DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184254

Оцінювання практики створення родоводу та застосування стандартизованого пацієнта студентами медичного факультету

Gulgez Neslihan Taşkurt Hekim, Asli Metin Mahmutoglu, Sezgin Gunes, Ahmet Tevfik Sünter

Анотація


 

Створення родоводу – необхідний та ефективний інструмент у медицині, посідає чільне місце в медичній освіті.

Мета роботи – поділитися результатами оцінювання студентами третього курсу медичного факультету щодо практики створення родоводу стандартизованого пацієнта, яку застосовували під час навчання професійним навичкам у 2012–2017 рр.

Матеріали та методи. 583 студенти медичного факультету Ondokuz Mayis University поставили відповідні запитання стандартизованому пацієнту та намалювали родове дерево. Після завершення завдання студентам запропонували заповнити форму оцінювання за п’ятибальною шкалою Лайкерта (Likert scale). Для оцінювання різниці балів використали критерій хі-квадрат.

Результати. 566 студентів (97,08 %) оцінили позитивно те, що у практиці використовували відповідні інструменти й обладнання. Діяльність інструктора оцінили як належну 98,11 % учасників опитування. Майже 97,09 % респондентів повідомили, що часу на виконання завдання було достатньо. Студенти стверджували, що ці навички є необхідними та можуть використовуватися під час професійної діяльності, – 82,19 % та 78,35 % відповідно. Не виявили кореляції між оцінюванням пропозицій і застосуванням стандартизованого пацієнта. Однак помітили, що використання стандартизованих пацієнтів на практиці суттєво збільшує загальні бали в оцінюванні практики створення родинного дерева (p < 0,032).

Висновки. Результати показали: навчання візуалізації спадковості студенти оцінили позитивно, а використання стандартизованого пацієнта не мало жодних відмінностей в оцінюваннях студентів.

 


Ключові слова


родовід; медична освіта; стандартизований пацієнт; відгуки

Посилання


Bennett, R., Hampel, H., Mandell, J., & Marks, J. (2003). Genetic counselors: translating genomic science into clinical practice. Journal Of Clinical Investigation, 112(9), 1274-1279. doi: 10.1172/jci200320113

Bennett, R. L., Steinhaus, K. A., Uhrich, S. B., O'Sullivan, C. K., Resta, R. G., Lochner-Doyle, D., еt al. (1995). Recommendations for standardized human pedigree nomenclature. Pedigree standardization task force of the National Society of genetic counselors. Am J Hum Genet, 56(3), 745-752.

Bienstock, J., Katz, N., Cox, S., Hueppchen, N., Erickson, S., & Puscheck, E. (2007). To the point: medical education reviews – providing feedback. American Journal Of Obstetrics And Gynecology, 196(6), 508-513. doi: 10.1016/j.ajog.2006.08.021

Bilge, S. S., Akyuz, B., Agri, A. E.  Ozlem, M. (2017). Rational drug therapy education in clinical phase carried out by task-based learning. Indian J Pharmacol, 49(1), 102-109. doi: 10.4103/0253-7613.201009

Brock, J., Allen, V., Kieser, K., & Langlois, S. (2010). Family history screening: use of the three generation pedigree in clinical practice. Journal Of Obstetrics And Gynaecology Canada, 32(7), 663-672. doi: 10.1016/s1701-2163(16)34570-4

Carver, T., Cunningham, A. P., Babb de Villiers, C., Lee, A., Hartley, S., Tischkowitz, M., еt al. (2018). Pedigreejs: a web-based graphical pedigree editor. Bioinformatics, 34(6), 1069–1071. doi: 10.1093/bioinformatics/btx705

Korf, B. (2002). Integration of genetics into clinical teaching in medical school education. Genetics In Medicine, 4(6), 33-38. doi: 10.1097/00125817-200211001-00007

McGovern, M., Johnston, M., Brown, K., Zinberg, R., & Cohen, D. (2006). Use of standardized patients in, undergraduate medical genetics education. Teaching And Learning In Medicine, 18(3), 203-207. doi: 10.1207/s15328015tlm1803_3

Okuda, Y., Bryson, E., DeMaria, S., Jacobson, L., Quinones, J., Shen, B., & Levine, A. (2009). The utility of simulation in medical education: what is the evidence? Mount Sinai Journal Of Medicine: A Journal Of Translational And Personalized Medicine, 76(4), 330-343. doi: 10.1002/msj.20127

Spencer, J., & Jordan, R. (1999). Learner centred approaches in medical education. BMJ, 318(7193), 1280-1283. doi: 10.1136/bmj.318.7193.1280

Sullivan, G., & Artino, A. (2013). Analyzing and interpreting data from likert-type scales. Journal Of Graduate Medical Education, 5(4), 541-542. doi: 10.4300/jgme-5-4-18

Tekian, A., & Taylor, D. (2017). Master’s degrees: Meeting the standards for medical and health professions education. Medical Teacher, 39(9), 906-913. doi: 10.1080/0142159x.2017.1324621

Wang, C., Sen, A., Ruffin, M., Nease, D., Gramling, R., & Acheson, L., et al. (2012). Family history assessment: impact on disease risk perceptions. American Journal Of Preventive Medicine, 43(4), 392-398. doi: 10.1016/j.amepre.2012.06.013




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет