DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2019.2.170975

Скринінг накопичення біологічно активних речовин в ірисі угорському впродовж вегетаційного періоду

A. V. Krechun, O. O. Mykhailenko, S. V. Kovalov, T. H. Orlova

Анотація


 

Встановлення динаміки накопичення різних груп біологічно активних речовин (БАР) в рослинах має велике значення для отримання якісної сировини.

Мета роботи – встановлення кількісного вмісту груп БАР у сировині іриса угорського (Iris hungarica) протягом вегетаційного періоду, заготовленого в різних регіонах України.

Матеріали та методи. Попередній аналіз виконали за допомогою методу паперової хроматографії. Кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин (гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, ізофлавоноїдів, ксантонів) встановлювали методом спектрофотометрії.

Результати. У досліджуваних зразках встановили кількісний вміст гідроксикоричних кислот (2,66–7,44 %), флавоноїдів (2,12–3,04 %), ізофлавоноїдів (1,03–1,79 %), ксантонів (1,24–1,72 %). Накопичення БАВ відбувається більш інтенсивно в весняний період вегетації іриса угорського, тільки ізофлавоноїди активніше накопичуються восени, що пов’язано з особливостями синтезу і накопичення вторинних метаболітів цієї рослини. Також відзначено, що в надземній частині іриса угорського акумуляція таких груп БАР, як гідроксикоричні кислоти, флавоноїди та ксантони відбувається інтенсивніше. У підземних органів порівняно з пагоном спостерігають більший вміст ізофлавоноїдів.

Висновки. Виконали якісний і кількісний аналіз листя та кореневищ іриса угорського, які заготовлені в різні періоди вегетації в кількох регіонах України. За результатами аналізу можна зробити висновок про більш раціональну заготівлю листя іриса угорського в весняний період вегетації, а кореневища (джерело ізофлавоноїдів) – восени, оскільки в цей час вміст БАР у сировині найвищий.

 


Ключові слова


ірис; біологічно активні речовини; лікарські трави; кількісне визначення

Повний текст:

PDF

Посилання


Xu, Z. & Chang, L. (2017). Iridaceae. In Identification and Control of Common Weeds. Springer, 3, 905–908. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-10-5403-7_37

Kaššák, P. (2014). Screening of the chemical content of several Limniris group Irises. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 3(2), 11–14.

Ullah, F., Ayaz, M., Sadiq, A., Hussain, A., Ahmad, S., Imran, M., & Zeb, A. (2016). Phenolic, flavonoid contents, anticholinesterase and antioxidant evaluation of Iris germanica var; florentina. Natural product research, 30(12), 1440–1444. doi: 10.1080/14786419.2015.1057585

Mir, A. H. (2014). Pharmacological and phytochemical properties of Iris kashmiriana baker as a potential medicinal plant of Kashmir Himalaya. Global Journal of Research on Medicinal Plants & Indigenous Medicine, 3(12), 460.

Basgedik, B., Ugur, A., & Sarac, N. (2014). Antimicrobial, antioxidant, antimutagenic activities, and phenolic compounds of Iris germanica. Industrial Crops and Products, 61, 526–530. doi: 10.1016/j.indcrop.2014.07.022

Kukula-Koch, W., Sieniawska, E., Widelski, J., Urjin, O., Głowniak, P., & Skalicka-Woźniak, K. (2015). Major secondary metabolites of Iris spp. Phytochemistry reviews, 14(1), 51–80. doi: 10.1007/s11101-013-9333-1

Jang, J. H., Lee, K. H., Jung, H. K., Sim, M. O., Kim, T. M., Woo, K. W., et al. (2016). Anti-inflammatory effects of 6′-O-acetyl mangiferin from Iris rossii Baker via NF-κb signal blocking in lipopolysaccharide-stimulated RAW 264.7 cells. Chemico-biological interactions, 257, 54–60. doi: 10.1016/j.cbi.2016.07.029

Alam, A., Jaiswal, V., Akhtar, S., Jayashree, B. S., & Dhar, K. L. (2017). Isolation of isoflavones from Iris kashmiriana Baker as potential anti proliferative agents targeting NF-kappa B. Phytochemistry, 136, 70–80. doi: 10.1016/j.phytochem.2017.01.002

Wang, H., Cui, Y., & Zhao, C. (2010). Flavonoids of the genus Iris (Iridaceae). Mini reviews in medicinal chemistry, 10(7), 643–661. doi: 10.2174/138955710791384027

Marinescu, V. M. & Alexiu, V. (2013). Iris aphylla L. ssp. hungarica critically endangered taxon in Europa. Current Trends in Natural Sciences, 2(3), 96–99.

(2008) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy [State Pharmacopoeia of Ukraine, State Enterprise: Scientific and Expert Pharmacopoeial Centre]. Kharkiv. [in Ukrainian].

Belikov, V. V., & Schreiber, M. S. (1970). Metody analiza flavonoidnykh soedinenij [Methods of analysis of flavonoid compounds]. Farmaciya, 19(1), 66–72. [in Russian].

(2008) Derzhavna Farmakopeia Ukrainy [State Pharmacopoeia of Ukraine, State Enterprise: Scientific and Expert Pharmacopoeial Centre]. Kharkiv. [in Ukrainian].

Aslanukov, A. K., Airapetova, A. Yu., & Serebryannaya, F. K. (2009) Identifikaciya i kolichestvennoe opredelenie summy ksantonov v pereschete na mangiferin v trave kopeechnika kavkazskogo (Hedysarum caucasicum Bieb.) [Identification and quantitative determination of the amount of xanthones in terms of mangiferin in the herb of Hedysarum caucasicum Bieb.] Razrabotka, issledovanie i marketing novoj farmacevticheskoj produkcii, 64. Pyatigorsk. [in Russian].

Bazarnova, N. G., Il'ichyova, T. N., Tikhomirova, L. I., & Sinicina, A. A. (2016). Skrining khimicheskogo sostava i biologicheskoj aktivnosti Iris sibirica L. sort Cambridge. [Screening of the chemical composition and biological activity of Iris sibirica L.,Cambridge variety]. Khimiya rastitel'nogo syr'ya, 3, 49–57. [in Russian]. doi: https://doi.org/10.14258/jcprm.2016031227




Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет