DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207203

Біологічні властивості основних збудників гнійно-запальних захворювань у хірургічних хворих Запорізької лікарні швидкої допомоги

N. M. Polishchuck, D. L. Kyryk, I. Ye. Yurchuk, O. M. Filippova, T. M. Lischenko, S. V. Yehorova

Анотація


 

Проблема антибіотикорезистентності збудників гнійно-запальних захворювань, які виникають у пацієнтів під час лікування у стаціонарах хірургічного профілю, – актуальна і потребує досконалого знання спектра штамів мікроорганізмів, що циркулюють, і змін профілю їхньої антибіотикорезистентності в умовах лікарняних закладів. Виявлення резистентних штамів мікроорганізмів потребує корекції емпіричної антимікробної терапії та системи профілактичних і протиепідемічних заходів.

Мета роботи – ретроспективний аналіз циркуляції та зміни антибіотикорезистентності клінічно значущих збудників гнійно-запальних захворювань пацієнтів, які перебували на лікуванні у стаціонарах хірургічного профілю КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради (КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР) у 2013–2019 роках.

Матеріали та методи. За даними звітної документації проаналізували результати бактеріологічних досліджень клінічних зразків, що отримали від хворих, які перебували на лікуванні у відділеннях хірургічного профілю КНП «МЛЕ та ШМД» у період із 2013 до 2019 р. Визначили пріоритетні збудники гнійно-запальних станів хворих та основні тенденції зміни резистентності мікроорганізмів до антибіотиків.

Результати. Ретроспективно встановили: за цей період дослідили 21 301 клінічний зразок і виділили 21 369 штамів умовно-патогенних мікроорганізмів. Основні збудники гнійно-запальних захворювань: штами E. faecalis, S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, A. baumannii. Питома вага ентерококів була істотно більшою за інші мікроорганізми. Чутливість цих штамів до антибіотиків щорічно змінювалася. Так, за останні роки значущо знизилась кількість ванкоміцинрезистентних ентерококів (з 4 % до 1 %), проте суттєво зросла кількість метицилінрезистентних стафілококів (з 42 % до 82 %). Поступово збільшилася кількість ешерихій і клебсієл, що резистентні до цефтріаксону (з 49 % до 60 % і з 54 % до 63 % відповідно) і гентаміцину (з 46 % до 57 % і з 47 % до 56 % відповідно). 90 % штамів ацинетобактерів виявилися стійкими до фторхінолонів і карбапенемів, 80 % – до амікацину та гентаміцину. 80 % культур псевдомонад були нечутливими до дії цефтазидиму, цефепіму, карбапенемів, 90 % – до фторхінолонів, 60 % – до аміноглікозидів.

Висновки. Моніторинг циркуляції основних збудників гнійно-запальних захворювань із визначенням спектра резистентності виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків – один з етапів обґрунтування емпіричної  антибактеріальної терапії в межах лікарні.

 


Ключові слова


резистентність мікроорганізмів до антибіотиків; запалення; нагноєння

Повний текст:

PDF

Посилання


Peretyatko, E. G. (2013). Rol enterokokiv u vynyknenni nozokomialnykh infektsii (ohliad literatury) [Role of enterococci in the occurrence of nosocomial infections]. Annals of Mechnikov Institute, (4), 22-27. [in Ukrainian].

Palkovsky, O. L., Alekseyeva, L. A., & Shimanov, I. S. (2015). Problemy terapii nozokomial’noi enterokokkovoi infektsii (obzor literatury) [The problems of therapy of nosocomial enterococcal infection (literature review)]. Problemy zdorov’ya i ekologii, (4), 4-8. [in Russian].

Fadeev, S. B. (2018). Kliniko-bakteriologicheskie osobennosti gnoino-nekroticheskikh protsessov myagkikh tkanei stafilokokkovoi etiologii u bol’nykh sakharnym diabetom ІІ tipa i patsientov, ne stradayushchikh diabetom [Сlinical and bacteriological features of purulent-necrotic processes of soft tissues of staphylococcal etiology in patients with type ii diabetes mellitus and non-diabetic patients]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya, (6). [in Russian]. https://doi.org/10.17513/spno.28350

Nazarchuk, O. A. (2016). Antyseptyky: suchasna stratehiia borotby si zbudnykamy infektsiinyh uskladnen [Аntiseptics: modern strategy of struggle with causing agents of the іnfection complications]. Klinichna khirurhiia, (9), 59-62. [in Ukrainian].

Shchuplova, E. A., & Fadeev, S. B. (2016). Izuchenie vydovoho sostava mikroflory ochagov hnoyino-vospalytelʹnykh protsesjv c ispolzovaniem raznykh metodycheskih podkhodov [The study of species composition of microflora focal inflammatory processes using different methodological approaches]. Byulleten’ Orenburgskogo nauchnogo tsentra UrO RAN, (2), 1-8. [in Russian].

Prevar, A. P., Kryzshanovskaya, A. V., Radionov, V. A., & Mrug, V. M. (2018). Analiz monitorynhovoho doslidzhennia antybiotykorezystentnosti zbudnykiv hniino-zapalnykh protsesiv miakykh tkanyn [Analysis of the monitoring study of the antibiotic-resistance of the agents of purulent-inflammatory processes of soft tissue]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu, 22(2), 285-288. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2018-22(2)-10

Babichev, S. A. Arhipenko, M. V., Adonina, E. A., Malysheva, T. V., Vyatkina, G. G., Krolichenko, T. P., Seyuhova, F. S., Kachanova, O. A., & Naumov G. N. (2017). Osnovnye vozbuditeli gnoino-vospalitel’nykh oslozhnenii u bol’nykh s zabolevaniyami pochek iz otdeleniya reanimatsii i intensivnoi terapii kraevoi klinicheskoi bol’nitsy № 1 [The basic agents of pyoinflammatory complications in patients with kidney disease from the department of resuscitation and intensive therapy regional clinical hospital № 1]. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik, (2), 18-20. [in Russian]. https://doi.org/10.25207/1608-6228-2017-2-18-20

Spakhi, O. V., & Paholchuk, A. P. (2016). Osobennosti bakteriologicheskogo spektra infitsirovannykh i gnoinykh ran u detei [Features bacteriological spectrum infected and purulent wounds in children]. Sovremennaya pediatriya, (4), 120-123. [in Russian].https://doi.org/10.15574/SP.2016.76.120

Kondratyuk, V. M., Bogush, G. L., Fomin, A. A., Tomchuk, S. V., & Bektemirova, R. M. (2016). Mikroflora boiovykh ran kintsivok, yaki oderzhani v khodi antyterrorystychnoi operatsii, u poranenykh, shcho prokhodyly likuvannia v VMKC CR Vinnytsia [The microflora of combat wounds of limbs obtained in the course of the antiterrorist operation, in the wounded treated in Vinnitsa MMCC CR]. Kharkivska khirurhíchna shkola, (2), 80-83. [in Ukrainian].

Lazareva, A. V., Tchebotar, I. V., Kryzhanovskaya, O. A., Tchebotar, V. I., & Mayanskiy, N. A. (2015). Pseudomonas aeruginosa: patogennost’, patogenez i patologiya [Pseudomonas aeruginosa: Pathogenicity, Pathogenesis and Diseases]. Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya khimioterapiya, 17(3), 170-186. [in Russian].

Bondarenko, V. M. (2013). Mekhanizmy translokatsii bakterialnoy autoflory v razvitii endogennoy infektsii [Mechanisms of a translocation of bacterial authorflora in development of endogenous infections]. Byulleten’ Orenburgskogo nauchnogo tsentra UrO RAN, (3), 1-21. [in Russian].

Chebotar, I. V., Lazareva, A. V., Masalov, Ya. K., Mikhailovich, V. M., & Mayanskiy, N. A. Acinetobacter: mikrobiologicheskiye, patogeneticheskiye i rezistentniye svoystva [Acinetobacter: Microbiological, Pathogenetic and Resistant Properties]. Vestnyk rossyyskoy akademiyi medytsynskykh nauk, 2014, (9-10), 39-50. [in Russian]. https://doi.org/10.15690/vramn.v69i9-10.1130

Mizuno, Y., Shirahashi, K., Yamamoto, H., Matsumoto, M., Miyamoto, Y., Komuro, H., Doi, K., & Iwata, H. (2019). Preoperative screening for nasal carriage of methicillin-resistant Staphylococcus aureus in patients undergoing general thoracic surgery. Journal of rural medicine : JRM, 14(1), 73-77. https://doi.org/10.2185/jrm.2987

World Health Organization. (2018). Web Appendix 4. Summary of a systematic review on screening for extended spectrum beta-lactamase and the impact on surgical antibiotic prophylaxis. In Global Guidelines for the Prevention of Surgical Site Infection. https://www.who.int/gpsc/appendix4.pdf?ua=1




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет