Питання втоми гостро постало перед людством. Адже людина, щоб більше працювати та гарно заробляти, починає вживати різні стимулятори для подолання втоми, а вони мають чимало побічних ефектів. Ця проблема особливо актуальна у країнах Азії. Науковці, аби запобігти їй, намагаються винайти актопротектори, які б мали мінімальну кількість побічних дій. Похідні 1,2,4-тріазолу зарекомендували себе як нові речовини з різними спектрами фармакологічної активності.

Мета роботи – дослідити актопротекторну активність серед нових похідних 3-(тіофен-2-ілметил)-1H-1,2,4-тріазол-5-тіолу.

Матеріали та методи. Для вивчення актопротекторної активності нових похідних 3-(тіофен-2-ілметил)-1H-1,2,4-тріазол-5-тіолу використали групу з 7 білих нелінійних щурів вагою 200–260 г. Фармакологічну активність вивчали методом примусового плавання. Досліджувані сполуки, а також еталонний стандарт – Рибоксин^® (виробник – Київський вітамінний завод) уводили перорально в дозі 100 мг/кг за 20 хвилин до занурення тварин у воду. Для порівняння використали контрольну групу тварин, які отримували сольовий розчин за 20 хвилин до занурення.

Гравіметричні вимірювання виконали на лабораторних електронних аналітичних вагах моделі ESJ-200-4 (США). Статистичні результати розрахували за допомогою критеріїв Колмогорова–Смирнова та Шапіро–Уїлка.

Результати. У результаті дослідили актопротекторну активність 22 нових сполук. Установили, що сполуки Ia, IIb, IIh мають актопротекторну дію. Речовина Ia перевищує препарат порівняння. Найактивніша речовина серед синтезованих солей  – калій 2-((3-(тіофен-2-ілметил)-1H-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетат, який перевищує препарат порівняння рибоксин на 6,32 %.

Висновки. Зробили висновки щодо залежності «структура – актопротекторний ефект»: заміна катіона калію на катіон натрію призводить до зниження біологічної активності; введення в молекулу 2-((3-(тіофен-2-ілметил)-1Н-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетогідразиду 4-хлорбензиліденового замісника, або 2,3-диметоксибензиліденового не впливає на актопротекторний ефект; введення в молекулу 2-((3-(тіофен-2-ілметил)-1Н-1,2,4-тріазол-5-іл)тіо)ацетогідразиду бензиліденового радикалу, 3-нітробензиліденового, 4-диметиламінобензиліденового, 2,4-диметилбензиліденового негативно впливає на втому щурів.

El-Wahab, H., Hamdy,A.-R. M., Gamal-Eldin, S. A., & El-Gendy, M. A. (2011). Synthesis, biological evaluation and molecular modeling study of substituted 1,2,4-triazole-3-acetic acid derivatives. Der Pharma Chemica, 3(6), 540-552.

Kaplaushenko, A. H., Sameliuk, Yu. H., & Kucheriavyi, Yu. M. (2016). Praktychne znachennia ta zastosuvannia pokhidnykh 1,2,4-triazolu [Practical value and application of derivatives of 1,2,4-triazole]. Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

Hulina, Yu. S., & Kaplaushenko, А. G. (2018). Synthesis, physical and chemical properties of 5-((1Н-tetrazole-1-yl)methyl)-4-R-4Н-1,2,4-triazole-3-thiols and their chemical transformations. Russian Journal of Biopharmaceuticals, 10(1), 26-30.

Rud, A. M., Kaplaushenko, A. G., & Yurchenko, I. O. (2018). Synthesis, physical and chemical properties of 2-((5-(hydroxy(phenyl)methyl)-4R-4H-1,2,4-triazole3-yl)thio)acetic acids and its salts. Zaporozhye medical journal, 20(1), 105-109. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2018.1.122126

Wu, J. W., Yin, L., Liu, Y. Q., Zhang, H., Xie, Y. F., Wang, R. L., & Zhao, G. L. (2019). Synthesis, biological evaluation and 3D-QSAR studies of 1,2,4-triazole-5-substituted carboxylic acid bioisosteres as uric acid transporter 1 (URAT1) inhibitors for the treatment of hyperuricemia associated with gout. Bioorganic and Medicinal Chemistry Letters, 29(3), 383-388. https://doi.org/10.1016/j.bmcl.2018.12.036

Hassan, A. A., Mohamed, N. K., Aly, A. A., Bräse, S., & Nieger, M. (2019). Eschenmoser-Coupling Reaction Furnishes Diazenyl-1,2,4-triazole-5(4H)-thione Derivatives. ChemistrySelect, 4(2), 465-468. https://doi.org/10.1002/slct.201802870

Moreno-Fuquen, R., Arango-Daraviña, K., Becerra, D., Castillo, J. C., Kennedy, A. R., & Macías, M. A. (2019). Catalyst– and solvent-free synthesis of 2-fluoro-N-(3-methylsulfanyl-1H-1,2,4-triazol-5-yl)benzamide through a microwave-assisted fries rearrangement: X-ray structural and theoretical studies. Acta crystallographica. Section C, Structural chemistry, 75(Pt 3), 359-371. https://doi.org/10.1107/S2053229619002572

Hulina, Yu. S., & Kaplaushenko, A. G. (2016). Syntez i fizyko-khimichni vlastyvosti 2-(5-(1H-tetrazol-1-ilmetyl)-4-R-4H-1,2,4-triazol-3-iltio)-atsetatnykh(propanovykh), 2-, 4-(5-(1H-tetrazol-1-ilmetyl)-4-fenil-4H-1,2,4-triazol-3-iltiometyl)-benzoinykh kyslot ta yikh solei [Synthesis and physical-chemical properties of 2-(5-(1Н-tetrazol-1-ylmethyl)-4-R-4Н-1,2,4-triazol-3-yltio)-acetic (propanoic), 2-, 4-(5-(1Н-tetrazol-1-ylmethyl)-4-phenyl-4Н-1,2,4-triazol-3-yltiometil)-benzoic acids and their salts]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 2, 32-37. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.2.71115

Tang, Y., Yu, F., Huang L., & Hu, Z. (2019). The changes of antifungal susceptibilities caused by the phenotypic switching of Candida species in 229 patients with vulvovaginal candidiasis. Journal of Clinical Laboratory Analysis, 33(1), e22644. https://doi.org/10.1002/jcla.22644

Pillai, R., Karrouchi, K., Fettach, S., Armaković, S., Armakovic, S., Brik, Y., Taoufik, J., Radi, S., Faouzi, M. E., & Ansar, M. (2019). Synthesis, spectroscopic characterization, reactive properties by DFT calculations, molecular dynamics simulations and biological evaluation of Schiff bases tethered 1,2,4-triazole and pyrazole rings. Journal of Molecular Structure, 1177, 47-54. https://doi.org/10.1016/j.molstruc.2018.09.037

Shcherbyna, R. O., Panasenko, O. I., Knysh, Ye. H., & Varynskyy, B. О. (2014). Syntez i fizyko-khimichni vlastyvosti 2-((4-R-3-(morfolinometylen)-4H-1,2,4-triazol-5-il)tio) atsetatnykh kyslot [Synthesis and physical-chemical properties of 2-((4-R-3-(morpholinomethylen)-4H-1,2,4-triazole-5yl)thio)acetic acid]. Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, (3), 18-21. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2014.3.30016

Stefanov, O. V. (Ed.). (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv [Preclinical research of medicinal products]. Kyiv: Avitsena.