Оцінювання практики створення родоводу та застосування стандартизованого пацієнта студентами медичного факультету

Автор(и)

  • Gulgez Neslihan Taşkurt Hekim Ondokuz Mayis University, Samsun, Turkey,
  • Asli Metin Mahmutoglu Ondokuz Mayis University, Samsun, Turkey,
  • Sezgin Gunes Ondokuz Mayis University, Samsun, Turkey,
  • Ahmet Tevfik Sünter Ondokuz Mayis University, Samsun, Turkey,

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184254

Ключові слова:

родовід, медична освіта, стандартизований пацієнт, відгуки

Анотація

 

Створення родоводу – необхідний та ефективний інструмент у медицині, посідає чільне місце в медичній освіті.

Мета роботи – поділитися результатами оцінювання студентами третього курсу медичного факультету щодо практики створення родоводу стандартизованого пацієнта, яку застосовували під час навчання професійним навичкам у 2012–2017 рр.

Матеріали та методи. 583 студенти медичного факультету Ondokuz Mayis University поставили відповідні запитання стандартизованому пацієнту та намалювали родове дерево. Після завершення завдання студентам запропонували заповнити форму оцінювання за п’ятибальною шкалою Лайкерта (Likert scale). Для оцінювання різниці балів використали критерій хі-квадрат.

Результати. 566 студентів (97,08 %) оцінили позитивно те, що у практиці використовували відповідні інструменти й обладнання. Діяльність інструктора оцінили як належну 98,11 % учасників опитування. Майже 97,09 % респондентів повідомили, що часу на виконання завдання було достатньо. Студенти стверджували, що ці навички є необхідними та можуть використовуватися під час професійної діяльності, – 82,19 % та 78,35 % відповідно. Не виявили кореляції між оцінюванням пропозицій і застосуванням стандартизованого пацієнта. Однак помітили, що використання стандартизованих пацієнтів на практиці суттєво збільшує загальні бали в оцінюванні практики створення родинного дерева (p < 0,032).

Висновки. Результати показали: навчання візуалізації спадковості студенти оцінили позитивно, а використання стандартизованого пацієнта не мало жодних відмінностей в оцінюваннях студентів.

 

Посилання

Bennett, R., Hampel, H., Mandell, J., & Marks, J. (2003). Genetic counselors: translating genomic science into clinical practice. Journal Of Clinical Investigation, 112(9), 1274-1279. doi: 10.1172/jci200320113

Bennett, R. L., Steinhaus, K. A., Uhrich, S. B., O'Sullivan, C. K., Resta, R. G., Lochner-Doyle, D., еt al. (1995). Recommendations for standardized human pedigree nomenclature. Pedigree standardization task force of the National Society of genetic counselors. Am J Hum Genet, 56(3), 745-752.

Bienstock, J., Katz, N., Cox, S., Hueppchen, N., Erickson, S., & Puscheck, E. (2007). To the point: medical education reviews – providing feedback. American Journal Of Obstetrics And Gynecology, 196(6), 508-513. doi: 10.1016/j.ajog.2006.08.021

Bilge, S. S., Akyuz, B., Agri, A. E.  Ozlem, M. (2017). Rational drug therapy education in clinical phase carried out by task-based learning. Indian J Pharmacol, 49(1), 102-109. doi: 10.4103/0253-7613.201009

Brock, J., Allen, V., Kieser, K., & Langlois, S. (2010). Family history screening: use of the three generation pedigree in clinical practice. Journal Of Obstetrics And Gynaecology Canada, 32(7), 663-672. doi: 10.1016/s1701-2163(16)34570-4

Carver, T., Cunningham, A. P., Babb de Villiers, C., Lee, A., Hartley, S., Tischkowitz, M., еt al. (2018). Pedigreejs: a web-based graphical pedigree editor. Bioinformatics, 34(6), 1069–1071. doi: 10.1093/bioinformatics/btx705

Korf, B. (2002). Integration of genetics into clinical teaching in medical school education. Genetics In Medicine, 4(6), 33-38. doi: 10.1097/00125817-200211001-00007

McGovern, M., Johnston, M., Brown, K., Zinberg, R., & Cohen, D. (2006). Use of standardized patients in, undergraduate medical genetics education. Teaching And Learning In Medicine, 18(3), 203-207. doi: 10.1207/s15328015tlm1803_3

Okuda, Y., Bryson, E., DeMaria, S., Jacobson, L., Quinones, J., Shen, B., & Levine, A. (2009). The utility of simulation in medical education: what is the evidence? Mount Sinai Journal Of Medicine: A Journal Of Translational And Personalized Medicine, 76(4), 330-343. doi: 10.1002/msj.20127

Spencer, J., & Jordan, R. (1999). Learner centred approaches in medical education. BMJ, 318(7193), 1280-1283. doi: 10.1136/bmj.318.7193.1280

Sullivan, G., & Artino, A. (2013). Analyzing and interpreting data from likert-type scales. Journal Of Graduate Medical Education, 5(4), 541-542. doi: 10.4300/jgme-5-4-18

Tekian, A., & Taylor, D. (2017). Master’s degrees: Meeting the standards for medical and health professions education. Medical Teacher, 39(9), 906-913. doi: 10.1080/0142159x.2017.1324621

Wang, C., Sen, A., Ruffin, M., Nease, D., Gramling, R., & Acheson, L., et al. (2012). Family history assessment: impact on disease risk perceptions. American Journal Of Preventive Medicine, 43(4), 392-398. doi: 10.1016/j.amepre.2012.06.013

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2019)

Розділ

Оригінальні дослідження

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).