Клінічно значущі суб’єктивні ознаки висококваліфікованих спортсменів із різними типами регуляції серцевого ритму

Автор(и)

  • О. В. Гузій Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна https://orcid.org/0000-0001-5420-8526
  • А. В. Магльований Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-1792-597X
  • В. М. Трач Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2506-1710

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226852

Ключові слова:

збір даних, збір анамнезу, серцевий ритм, спортсмени

Анотація

Мета роботи – визначити характерні суб’єктивні ознаки висококваліфікованих спортсменів із різними типами регуляції серцевого ритму.

Матеріали та методи. Обстежили 202 висококваліфікованих спортсменів чоловічої статі віком 22,6 ± 2,8 року, які займаються ациклічними видами спорту. Усіх спортсменів згідно з протоколом обстеження опитали, використовуючи анкету, яку розробили. Опитувальник складається з 4 блоків запитань, кожен із них характеризував певні складові суб’єктивного оцінювання власного стану та ставлення до нього протягом попереднього тижня. Крім того, всім обстеженим виконали спіроартеріокардіоритмографію (САКР).

Результати. САКР дослідження дало можливість диференціювати спортсменів з урахуванням параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР) на 4 групи за типами регуляції серцевого ритму.

Суб’єктивні ознаки, які можуть мати клінічне значення у разі розвитку перенапружень серцево-судинної системи: неприємні відчуття в ділянці серця, відчуття перебоїв у роботі серця, пітливість у стані спокою, головний біль після сну, пітливість під час незначних навантажень, наявність відчуття втоми після сну та пітливість у нічний період.

Часті неприємні відчуття в ділянці серця відзначили 1 % респондентів, періодичні – 15,3 %; часте відчуття перебоїв у роботі серця – 0,5 % опитаних, періодичне – 14,9 %. Ці ознаки характерні для І та ІІ типів регуляції серцевого ритму. При ІІІ типі виявили найменшу кількість клінічно значущих ознак. При ІV типі кількість значущих ознак була меншою, ніж при І та ІІ типах, але невірогідно. Вірогідними у спортсменів із ІV типом, порівнюючи зі спортсменами з ІІІ типом, були відмінності за ознакою пітливості у спокої.

Висновки. За суб’єктивними ознаками можна визначити регуляторні особливості серцево-судинної системи, що пов’язані з централізацією впливів. Анкетування може бути корисним для диференціації станів перенапруження за парасимпатичним типом та станом високої тренованості при ІV типі регуляції серцевого ритму.

Посилання

Bourdon, P. C., Cardinale, M., Murray, A., Gastin, P., Kellmann, M., Varley, M. C., Gabbett, T. J., Coutts, A. J., Burgess, D. J., Gregson, W., & Cable, N. T. (2017). Monitoring Athlete Training Loads: Consensus Statement. International journal of sports physiology and performance, 12(Suppl 2), S2161-S2170. https://doi.org/10.1123/IJSPP.2017-0208

Meeusen, R., Duclos, M., Foster, C., Fry, A., Gleeson, M., Nieman, D., Raglin, J., Rietjens, G., Steinacker, J., Urhausen, A., European College of Sport Science, & American College of Sports Medicine (2013). Prevention, diagnosis, and treatment of the overtraining syndrome: joint consensus statement of the European College of Sport Science and the American College of Sports Medicine. Medicine and science in sports and exercise, 45(1), 186-205. https://doi.org/10.1249/MSS.0b013e318279a10a

Halson S. L. (2014). Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports medicine, 44(Suppl 2), S139-S147. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z

Romanchuk, A. P. (2003). Kontseptual'nye predposylki sanogeneticheskogo monitoringa lits, zanimayushchikhsya fizicheskoi kul'turoi i sportom [Conceptual preconditions of sanogenetical monitoring of persons engaged in physical culture and sports]. Theory and Practice of Physical Culture, (1), 50-53. [in Russian].

Romanchuk, A. P. (2002). Kompleksnaya otsenka mezhsistemnykh otnoshenii funktsional'nykh reaktsii organizma na fizicheskuyu nagruzku [Complex estimation of intersystem relations of functional reactions on physical load]. Theory and Practice of Physical Culture, (4), 51-54. [in Russian].

Heidari, J., Kölling, S., Pelka, M., & Kellmann, M. (2018). Monitoring the recovery-stress state in athletes. Abingdon, Routle: Sport, Recovery and Performance: Interdisciplinary Insights.

Scherr, J., Wolfarth, B., Christle, J. W., Pressler, A., Wagenpfeil, S., & Halle, M. (2013). Associations between Borg's rating of perceived exertion and physiological measures of exercise intensity. European journal of applied physiology, 113(1), 147-155. https://doi.org/10.1007/s00421-012-2421-x

Bresciani, G., Cuevas, M. J., Molinero, O., Almar, M., Suay, F., Salvador, A., de Paz, J. A., Marquez, S., & González-Gallego, J. (2011). Signs of overload after an intensified training. International journal of sports medicine, 32(5), 338-343. https://doi.org/10.1055/s-0031-1271764

Decroix, L., Lamberts, R. P., & Meeusen, R. (2018). Can the Lamberts and Lambert Submaximal Cycle Test Reflect Overreaching in Professional Cyclists?. International journal of sports physiology and performance, 13(1), 23-28. https://doi.org/10.1123/ijspp.2016-0685

Buchheit, M., Racinais, S., Bilsborough, J. C., Bourdon, P. C., Voss, S. C., Hocking, J., Cordy, J., Mendez-Villanueva, A., & Coutts, A. J. (2013). Monitoring fitness, fatigue and running performance during a pre-season training camp in elite football players. Journal of science and medicine in sport, 16(6), 550-555. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2012.12.003

Pankova, N. B., Bogdanova, E. V., Karganov, M. Yu., Eigel, M. Ya., Kuznetsov, P. P., & Simakov, O. V. (2013). Poslenagruzochnaya dinamika pokazatelei serdechno-sosudistoi sistemy u yunykh sportsmenov (rezul'taty spiro-arterio-kardioritmografii). [After-load dynamics ofcardiovascular system inyoung athletes (results usedwith method of spyroarteriocardiorithmography)]. Valeologiya -Valeology, (3), 54-60. [in Russian].

Bellenger, C. R., Fuller, J. T., Thomson, R. L., Davison, K., Robertson, E. Y., & Buckley, J. D. (2016). Monitoring Athletic Training Status Through Autonomic Heart Rate Regulation: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sports medicine, 46(10), 1461-1486. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0484-2

Guzii, O. V., & Romanchuk, A. P. (2016). Chutlyvist arterialnoho barorefleksu pry vidnovlenni orhanizmu pislia trenuvalnoho navantazhennia [Sensitivity of arterial baroreflex in the terms of body recovery after training load]. Zaporozhye medical journal, (3), 24-29. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.3.76922

Guzii, O. V., & Romanchuk, A. P. (2017). Heart rate variability during controlled respiration after endurance training. Journal of Physical Education and Sport, 17(3), 2024-2029. https://doi.org/10.7752/jpes.2017.03203

Romanchuk, O. P.,& Guzii, O. V. (2020). Peculiarities of Changes in Respiratory Variability under the Influence of Training Load in Athletes with Cardiovascular Overstrain by Sympathetic Type. International Journal of Education and Science, 3(2), 54. https://doi.org/10.26697/ijes.2020.2.38

Romanchuk, А., & Guzii, O. (2020). Variability and Pattern of Spontaneous Respiration in Different Types of Cardiac Rhythm Regulation of Highly Trained Athletes. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 8(6), 483-493. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080622

Guzii, O. V., Romanchuk, A. P., & Маhlovanyy, А. V.(2020). Sensomotorni pokaznyky yak kryterii vplyvu intensyvnykh fizychnykh navantazhen na orhanizm sportsmena [Sensorimotor Indicators as Criteria of the Intense Physical Loads Influence on the Athlete's Body]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu, 5(3), 351-358. [in Ukrainian].

Romanchuk, O. P., & Guzii, O. V. (2020). Sensorimotor Criteria for the Formation of the Autonomic Overstrain of the Athletes’ Cardiovascular System. International Journal of Science Annals, 3(1), 46-53. https://doi.org/10.26697/ijsa.2020.1.6

Semashko, L. V., Pankova, N. B., & Karganov, M. Y. (2010). Izmeneniya psikhofiziologicheskikh pokazatelei i funktsional'nogo sostoyaniya kardio-respiratornoi sistemy u detei i podrostkov, zanimayushchikhsya po "metodike psikhofiziologicheskoi adaptatsii k vysokim psikhoemotsional'nym i fizicheskim nagruzkam" [Changes in psychophysiological parameters and functional state of the cardiorespiratory system in children and adolescents engaged in the "method of psychophysiological adaptation to high psycho-emotional and physical stress"]. Bulletin of Rehabilitation Medicine, (2), 41-45. [in Russian].

Gleeson, M. (2002). Biochemical and immunological markers of over-training. Journal of sports science & medicine, 1(2), 31-41.

Wiewelhove, T., Raeder, C., Meyer, T., Kellmann, M., Pfeiffer, M., & Ferrauti, A. (2016). Effect of Repeated Active Recovery During a High-Intensity Interval-Training Shock Microcycle on Markers of Fatigue. International journal of sports physiology and performance, 11(8), 1060-1066. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0494

Romanchuk, A. P. (2002). Rezul'taty primeneniya metoda lazernoi korrelyatsionnoi spektroskopii v sporte [Results of applying the method of laser correlation spectroscopy in sports]. Theory and Practice of Physical Culture, (1), 35-37. [in Russian].

Goldstein, D. S. (2009). Sympathetic noradrenergic and adrenomedullary hormonal systems in stress and distress. In Encyclopedia of Neuroscience (pp. 673-678). Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/B978-008045046-9.00098-X

Grove, J. R., Main, L. C., Partridge, K., Bishop, D. J., Russell, S., Shepherdson, A., & Ferguson, L. (2014). Training distress and performance readiness: laboratory and field validation of a brief self-report measure. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 24(6), e483-e490. https://doi.org/10.1111/sms.12214

Mittly, V., Németh, Z., Berényi, K., & Mintál, T.(2016). Mind Does Matter: The Psychological Effect of Ankle Injury in Sport. Journal of Psychology & Psychotherapy, 6(4), 1000278. https://doi.org/10.4172/2161-0487.1000278

Freitas, V. H., Nakamura, F. Y., Miloski, B., Samulski, D., & Bara-Filho, M. G. (2014). Sensitivity of physiological and psychological markers to training load intensification in volleyball players. Journal of sports science & medicine, 13(3), 571-579.

Saw, A. E., Main, L. C., & Gastin, P. B. (2015). Role of a self-report measure in athlete preparation. Journal of strength and conditioning research, 29(3), 685-691. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000698

Kallus, K. W. (2016). Stress and Recovery: An Overview. In K. W. Kallus & M. Kellmann (Eds.). The Recovery-Stress Questionnaires: User Manual. Frankfurt am Main: Pearson Assessment & Information GmbH.

Brink, M. S., Visscher, C., Coutts, A. J., & Lemmink, K. A. (2012). Changes in perceived stress and recovery in overreached young elite soccer players. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 22(2), 285-292. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01237.x

Laux, P., Krumm, B., Diers, M., & Flor, H. (2015). Recovery-stress balance and injury risk in professional football players: a prospective study. Journal of sports sciences, 33(20), 2140-2148. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1064538

Meister, S., Faude, O., Ammann, T., Schnittker, R., & Meyer, T. (2013). Indicators for high physical strain and overload in elite football players. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 23(2), 156-163. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2011.01354.x

van der Does, H. T., Brink, M. S., Otter, R. T., Visscher, C., & Lemmink, K. A. (2017). Injury Risk Is Increased by Changes in Perceived Recovery of Team Sport Players. Clinical journal of sport medicine, 27(1), 46-51. https://doi.org/10.1097/JSM.0000000000000306

Kölling, S., Steinacker, J. M., Endler, S., Ferrauti, A., Meyer, T., & Kellmann, M. (2016). The longer the better: Sleep-wake patterns during preparation of the World Rowing Junior Championships. Chronobiology international, 33(1), 73-84. https://doi.org/10.3109/07420528.2015.1118384

Fullagar, H. H., Duffield, R., Skorski, S., White, D., Bloomfield, J., Kölling, S., & Meyer, T. (2016). Sleep, Travel, and Recovery Responses of National Footballers During and After Long-Haul International Air Travel. International journal of sports physiology and performance, 11(1), 86-95. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0012

Nässi, A., Ferrauti, A., Meyer, T., Pfeiffer, M., & Kellmann, M. (2017). Development of two short measures for recovery and stress in sport. European journal of sport science, 17(7), 894-903. https://doi.org/10.1080/17461391.2017.1318180

Korman, N., Armour, M., Chapman, J., Rosenbaum, S., Kisely, S., Suetani, S., Firth, J., & Siskind, D. (2020). High Intensity Interval training (HIIT) for people with severe mental illness: A systematic review & meta-analysis of intervention studies- considering diverse approaches for mental and physical recovery. Psychiatry research, 284, 112601. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.112601

Impellizzeri, F. M., Rampinini, E., Coutts, A. J., Sassi, A., & Marcora, S. M. (2004). Use of RPE-based training load in soccer. Medicine and science in sports and exercise, 36(6), 1042-1047. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000128199.23901.2f

Pivovarov, V. V. (2006). Spiroarteriokardioritmograf [Spiroarteriocardiorytmograph]. Meditsinskaya tekhnika, (1), 38-41. [in Russian].

Guzii, O. V., Romanchuk, A. P., Mahlovanyi, A. V., & Trach, V. M. (2019). Polyfunctional express-evaluation criteria of the sportsman organism state. Journal of Physical Education and Sport, 19(4), 2352-2358. https://doi.org/10.7752/jpes.2019.04356

Guzii, O., & Romanchuk, A. (2017). Differentiation of Hemodynamics of Top Athletes Depending on Heart Rate Variability after Training. Journal of Advances in Medicine and Medical Research, 22(3), 1-10. https://doi.org/10.9734/JAMMR/2017/33619

Romanchuk, A. P. (2005). Vegetativnaya regulyatsiya kardiorespiratornoi sistemy v dinamike godichnogo trenirovochnogo tsikla [Features of autonomic regulation of cardiorespiration system in dynamics of training cycle of year]. Theory and practice of physical culture, (6), 42-45. [in Russian].

Romanchuk, O. P. (2010). Likarsko-pedahohichnyi kontrol v ozdorovchii fizychnii kulturi [Medical and pedagogical control in health-improving physical culture]. Odesa, Ukrainian: Bukaev V. V. [in Ukrainian].

Shlyk, N. I. (2016). Upravlenie trenirovochnym protsessom sportsmenov s uchetom individual'nykh kharakteristik variabel'nosti ritma serdtsa. Fiziologiya cheloveka [Management of athletic training taking into account individual heart rate variability characteristics]. Fiziologiya cheloveka, 42(6), 81-91. [in Russian]. https://doi.org/10.7868/S0131164616060187

Shlyk, N. I. (2020). Variabel'nost' serdechnogo ritma v pokoe i ortostaze pri raznykh diapazonakh znachenii MxDMn u lyzhnits-gonshchits v trenirovochnom protsesse [Heart rate variability at rest and during an orthostatic challenge at different ranges of MxDMn values in female skiers in the training process]. Nauka i sport: sovremennye tendentsii, 1(8), 83-96. [in Russian].

Guzii, O.V., Romanchuk, A.P., & Maglovanyy, A.V. (2020). Postnavantazhuvalna dynamika pokaznykiv variabelnosti sertsevoho rytmu u vysokokvalifikovanykh sportsmeniv pry formuvanni perenapruzhen za sympatychnym ta parasympatychnym typamy [Post-Loading Dynamics of Heart Rate Variability Indices in Highly Qualified Athletes in the Formation of Overstrains by Sympathetic and Parasympathetic Types]. Art of Medicine, (4), 28-36. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.21802/artm.2020.4.16.28

Drezner, J. A., Sharma, S., Baggish, A., Papadakis, M., Wilson, M. G., Prutkin, J. M., Gerche, A., Ackerman, M. J., Borjesson, M., Salerno, J. C., Asif, I. M., Owens, D. S., Chung, E. H., Emery, M. S., Froelicher, V. F., Heidbuchel, H., Adamuz, C., Asplund, C. A., Cohen, G., Harmon, K. G., … Corrado, D. (2017). International criteria for electrocardiographic interpretation in athletes: Consensus statement. British journal of sports medicine, 51(9), 704-731. https://doi.org/10.1136/bjsports-2016-097331

Mykhaliuk, Ye. L., & Syvolap, V. V. (2019). Osoblyvosti elektrokardiohramy osib, yaki zaimaiutsia sportom. Povidomlennia I (ohliad literatury) [Electrocardiographic features in people involved in sports. Report І (a literature review)]. Zaporozhye medical journal, 21(2), 264-269. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.2.161513

Mykhaliuk, Ye. L., Syvolap, V. V., Hunina, L. M., & Holovashchenko, R. V. (2019). Fiziolohichni ta potentsiino patolohichni zminy na EKH u predstavnykiv plavannia riznykh sportyvnykh kvalifikatsii [Physiological and potentially pathological ECG changes in swimmers of different sports qualifications]. Zaporozhye medical journal, 21(1), 39-43. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155800

Mykhaliuk, Ye. L., Hunina, L. M., & Kuzmenko, M. V. (2018). Analiz elektrokardiohrafichnykh pokaznykiv u yedynobortsiv zalezhno vid sportyvnoi kvalifikatsii [Analysis of Electrocardiographic Indicators in Combating Sportsmen Depending on their Sports Qualification]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu, 3(3), 176-183. [in Ukrainian].

Flatt, A. A., Esco, M. R., Allen, J. R., Robinson, J. B., Earley, R. L., Fedewa, M. V., Bragg, A., Keith, C. M., & Wingo, J. E. (2018). Heart Rate Variability and Training Load Among National Collegiate Athletic Association Division 1 College Football Players Throughout Spring Camp. Journal of strength and conditioning research, 32(11), 3127-3134. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002241

Flatt, A. A., Hornikel, B., & Esco, M. R. (2017). Heart rate variability and psychometric responses to overload and tapering in collegiate sprint-swimmers. Journal of science and medicine in sport, 20(6), 606-610. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2016.10.017

Nuuttila, O. P., Nikander, A., Polomoshnov, D., Laukkanen, J. A., & Häkkinen, K. (2017). Effects of HRV-Guided vs. Predetermined Block Training on Performance, HRV and Serum Hormones. International journal of sports medicine, 38(12), 909-920. https://doi.org/10.1055/s-0043-115122

Pelliccia, A., Maron, B. J., Culasso, F., Di Paolo, F. M., Spataro, A., Biffi, A., Caselli, G., & Piovano, P. (2000). Clinical significance of abnormal electrocardiographic patterns in trained athletes. Circulation, 102(3), 278-284. https://doi.org/10.1161/01.cir.102.3.278

Walsh, N. P., Halson, S. L., Sargent, C., Roach, G. D., Nédélec, M., Gupta, L., Leeder, J., Fullagar, H. H., Coutts, A. J., Edwards, B. J., Pullinger, S. A., Robertson, C. M., Burniston, J. G., Lastella, M., Le Meur, Y., Hausswirth, C., Bender, A. M., Grandner, M. A., & Samuels, C. H. (2020). Sleep and the athlete: narrative review and 2021 expert consensus recommendations. British journal of sports medicine, bjsports-2020-102025. Advance online publication. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102025

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження