення швидкостей Е/е’ медіального на 41 % (р = 0,0001), Е/е’ латерального фіброзного кільця мітрального клапана на 28 % (р = 0,0001), середнього Е/е’ на 36 % (р = 0,0001), що свідчить про суттєве підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку.

Висновки. Структурно-геометрична перебудова серця у хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ характеризується дилатацією лівого передсердя, помірним збільшенням індексу КДО ЛШ на 11,3 % (р = 0,042), зростанням на 16 % (р = 0,013) індексу маси міокарда ЛШ, формуванням ексцентричної (56 %) та концентричної (18 %) гіпертрофії ЛШ.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка відсутня у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. Порушення діастолічного наповнення ЛШ (72 % – «порушення релаксації», 26 % – «псевдонормальний» тип) відбувається внаслідок зростання кінцевого діастолічного тиску у ЛШ (збільшення на 41 % (р = 0,0001) відношення Е/е’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана), ЛП (підвищення понад удвічі (р = 0,0001) тиску заклинювання легеневих капілярів), супроводжується розвитком посткапілярної легеневої гіпертензії (зростання на 34 % (р = 0,0001) систолічного тиску в легеневій артерії).

Попри збережену ФВ ЛШ хворі на ХСН відрізняються вірогідно меншими показниками скоротливості лівого та правого шлуночків (на 10 % MAPSE med (р = 0,031), на 18 % S med (р = 0,001) та на 19 % (р = 0,007) ФВ ПШ).

Посилання

Khatibzadeh, S., Farzadfar, F., Oliver, J., Ezzati, M., & Moran, A. (2013). Worldwide risk factors for heart failure: a systematic review and pooled analysis. International journal of cardiology, 168(2), 1186-1194. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2012.11.065

van Riet, E. E., Hoes, A. W., Wagenaar, K. P., Limburg, A., Landman, M. A., & Rutten, F. H. (2016). Epidemiology of heart failure: the prevalence of heart failure and ventricular dysfunction in older adults over time. A systematic review. European journal of heart failure, 18(3), 242-252. https://doi.org/10.1002/ejhf.483

Andersson, C., & Vasan, R. S. (2014). Epidemiology of heart failure with preserved ejection fraction. Heart failure clinics, 10(3), 377-388. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2014.04.003

Ashcheulova, T. V., Demydenko, H. V., Herasymchuk, N. M., Rezunenko, Yu. K., Kochubiei, O. A., & Ambrosova, T. M. (2019). Diastolic dysfunction: from the discovery to the latest updates. Zaporozhye medical journal, 21(4), 538-545. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.4.173358

Hoffmann, S., Jensen, J. S., Iversen, A. Z., Sogaard, P., Galatius, S., Olsen, N. T., Bech, J., Fritz-Hansen, T., Biering-Sorensen, T., Badskjaer, J., Pietersen, A., & Mogelvang, R. (2012). Tissue Doppler echocardiography improves the diagnosis of coronary artery stenosis in stable angina pectoris. European heart journal cardiovascular Imaging, 13(9), 724-729. https://doi.org/10.1093/ehjci/jes001

Dokainish, H., Nguyen, J. S., Bobek, J., Goswami, R., & Lakkis, N. M. (2011). Assessment of the American Society of Echocardiography-European Association of Echocardiography guidelines for diastolic function in patients with depressed ejection fraction: an echocardiographic and invasive haemodynamic study. European journal of echocardiography, 12(11), 857-864. https://doi.org/10.1093/ejechocard/jer157

Borlaug, B. A. (2014). The pathophysiology of heart failure with preserved ejection fraction. Nature reviews. Cardiology, 11(9), 507-515. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2014.83

Lang, R. M., Badano, L. P., Mor-Avi, V., Afilalo, J., Armstrong, A., Ernande, L., Flachskampf, F. A., Foster, E., Goldstein, S. A., Kuznetsova, T., Lancellotti, P., Muraru, D., Picard, M. H., Rietzschel, E. R., Rudski, L., Spencer, K. T., Tsang, W., & Voigt, J. U. (2015). Recommendations for cardiac chamber quantification by echocardiography in adults: an update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging. European heart journal cardiovascular Imaging, 16(3), 233-270. https://doi.org/10.1093/ehjci/jev014

Kane, G. C., Karon, B. L., Mahoney, D. W., Redfield, M. M., Roger, V. L., Burnett, J. C., Jr, Jacobsen, S. J., & Rodeheffer, R. J. (2011). Progression of left ventricular diastolic dysfunction and risk of heart failure. JAMA, 306(8), 856-863. https://doi.org/10.1001/jama.2011.1201

Voronkov, L. H., Amosova, K. M., Dziak, H. V., Zharinov, O. Y., Kovalenko, V. M., Korkushko, O. V., Nesukai, O. H., Parkhomenko, O. M., Rudyk, Yu. S., & Sychov, O. S. (2017). Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti (2017) [Recommendation of Association of Cardiologists of Ukraine for the treatment of chronic heart failure in adults (2017)]. Kyiv. [in Ukranian].

WRITING COMMITTEE MEMBERS, Yancy, C. W., Jessup, M., Bozkurt, B., Butler, J., Casey, D. E., Jr, Colvin, M. M., Drazner, M. H., Filippatos, G., Fonarow, G. C., Givertz, M. M., Hollenberg, S. M., Lindenfeld, J., Masoudi, F. A., McBride, P. E., Peterson, P. N., Stevenson, L. W., & Westlake, C. (2016). 2016 ACC/AHA/HFSA Focused Update on New Pharmacological Therapy for Heart Failure: An Update of the 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. Circulation, 134(13), e282-e293. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000435

Gaasch, W. H., & Zile, M. R. (2011). Left ventricular structural remodeling in health and disease: with special emphasis on volume, mass, and geometry. Journal of the American College of Cardiology, 58(17), 1733-1740. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.07.022

Ma, C., Luo, H., Fan, L., Liu, X., & Gao, C. (2020). Heart failure with preserved ejection fraction: an update on pathophysiology, diagnosis, treatment, and prognosis. Brazilian journal of medical and biological research, 53(7), e9646. https://doi.org/10.1590/1414-431X20209646

Smith, D. H., Thorp, M. L., Gurwitz, J. H., McManus, D. D., Goldberg, R. J., Allen, L. A., Hsu, G., Sung, S. H., Magid, D. J., & Go, A. S. (2013). Chronic kidney disease and outcomes in heart failure with preserved versus reduced ejection fraction: the Cardiovascular Research Network PRESERVE Study. Circulation. Cardiovascular quality and outcomes, 6(3), 333-342. https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.113.000221

Edwards, N. C., Ferro, C. J., Townend, J. N., & Steeds, R. P. (2008). Aortic distensibility and arterial-ventricular coupling in early chronic kidney disease: a pattern resembling heart failure with preserved ejection fraction. Heart, 94(8), 1038-1043. https://doi.org/10.1136/hrt.2007.137539

Tabakovich-Vatseba, V. O. (2017). Rol kardiotropnykh autoantytil v prohnozuvanni rozvytku systolichnoyi dysfunktsiyi livoho shlunochka ta otsintsi efektyvnosti zastosuvannya beta-adrenoblokatoru u khvorykh na ikhs pokhyloho viku (Author's ref. dis. cand. honey. education: 14.01.11) [The role of cardiotropic autoantibodies in predicting the development of left ventricular systolic dysfunction and assessing the effectiveness of beta-blockers in patients with coronary heart disease in the elderly (Abstract of Doctoral Dissertation)]. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv. [in Ukrainian].

Velagaleti, R. S., Gona, P., Pencina, M. J., Aragam, J., Wang, T. J., Levy, D., D'Agostino, R. B., Lee, D. S., Kannel, W. B., Benjamin, E. J., & Vasan, R. S. (2014). Left ventricular hypertrophy patterns and incidence of heart failure with preserved versus reduced ejection fraction. The American journal of cardiology, 113(1), 117-122. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.09.028

Lam, C. S., Roger, V. L., Rodeheffer, R. J., Bursi, F., Borlaug, B. A., Ommen, S. R., Kass, D. A., & Redfield, M. M. (2007). Cardiac structure and ventricular-vascular function in persons with heart failure and preserved ejection fraction from Olmsted County, Minnesota. Circulation, 115(15), 1982-1990. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.659763

Shah, A. M. (2013). Ventricular remodeling in heart failure with preserved ejection fraction. Current heart failure reports, 10(4), 341-349. https://doi.org/10.1007/s11897-013-0166-4

Gori, M., Senni, M., Gupta, D. K., Charytan, D. M., Kraigher-Krainer, E., Pieske, B., Claggett, B., Shah, A. M., Santos, A. B., Zile, M. R., Voors, A. A., McMurray, J. J., Packer, M., Bransford, T., Lefkowitz, M., Solomon, S. D., & PARAMOUNT Investigators (2014). Association between renal function and cardiovascular structure and function in heart failure with preserved ejection fraction. European heart journal, 35(48), 3442-3451. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu254

Breitling, S., Ravindran, K., Goldenberg, N. M., & Kuebler, W. M. (2015). The pathophysiology of pulmonary hypertension in left heart disease. American journal of physiology. Lung cellular and molecular physiology, 309(9), L924-L941. https://doi.org/10.1152/ajplung.00146.2015

Meijers, W. C., van der Velde, A. R., & de Boer, R. A. (2016). Biomarkers in heart failure with preserved ejection fraction. Netherlands heart journal, 24(4), 252-258. https://doi.org/10.1007/s12471-016-0817-7

Gorter, T. M., Hoendermis, E. S., van Veldhuisen, D. J., Voors, A. A., Lam, C. S., Geelhoed, B., Willems, T. P., & van Melle, J. P. (2016). Right ventricular dysfunction in heart failure with preserved ejection fraction: a systematic review and meta-analysis. European journal of heart failure, 18(12), 1472-1487. https://doi.org/10.1002/ejhf.630

Naeije, R., Vachiery, J. L., Yerly, P., & Vanderpool, R. (2013). The transpulmonary pressure gradient for the diagnosis of pulmonary vascular disease. The European respiratory journal, 41(1), 217-223. https://doi.org/10.1183/09031936.00074312

Obokata, M., Reddy, Y., Melenovsky, V., Pislaru, S., & Borlaug, B. A. (2019). Deterioration in right ventricular structure and function over time in patients with heart failure and preserved ejection fraction. European heart journal, 40(8), 689-697. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy809

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження