Дослідження дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus esculentus L.) методом ВЕРХ
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207119Ключові слова:
смикавець їстівний, дубильні речовини, трава, бульби, високоефективна рідинна хроматографіяАнотація
Мета роботи ‒ встановлення якісного складу та визначення кількісного вмісту індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного (чуфи) (Cyperus esculentus L.) методом ВЕРХ.
Матеріали та методи. Об’єкти досліджень – бульби і трава смикавця їстівного. Сировину заготовляли на дослідних ділянках відділу нових культур Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ) у 2018 р. Якісний склад і кількісний вміст компонентів дубильних речовин визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
Результати. У траві та бульбах смикавця їстівного методом ВЕРХ встановили наявність 7 компонентів дубильних речовин. Серед індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного переважають галокатехін і епігалокатехін. У траві смикавця їстівного визначили найменший вміст кислоти елагової – 0,05 %. У бульбах смикавця їстівного серед індивідуальних компонентів дубильних речовин встановили незначну кількість кислоти галової, елагової та катехіну – по 0,1 %.
Висновки. Вперше методом ВЕРХ дослідили якісний склад і встановили кількісний вміст індивідуальних компонентів дубильних речовин у траві та бульбах смикавця їстівного. Види сировини, яку досліджували, містять вільні кислоти (галову та елагову) і компоненти конденсованих дубильних речовин (катехін, галокатехін, епікатехін, епігалокатехін, епікатехінгалат). Серед індивідуальних компонентів дубильних речовин переважали галокатехін і епігалокатехін, вміст яких у траві становив 2,19 % і 1,06 %, у бульбах – 0,38 % і 0,10 % відповідно. Галокатехін та епігалокатехін можна рекомендувати для стандартизації сировини смикавця їстівного. Результати свідчать про перспективність наступних досліджень біологічно активних речовин трави і бульб смикавця їстівного.
Посилання
Kyslychenko, V. S., Zhuravel, I. O., Marchyshyn, S. M., Minarchenko, V. M., & Khvorost, O. P. (2015). Farmakohnoziia [Pharmacognosy]. Kharkiv. [in Ukrainian].
Parashchyn, Zh. D., Slobodianiuk, O. V., Baranovych, D. B., Khomenko, O. I., & Parashchyn U. N. (2008). Vybir tekhnolohichnykh parametriv oderzhannia sukhoho ekstraktu z kory duba i vvedennia yoho u miaku likarsku formu [Choice of technological parameters for obtaining a dry extract from Quercus cortex and its introduction into a soft dosage form]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosuvannia, 609, 163-166. [in Ukrainian].
Ivasyuk, I. M., Marchishin, S. M., & Budnіak, L. I. (2019). Doslidzhennia mor-foloho-anatomichnoi budovy travy smykavtsia yistivnoho (Cyperus esculentus L.) [Research morphological and anatomical structure of herb Cyperus esculentus (Cyperus esculentus L.)]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 12(3), 298-303. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184197
Mykolaichuk, V. H., Verhun, O. M., & Rakhmetov, D. B. (2011). Dynamika fotosyntetychnykh pihmentiv zalezhno vid rostu i rozvytku roslyn Cyperus esculentus L. pry introduktsii v pravoberezhnomu lisostepu Ukrainy [The dynamic of photosynthetic pigments Cyperus esculentus L., introducted in right-bank forest-steppe zone of Ukraine]. Problemy ekolohii ta okhorony pryrody tekhnohennoho rehionu, (1), 242-249. [in Ukrainian].
Marchishin, S. M., & Stoiko, L. I. (2014). Viznachennya fenolnih spoluk u travI Centaurium erythraea Rafn. metodom VERH [Definition of phenolic com-pounds in herbs of Centaurium erythraea Rafn. by HPLC]. Farmatsevtychnyi chasopys, (1), 15-17. [in Ukrainian].
Stoiko, L. I. (2018). Farmakohnostychne doslidzhennia zolototysiachnyka zvy-chainoho (Centaurium erythraea Rafn.) i tyrlycha khreshchatoho (Gentiana cruciata L.) rodyny Gentianaceae (Dis…kand. farm. nauk). [Pharmacognostic research of Centaurium erythraea Rafn. and Gentiana cruciata L. of Gentianaceae family (Dissertation PhD)]. National University of Pharmacy, Kharkiv. [in Ukrainian].
Plumb, G. W., de Pascual-Teresa, S., Santos-Buelga, C., Rivas-Gonzalo, J. C., & Williamson, G. (2002). Antioxidant properties of gallocatechin and prodel-phinidins from pomegranate peel. Redox Report, 7(1), 41-46. https://doi.org/10.1179/135100002125000172
Ashok, P. K., & Upadhyaya, K. (2012). Tannins are Astringent. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 1(3), 45-50
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
