Встановлення тотожності трави анісу звичайного (Anisum vulgare Gaertn.) за морфолого-анатомічними ознаками
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2021.1.226756Ключові слова:
аніс звичайний, трава, морфолого-анатомічні ознакиАнотація
Плоди анісу звичайного містять різні класи біологічно активних сполук, завдяки чому характеризуються антидепресантною, антипероксидантною, протидіабетичною діями, а екстракти цієї рослини мають антибактеріальний ефект. У фаховій літературі наведено недостатньо відомостей щодо хімічного складу і перспектив використання в медицині трави анісу звичайного.
Мета роботи – вивчення морфологічної та анатомічної будови трави анісу звичайного та встановлення макро- і мікроскопічних діагностичних ознак, необхідних для ідентифікації рослинної сировини.
Матеріали та методи. Для дослідження використали траву анісу звичайного, яка складалася зі стебел, листків і квіток, недозрілих плодів. Макроскопічний аналіз свіжої та висушеної сировини виконали неозброєним оком і з використанням лупи (×10). Поперечні та поздовжні зрізи, епідерму та препарати з поверхні дослідили, застосовувавши загальноприйняті методики, за допомогою обладнання: мікроскопи МБС 9, МС 10 (окуляри ×5, ×10, ×15, об’єктиви ×10, ×40), Micromed XS-4130 (окуляр WF15X, об’єктиви ×40/0,65, ×10/0,25) із мікрофотонасадкою. Мікрофотографії зробили фотокамерою Sаmsung PL50.
Результати. У результаті макро- та мікроскопічного аналізу встановили діагностичні ознаки трави анісу звичайного.
Висновки. Уперше дослідили макро- та мікроскопічні ознаки трави анісу звичайного, що підтверджують тотожність сировини. Результати будуть використані для розроблення вітчизняної нормативної документації на сировину трави анісу звичайного.
Посилання
Sayed-Ahmad, B., Talou, T., Saad, Z., Hijazi, A., & Merah, O. (2017). The Apiaceae: Ethnomedicinal family as source for industrial uses. Industrial Crops and Products, 109, 661-671. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2017.09.027
Zengin, G., Mahomoodally, M. F., Paksoy, M. Y., Picot-Allain, C., Glamocilja, J., Sokovic, M., Diuzheva, A., Jekő, J., Cziáky, Z., Rodrigues, M. J., Sinan, K. I., & Custodio, L. (2019). Phytochemical characterization and bioactivities of five Apiaceae species: Natural sources for novel ingredients. Industrial Crops and Products, 135, 107-121. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2019.04.033
Terninko, I. I., Kyslychenko, V. S., & Khvorost, O. P. (2011). Porivnialne vyvchennia anatomichnykh diahnostychnykh oznak travy fenkheliu zvychainoho ta kropu zapashnoho [The comparative study of anatomic diagnostic signs of grass of fennel and dill]. Ukrainskyi medychnyi almanakh, 14(6), 202-205. [in Ukrainian].
Marchyshyn, S. M., Sira, L. M., & Chelin, N. V. (2011). Analiz aminokyslotnoho skladu lystkiv, plodiv ta korenevyshch i koreniv liubystku likarskoho (Levisticum officinale Koch.) [Analysis of the amino acid composition of leaves, fruits and rhizomes and roots of lovage (Levisticum officinale Koch.)]. Aktualni problemy profilaktychnoi medytsyny (pp. 120-124). Lviv. [in Ukrainian].
Saibi, S., Belhadj, M., & Benyoussef, E. H. (2012). Essential oil composition of Pimpinella anisum from Algeria. Analytical Chemistry Letters, 2(6), 401-404. https://doi.org/10.1080/22297928.2012.10662624
State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality (2014). Derzhavna Farmakopeya Ukrayiny [The State Pharmacopoeia of Ukraine] (Vol. 3, 2nd ed.). Kharkiv: State Enterprise Ukrainian Scientific Pharmacopoeial Center of Medicines Quality. [in Ukrainian].
Akbar S. (2020) Pimpinella anisum L. (Apiaceae/Umbelliferae). In Handbook of 200 Medicinal Plants. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-16807-0_146
Iannarelli, R., Caprioli, G., Sut, S., Dall’Acqua, S., Fiorini, D., Vittori, S., & Maggi, F. (2017). Valorizing overlooked local crops in the era of globalization: the case of aniseed (Pimpinella anisum L.) from Castignano (central Italy). Industrial Crops and Products, 104, 99-110. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2017.04.028
Tavallali, V., Rahmati, S., & Bahmanzadegan, A. (2017). Antioxidant activity, polyphenolic contents and essential oil composition of Pimpinella anisum L. as affected by zinc fertilizer. Journal of the science of food and agriculture, 97(14), 4883-4889. https://doi.org/10.1002/jsfa.8360
Özgüven, M. (2012). Aniseed. In Handbook of Herbs and Spices: Second Edition (Vol. 2, pp. 138-150). Elsevier Inc. https://doi.org/10.1533/9780857095688.138
Shahamat, Z., Abbasi-Maleki, S., & Mohammadi Motamed, S. (2016). Evaluation of antidepressant-like effects of aqueous and ethanolic extracts of Pimpinella anisum fruit in mice. Avicenna journal of phytomedicine, 6(3), 322-328.
Shobha, R. I., Rajeshwari, C. U., & Andallu, B. (2013). Antiperoxidative and anti-diabetic activities of aniseeds (Pimpinella anisum L.) and identification of bioactive compounds. American Journal of Phytomedicine and Clinical Therapeutics, 1(5), 516-527.
Islam, Z. M., Khan, K., Rakhshanda, S., Mahdi, R., & Chowdhury, I. M. (2016). Antibacterial and phytochemical screening of Pimpinella anisum through optimized extraction procedure. Asian Journal of Science and Technology, 7(11), 3912-3918
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
