DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2020.2.207024

Синтез і біологічна активність нових роданін-тріазольних кон’югатів із 2-(2,6-дихлорофеніламіно)бензильним фрагментом у молекулах

Yu. L. Shepeta, O. M. Roman, I. O. Nektiehaiev, R. B. Lesyk

Анотація


 

Молекулярний дизайн «лікоподібних» молекул на основі поєднання фрагмента нестероїдного протизапального засобу диклофенаку з фармакологічно привабливими 1,2,4-тріазольною та 4-тіазолідиноновою «структурними матрицями» в одній молекулі – ефективний підхід у сучасній медичній хімії.

Mета роботи – синтез нових роданін-тріазольних гібридних молекул (кон’югатів) із 2-(2,6-дихлорофеніламіно)бензильним фрагментом для оцінювання їхньої біологічної активності.

Матеріали та методи. Опрацювали метод синтезу роданін-тріазолів. Структура та склад синтезованих сполук підтверджені елементним аналізом, спектроскопією ЯМР і хромато-мас-спектрометрією. Антиексудативна активність сполук досліджена на моделі карагенінового набряку лап щурів, а протипухлинну дію вивчили in vitro в концентрації 10-5 М на 60 лініях клітин (програма DTP NCI).

Результати. Уперше синтезували 2-{5-[2-(2,6-дихлорофеніламіно)-бензил]-4H-1,2,4-тріазол-3-ілсульфаніл}-N-(4-оксо-2-тіоксотіазолідин-3-іл)-ацетаміди та їхні 5-ариліденпохідні, з-поміж них виявили сполуки-хіти з протизапальною та протипухлинною активністю щодо клітинних ліній меланоми, лейкемії, недрібноклітинного раку легень, епітеліального раку товстої кишки, раку ЦНС, яєчників, нирок і молочної залози.

Висновки. Молекулярний дизайн роданін-тріазольних гібридних молекул на основі диклофенаку – ефективний підхід до пошуку нових протизапальних і протипухлинних агентів


Ключові слова


синтез; 4Н-1,2,4-тріазол; роданін; диклофенак; протизапальна активність; протипухлинна активність

Повний текст:

PDF

Посилання


Palkar, M. B., Singhai, A. S., Ronad, P. M., Vishwanathswamy, A. H. M., Boreddy, T. S., Veerapur, V. P., Shaikh, M. S., Rane, R. A., & Karpoormath, R. (2014). Synthesis, pharmacological screening and in silico studies of new class of Diclofenac analogues as a promising anti-inflammatory agents. Bioorganic & Medicinal Chemistry, 22(10), 2855-2866. https://doi.org/10.1016/j.bmc.2014.03.043

Kumar, S. S., & Kavitha, H. P. (2013). Synthesis and Biological Applications of Triazole Derivatives – A Review. Mini-Reviews in Organic Chemistry, 10(1), 40-65. https://doi.org/10.2174/1570193X11310010004

Havrylyuk, D., Roman, O., & Lesyk, R. (2016). Synthetic approaches, structure activity relationship and biological applications for pharmacolo­gically attractive pyrazole/pyrazoline-thiazolidine-based hybrids. European Journal of Medicinal Chemistry, 113, 145-166. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2016.02.030

Kaminskyy, D., Kryshchyshyn, A., & Lesyk, R. (2017). 5-Ene-4-thiazolidinones – An efficient tool in medicinal chemistry. European Journal of Medicinal Chemistry, 140, 542-594. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2017.09.031

Kaminskyy, D., Kryshchyshyn, A., & Lesyk, R. (2017b). Recent developments with rhodanine as a scaffold for drug discovery. Expert Opinion on Drug Discovery, 12(12), 1233-1252. https://doi.org/10.1080/17460441.2017.1388370

Amir, M., & Shikha, K. (2004). Synthesis and anti-inflammatory, analgesic, ulcerogenic and lipid peroxidation activities of some new 2- (2,6-dichloroanilino) phenyl acetic acid derivatives. European Journal of Medicinal Chemistry, 39(6), 535-545. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2004.02.008

Shepeta, Yu. L., Lelyukh, M. I., Zimenkovsky, B. S., Lesyk, R. B. (2016). Syntez novykh pokhidnykh 4N-1,2,4-triazol-3-tiolu z 2-(2,6-dykhlorofenilamino)benzylnym frahmentom u molekulakh ta yikhnia protyzapalna aktyvnist [Synthesis of novel 4H-1,2,4-triazole-3-thiol derivatives with 2-(2,6-dichlorophenylamino)benzyl moiety in molecules and their anti-inflammatory activity]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 20(1), 18-25. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2016.1.61103

Nektegayev, I., & Lesyk, R. (1999). 3-Oxyarylthiazolidones-4 and their choleretic activity. Scientia Pharmaceutica, 67, 227-230.

Havrylyuk, D., Mosula, L., Zimenkovsky, B., Vasylenko, O., Gzella, A., & Lesyk, R. (2010). Synthesis and anticancer activity evaluation of 4-thiazolidinones containing benzothiazole moiety. European Journal of Medicinal Chemistry, 45(11), 5012-5021. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2010.08.008

Stefanov, O. V. (Ed.). (2001). Doklinichni doslidzennia likarskykh zasobiv : metodychni rekomendatsii [Preclinical studies of medicines: methodolo­gical recommendations]. Kyiv: Avitsenna. [in Ukrainian].

Grever, M. R., Schepartz, S. A., & Chabner, B. A. (1992). The National Cancer Institute: Cancer drug discovery and development program. Seminars in Oncology, 19(6), 622-638. https://doi.org/10.5555/uri:pii:009377549290032V

Boyd, M. R., & Pauli, K. D. (1995). Some practical considerations and applications of the National Cancer Institute in vitro anticancer drug discovery screen. Drug Development Research, 34(2), 91-109. https://doi.org/10.1002/ddr.430340203

Popov-Pergal, K., Chekovich, Zh., & Pergal, M. (1991). Kondensatsiya 2,4-tetragidro-1,3-tiazola s aromaticheskimi aldegidami [Condensation of 2,4-tetrahydro-1,3-thiazole with aromatic aldehydes]. Zhurnal organi­cheskoi khimii, 61(9), 2112-2116. [in Russian].

Roman, O., & Lesyk, R. (2007). Synthesis and anticancer activity in vitro of some 2-thioxo-4-thiazolidone derivatives. Farmacia, 55(6), 640-648.




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет