DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.3.184191

Дослідження фенольних сполук листя нефармакопейних видів роду Salvia флори України

M. M. Myha, O. M. Koshovyi, T. V. Ilina, N. V. Borodina, M. I. Skybitska

Анотація


 

Пошук нових джерел біологічно активних речовин фенольної природи є актуальним завданням сучасної фармацевтичної галузі для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин і створення нових лікарських засобів на їхній основі.

Мета роботи – вивчення складу фенольних сполук трьох нефармакопейних видів роду Шавлія: S. grandiflora, S. pratensis та S. verticillata – порівняно з S. officinalis для встановлення перспективності використання у фармацевтичній,  медичній практиці.

Матеріали та методи. Визначення якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук виконали методом високоефективної рідинної хроматографії за допомогою хроматографа Shimadzu LC20 Prominence. Кількісне визначення фенольних сполук також здійснили спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Evolution 60S (США) за відповідної довжини хвилі.

Результати. Ідентифікували та визначили кількісний вміст 17 речовин фенольної природи в листі представників роду Salvia: 6 речовин флавоноїдної природи, 3 гідроксикоричні кислоти та 8 похідних кавової кислоти. Встановили, що найбільший вміст похідних гідроксикоричних кислот характерний для листя S. grandiflora (4,49 мг/г, що на 357,62 % більше, ніж у фармакопейному виді Sofficinalis – 1,26 мг/г), найбільший вміст сполук флавоноїдної природи характерний для листя S. verticillata (7,70 мг/г, що на 57,46 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 4,89 мг/г) і найбільший вміст суми фенольних сполук характерний для листя S. verticillata (9,50 мг/г, що на 37,18 % більше, ніж у фармакопейному виді S. officinalis – 6,92 мг/г).

Висновки. Методом високоефективної рідинної хроматографії та спектрофотометричним методом встановили, що найбільший вміст суми флавоноїдів характерний для листя S. verticillata, гідроксикоричних кислот – Sgrandiflora. Найбільший вміст суми всіх виявлених сполук фенольної природи характерний для листя S. verticillata. Це вказує на перспективність використання досліджуваних нефармакопейних представників роду Salvia флори України як джерел фенольних сполук для розширення вітчизняної сировинної бази лікарських рослин та створення на їхній основі нових лікарських засобів.


Ключові слова


шавлія; флора України; рослин листя; фенольні сполуки

Повний текст:

PDF

Посилання


(2015). Derzhavna Farmakopeya Ukrayiny [The State Pharmacopoeia of Ukraine]. Kharkiv. Vol. 1. P. 1128. [in Ukrainian].

Koshovyi, O. M., Perederii, Ye. O., Kovalyova, A. M., & Komisarenko, A. M. (2010). Doslidzhennia fenolnykh spoluk lystia shavlii likarskoi [Study of salvia officinalis leaves phenol compounds]. Pharmaceutical review, 1, 17-19. [in Ukrainian].

Koshevoj, O. N., Vovk, G. V., Akhmedov, Je. Ju., & Komisarenko, A. N. (2015). Issledovanie himicheskogo sostava i farmakologicheskoj aktivnosti jekstraktov, poluchennyh pri kompleksnoj pererabotke listev shalfeja lekarstvennogo [The study of the chemical composition and pharmacological activity of salvia officinalis leaves extracts getting by complex processing]. Azerbaijan Pharmaceutical & Pharmacotherapy Journal, 1, 30-34 [in Russian].

Koshovyi, O. M. (2012). Terpenoidnyi sklad lystia deiakykh predstavnykiv pidrodu Sclarea rodu Salvia [Terpenoids composition of leaves of some representatives of sclarea of genus salvia]. Ukrainian biopharmaceutical journal, 1-2, 77-81. [in Ukrainian].

Koshovyi, O. M. (2013). Suchasni pidkhody do stvorennia likarskykh zasobiv na osnovi roslyn rodiv Evkalipt ta Shavliia. (Avtoref. dis…kand. med. nauk). [Contemporary approaches to the new remedies on the basis of the plants from Eucalyptus and Salvia genera creation]. (Extended abstract of candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].

Hrodzinskyi, A. M. (Ed) (1992). Likarski roslyny: entsyklopedychnyi dovidnyk [Medicinal plants: encyclopedic reference book]. Kyiv: Vyd. «Ukrainska entsyklopediia» im. M. P. Bazhana, Ukrainskyi vyr.-kom. tsentr «Olimp». [in Ukrainian].

Sokolov, P. D. (Ed) (1991). Rastitelnye resursy SSSR: Cvetkovye rastenija, ih himicheskij sostav, ispolzovanie; Semejstva Hippuridaceae-Lobeliaceae [Plant resources of the USSR: Flowering plants, their chemical composition and use; Hippuridaceae-Lobeliaceae Families]. St. Petersburg. 6. [in Russian].

Koshovyi, O. M., Vynohradov, B. A., Kovalova, A. M., & Komisarenko, A. M. (2012). Terpenoidnyi sklad lystia deiakykh vydiv shavlii Ukrainy [Terpenoid composition of leaves of some sage species in Ukraine]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 2, 13-18. [in Ukrainian].

Koshovyi, O. M., Zaitsev, H. P., Kovalova, A. M., & Komisarenko, A. M. (2012). Fenolnyi sklad lystia deiakykh vydiv shavlii Ukrainy [Phenolic composition of leaves of some sage species of Ukraine]. Coliection of scientific works of staff member of P. L. Shupyk, 21(4), 305-310. [in Ukrainian].

Komarov, V. L. (Ed.). (1954). Shalfei – Salvia. Flora SSSR [Sage– Salvia. Fflora of the USSR]. Leningrad, 21, 244-374.

Ayatollahi, S. A., Shojaii, A., Kobarfard, F., Mohammadzadeh, M., & Choudhary, M. I. (2009). Two flavones from Salvia leriaefolia. Iranian Journal of Pharmaceutical Research, 8(3), 179-184.

Baranauskiene, R., Dambrauskiene, E., Venskutonis, P., & Viskelis, P. (2011). Influence of harvesting time on the yield and chemical composition of sage (Salvia officinalis L.) Foodbalt. 104-109.

Baricevic, D., Sosa, S., Della Loggia, R., Tubaro, A., Simonovska, B., Krasna, A., & Zupancic, A. (2001). Topical anti-inflammatory activity of Salvia officinalis L. leaves: the relevance of ursolic acid. Journal Of Ethnopharmacology, 75(2-3), 125-132. doi: 10.1016/s0378-8741(00)00396-2

Kamatou, G., Viljoen, A., & Steenkamp, P. (2010). Antioxidant, anti-inflammatory activities and HPLC analysis of South African Salvia species. Planta Medica, 76(12). doi: 10.1055/s-0030-1264458

Khan, A., Rehman, N., AlKharfy, K., & Gilani, A. (2011). Antidiarrheal and antispasmodic activities of Salvia officinalis are mediated through activation of K+ channels. Bangladesh Journal Of Pharmacology, 6(2), 111-116. doi: 10.3329/bjp.v6i2.9156

Hamidpour, M., Hamidpour, R., Hamidpour, S., & Shahlari, M. (2014). Chemistry, pharmacology, and medicinal property of sage (salvia) to prevent and cure illnesses such as obesity, diabetes, depression, dementia, lupus, autism, heart disease, and cancer. Journal of traditional and complementary medicine, 4(2), 82-88. doi: 10.4103/2225-4110.130373

Nickavar, B., Abolhasani, L., & Izadpanah, H. (2008). Alpha-amylase inhibitory activities of six salvia species. Iranian Journal of Pharmaceutical Research, 7(4), 297-303. doi: 10.22037/IJPR.2010.779

Rami, K., & Li, Z. G. (2011). Antimicrobial activity of essential oil of Salvia officinalis L. collected in Syria. African Journal of Biotechnology, 10(42), 8397-8402. doi: 10.5897/AJB10.2615

Walch, S. G., Tinzoh, L. N., Zimmermann, B. F., Stühlinger, W. & Lachenmeier D. W. (2011). Antioxidant capacity and polyphenolic composition as quality indicators for aqueous infusions of Salvia officinalis L. (sage tea). Front. Pharmacol. 2(79). doi: 10.3389/fphar.2011.00079

Yurtseven, S., Çetin, M., Şengül, T., & Sögüt B. (2008). Effect of sage extract (Salvia officinalis) on growth performance, blood parameters, oxidative stress and DNA damage in partridges. South African Journal of Animal Science, 38(2), 145-152




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет