Особливості структурно-геометричної перебудови та показників діастолічного наповнення серця в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Анотація

Хронічна серцева недостатність (ХСН) – найпоширеніше серцево-судинне захворювання у світі, яке шкодить здоров’ю 23 млн людей. Зі збільшенням питомої ваги літнього населення, поширеності гіпертонії, фібриляції передсердь, ожиріння, діабету, а також з удосконаленням ехографічних методів діагностики прогнозують зростання кількості випадків ХСН зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ХСН зб ФВ ЛШ).

Попри велику кількість досліджень, що присвячені вивченню особливостей структурно-геометричної перебудови серця, змін систолічної та діастолічної функції шлуночків у хворих на ХСН, це питання потребує продовження вивчення.

Мета роботи – дослідити зміни структурно-геометричних показників і діастолічної функції серця у хворих на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ).

Матеріали та методи. У дослідження залучили 43 хворих (19 чоловіків, 24 жінки) на ХСН ішемічного ґенезу зі збереженою ФВ, синусовим ритмом, II А–Б стадії, II–IV ФК за NYHA (основна група). Група порівняння – 90 пацієнтів з ІХС без ознак ХСН (40 (44,5 %) чоловіків, 50 (55,5 %) жінок). Групи хворих зіставні за віком, статтю, зростом, вагою, площею поверхні тіла. Доплер-ехокардіографічне дослідження виконали на апараті Esaote MyLab Eight (Італія).

Результати. У хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ переважали показники розміру ЛПд на 25 % (р = 0,005), довгої осі ЛП на 11 % (р = 0,001), індексу КДО ЛШ на 13 % (р = 0,042), індексу маси міокарда ЛШ на 16 % (р = 0,013) за формулою Penn Convention та (р = 0,004) за формулою ASE. Ексцентричну гіпертрофію ЛШ діагностували у 56 % хворих.

Діастолічну дисфункцію лівого шлуночка не виявили у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. У 72 % випадках встановили тип «порушення релаксації», у 26 % – «псевдонормальний» профіль наповнення ЛШ. Не зафіксували «рестриктивний» профіль наповнення ЛШ. У хворих на ХСН зб ФВ ЛШ зареєстрували менші показники діастолічної функції ЛШ: швидкість е’ медіального на 26 % (р = 0,0001) та е’ латерального на 21 % (р = 0,0001) фіброзного кільця мітрального клапана, а’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана на 9 % (р = 0,022); більші відношення швидкостей Е/е’ медіального на 41 % (р = 0,0001), Е/е’ латерального фіброзного кільця мітрального клапана на 28 % (р = 0,0001), середнього Е/е’ на 36 % (р = 0,0001), що свідчить про суттєве підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку.

Висновки. Структурно-геометрична перебудова серця у хворих на ХСН зі збереженою ФВ ЛШ характеризується дилатацією лівого передсердя, помірним збільшенням індексу КДО ЛШ на 11,3 % (р = 0,042), зростанням на 16 % (р = 0,013) індексу маси міокарда ЛШ, формуванням ексцентричної (56 %) та концентричної (18 %) гіпертрофії ЛШ.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка відсутня у 2 % хворих на ХСН зб ФВ ЛШ. Порушення діастолічного наповнення ЛШ (72 % – «порушення релаксації», 26 % – «псевдонормальний» тип) відбувається внаслідок зростання кінцевого діастолічного тиску у ЛШ (збільшення на 41 % (р = 0,0001) відношення Е/е’ медіального фіброзного кільця мітрального клапана), ЛП (підвищення понад удвічі (р = 0,0001) тиску заклинювання легеневих капілярів), супроводжується розвитком посткапілярної легеневої гіпертензії (зростання на 34 % (р = 0,0001) систолічного тиску в легеневій артерії).

Попри збережену ФВ ЛШ хворі на ХСН відрізняються вірогідно меншими показниками скоротливості лівого та правого шлуночків (на 10 % MAPSE med (р = 0,031), на 18 % S med (р = 0,001) та на 19 % (р = 0,007) ФВ ПШ).