DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.2.170976

Дослідження фотосинтезувальних пігментів трави канни садової деяких сортів

O. A. Kyslychenko, V. V. Protska, I. O. Zhuravel

Анотація


 

Представники родини каннові (Cannaceae Juss.) – популярні декоративно-листові рослини з яскравими квітками та великим листям. За даними фахової літератури, вони містять амінокислоти, вільні карбонові кислоти, флавоноїди, антоціани, терпенові та стероїдні сполуки, кардіоглікозиди та алкалоїди. Завдяки цьому вони проявляють широкий спектр біологічної активності: антиоксидантну, протимікробну, протизапальну, кардіопротекторну, гемостатичну, гіпотензивну та антиішемічну активності.

Мета роботи – дослідження якісного складу та визначення кількісного вмісту хлорофілів і каротиноїдів у траві канни садової сортів Суевія, Ліберті, Лівадія, Артек і Темна ніч.

Матеріали та методи. Методом тонкошарової хроматографії встановили, що якісний склад фотосинтезувальних пігментів у траві канни садової сортів Суевія, Ліберті, Лівадія, Артек і Темна ніч не відрізнявся суттєво. Методом абсорбційної спектрофотометрії в аналізованих об’єктах визначено вміст хлорофілу a, хлорофілу b, каротиноїдів і лікопіну.

Результати. На хроматограмах досліджуваних зразків проявлялось не менше ніж 10 сполук, не менше ніж 4 з них класифікували як каротиноїди, не менше ніж 6 – як хлорофіли. Встановили, що вміст суми хлорофілів у траві канни садової сортів Ліберті, Артек і Темна ніч переважав вміст суми каротиноїдів майже вп’ятеро, у траві канни садової сорту Суевія та Лівадія – майже ввосьмеро. Майже 65 % від сумарного вмісту хлорофілів припадало на хлорофіл a, 35 % – на хлорофіл b, що було характерно для трави канни садової сортів Суевія, Ліберті, Артек і Темна ніч. У траві канни садової сорту Лівадія спостерігали протилежну ситуацію, де вміст хлорофілу b у 2,3 раза перевищував вміст хлорофілу a.

Найбільший вміст хлорофілу а (1661,76 ± 41,54 мг/кг), хлорофілу b (943,79 ± 23,60 мг/кг) та лікопіну (62,37 ± 1,56 мг/кг) встановили у траві канни садової сорту Суевія. У траві канни садової сортів Суевія, Ліберті та Артек спостерігали однаково високий вміст суми каротиноїдів – 373,75 ± 9,34 мг/кг, 381,84 ± 9,55 мг/кг і 386,05 ± 9,65 мг/кг відповідно.

Висновки. Результати дослідження будуть використані під час розробки методів контролю якості на траву канни садової та лікарських рослинних засобів на їхній основі.

 


Ключові слова


канна садова; хлорофіли; каротиноїди; лікопін; спектрофотометрія

Повний текст:

PDF

Посилання


Al-Snafi A. E. (2015). Bioactive components and pharmacological effects of Canna indica- an overview. International Journal of Pharmacology & Toxicology, 5(2), 71–75.

Darsini, A. I. P., Shamshad, S., & John, M. P. (2015). Canna indica (L.): a plant with potential healing powers: a review. International Journal of Pharma and Bio Sciences, 6(2), 1–8.

Gray, J., & Grant, M. (2003). Canna. Royal Horticultural Society. RHS Plant. Trials and Awards RHS Plant Trials and Awards.

Sanchalika, M. A., Ashutosh, Y., & Sandeep, K. S. (2013). A review on Canna indica linn: pharmacognostic and pharmacological profile. Journal Of Harmonized Research in Pharmacy, 2(2), 131–144.

Zaghloul, M. (2007). Flavonoids from the flowers of Canna indica L. Mans. J. Pharm. Sci., 23, 53–60.

Srivastava, J., & Vankar, P. S. (2010) Canna indica flower: New source of anthocyanins. Plant physiology and biochemistry, 48(12), 1015–1019. doi: 10.1016/j.plaphy.2010.08.011

Salunkhe, N. B., Kadam, A. P., Aparadh, V. T., & Chavan, J. J. (2013). Comparative study of photosynthetic pigments and phenolic content in three Barleria species. World Journal of Pharmaceutical research, 2(3), 1–11.

İnanç, A. L. (2011). Chlorophyll: Structural Properties, Health Benefits and Its Occurrence in Virgin Olive Oils. Academic Food Journal, 9(2), 26–32.

Di Pietro, N., Di Tomo, P.,. Pandolfi, A. (2016). Carotenoids in cardiovascular disease prevention. JSM Atheroscle., 1(1), 1002–1015.

Gammone, M. A., Riccioni, G., & D’Orazio, N. (2015) Carotenoids: potential allies of cardiovascular health? Food Nutr Res., 59, 1–11. doi: 10.3402/fnr.v59.26762

Mordente, A., Guantario, B., Meucci, E., Silvestrini, A., Lombardi, E., Martorana, G. E., et al. (2011). Lycopene and cardiovascular diseases: an update. Journal Name: Current Medicinal Chemistry, 18(8), 1146–1163. doi: 10.2174/092986711795029717 •

Riccioni, G., Mancini, B., Di Ilio, E., Bucciarelli, T., & D'Orazio, N. (2008). Protective effect of lycopene in cardiovascular disease. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 12(3), 183–190.

Grynenko, U. V., & Zhuravel, I. O. (2017). Vyznachennia vmistu khlorofiliv ta karotynoidiv v lysti shpynatu horodnoho (Spinacia oleracea L.) [Determination of the chlorophylls and carotenoids content in spinach leaves (Spinacia oleracea L.)]. Zb. nauk. prats. spivrobit. NMAPO imeni P. L. Shupyka, 28, 29–33. [in Ukrainian]

Gordon, A., & Barret, D. M. (2007). Standartization of a Rapid spectrophotometric method of lycopene analysis. Acta Hort, 758, 111–128. doi: 10.17660/ActaHortic.2007.758.12




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет