Синтез і біологічна активність нових роданін-тріазольних кон’югатів із 2-(2,6-дихлорофеніламіно)бензильним фрагментом у молекулах

Автор(и)

  • Yu. L. Shepeta Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University, Ukraine,
  • O. M. Roman Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ukraine,
  • I. O. Nektiehaiev Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ukraine,
  • R. B. Lesyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Ukraine,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207024

Ключові слова:

синтез, 4Н-1, 2, 4-тріазол, роданін, диклофенак, протизапальна активність, протипухлинна активність

Анотація

 

Молекулярний дизайн «лікоподібних» молекул на основі поєднання фрагмента нестероїдного протизапального засобу диклофенаку з фармакологічно привабливими 1,2,4-тріазольною та 4-тіазолідиноновою «структурними матрицями» в одній молекулі – ефективний підхід у сучасній медичній хімії.

Mета роботи – синтез нових роданін-тріазольних гібридних молекул (кон’югатів) із 2-(2,6-дихлорофеніламіно)бензильним фрагментом для оцінювання їхньої біологічної активності.

Матеріали та методи. Опрацювали метод синтезу роданін-тріазолів. Структура та склад синтезованих сполук підтверджені елементним аналізом, спектроскопією ЯМР і хромато-мас-спектрометрією. Антиексудативна активність сполук досліджена на моделі карагенінового набряку лап щурів, а протипухлинну дію вивчили in vitro в концентрації 10-5 М на 60 лініях клітин (програма DTP NCI).

Результати. Уперше синтезували 2-{5-[2-(2,6-дихлорофеніламіно)-бензил]-4H-1,2,4-тріазол-3-ілсульфаніл}-N-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-ацетаміди та їхні 5-ариліденпохідні, з-поміж них виявили сполуки-хіти з протизапальною та протипухлинною активністю щодо клітинних ліній меланоми, лейкемії, недрібноклітинного раку легень, епітеліального раку товстої кишки, раку ЦНС, яєчників, нирок і молочної залози.

Висновки. Молекулярний дизайн роданін-тріазольних гібридних молекул на основі диклофенаку – ефективний підхід до пошуку нових протизапальних і протипухлинних агентів

Посилання

Palkar, M. B., Singhai, A. S., Ronad, P. M., Vishwanathswamy, A. H. M., Boreddy, T. S., Veerapur, V. P., Shaikh, M. S., Rane, R. A., & Karpoormath, R. (2014). Synthesis, pharmacological screening and in silico studies of new class of Diclofenac analogues as a promising anti-inflammatory agents. Bioorganic & Medicinal Chemistry, 22(10), 2855-2866. https://doi.org/10.1016/j.bmc.2014.03.043

Kumar, S. S., & Kavitha, H. P. (2013). Synthesis and Biological Applications of Triazole Derivatives – A Review. Mini-Reviews in Organic Chemistry, 10(1), 40-65. https://doi.org/10.2174/1570193X11310010004

Havrylyuk, D., Roman, O., & Lesyk, R. (2016). Synthetic approaches, structure activity relationship and biological applications for pharmacolo­gically attractive pyrazole/pyrazoline-thiazolidine-based hybrids. European Journal of Medicinal Chemistry, 113, 145-166. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2016.02.030

Kaminskyy, D., Kryshchyshyn, A., & Lesyk, R. (2017). 5-Ene-4-thiazolidinones – An efficient tool in medicinal chemistry. European Journal of Medicinal Chemistry, 140, 542-594. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2017.09.031

Kaminskyy, D., Kryshchyshyn, A., & Lesyk, R. (2017b). Recent developments with rhodanine as a scaffold for drug discovery. Expert Opinion on Drug Discovery, 12(12), 1233-1252. https://doi.org/10.1080/17460441.2017.1388370

Amir, M., & Shikha, K. (2004). Synthesis and anti-inflammatory, analgesic, ulcerogenic and lipid peroxidation activities of some new 2- (2,6-dichloroanilino) phenyl acetic acid derivatives. European Journal of Medicinal Chemistry, 39(6), 535-545. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2004.02.008

Shepeta, Yu. L., Lelyukh, M. I., Zimenkovsky, B. S., Lesyk, R. B. (2016). Syntez novykh pokhidnykh 4N-1,2,4-triazol-3-tiolu z 2-(2,6-dykhlorofenilamino)benzylnym frahmentom u molekulakh ta yikhnia protyzapalna aktyvnist [Synthesis of novel 4H-1,2,4-triazole-3-thiol derivatives with 2-(2,6-dichlorophenylamino)benzyl moiety in molecules and their anti-inflammatory activity]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 20(1), 18-25. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.1.61103

Nektegayev, I., & Lesyk, R. (1999). 3-Oxyarylthiazolidones-4 and their choleretic activity. Scientia Pharmaceutica, 67, 227-230.

Havrylyuk, D., Mosula, L., Zimenkovsky, B., Vasylenko, O., Gzella, A., & Lesyk, R. (2010). Synthesis and anticancer activity evaluation of 4-thiazolidinones containing benzothiazole moiety. European Journal of Medicinal Chemistry, 45(11), 5012-5021. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2010.08.008

Stefanov, O. V. (Ed.). (2001). Doklinichni doslidzennia likarskykh zasobiv : metodychni rekomendatsii [Preclinical studies of medicines: methodolo­gical recommendations]. Kyiv: Avitsenna. [in Ukrainian].

Grever, M. R., Schepartz, S. A., & Chabner, B. A. (1992). The National Cancer Institute: Cancer drug discovery and development program. Seminars in Oncology, 19(6), 622-638. https://doi.org/10.5555/uri:pii:009377549290032V

Boyd, M. R., & Pauli, K. D. (1995). Some practical considerations and applications of the National Cancer Institute in vitro anticancer drug discovery screen. Drug Development Research, 34(2), 91-109. https://doi.org/10.1002/ddr.430340203

Popov-Pergal, K., Chekovich, Zh., & Pergal, M. (1991). Kondensatsiya 2,4-tetragidro-1,3-tiazola s aromaticheskimi aldegidami [Condensation of 2,4-tetrahydro-1,3-thiazole with aromatic aldehydes]. Zhurnal organi­cheskoi khimii, 61(9), 2112-2116. [in Russian].

Roman, O., & Lesyk, R. (2007). Synthesis and anticancer activity in vitro of some 2-thioxo-4-thiazolidone derivatives. Farmacia, 55(6), 640-648.

##submission.downloads##

Номер

Том 13 № 2 (2020)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).