Варіабельність серцевого ритму в пацієнтів із регресією лімфопроліферативних захворювань

B. B. Samura

Анотація


Мета роботи – визначення варіабельності серцевого ритму в пацієнтів із регресією лімфопроліферативних захворювань, оцінювання залежності варіабельності серцевого ритму від виникнення кардіоваскулярних подій у хворих протягом 3 років після регресії хронічної лімфоцитарної лейкемії.

Матеріали та методи. У дослідження залучені 376 пацієнтів: 156 хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ), 82 хворих на неходжкінські лімфоми (НХЛ), 35 хворих на лімфому Ходжкіна (ЛХ), 89 хворих на множинну мієлому (ММ). Добовий моніторинг електрокардіограми виконали за допомогою портативної системи «Кардіосенс» (Україна) Під час аналізу варіабельності серцевого ритму застосовували часові та спектральні параметри.

Результати. Середні значення SDNN у хворих на ХЛЛ, НХЛ, ММ як вдень (р < 0,0001, р < 0,0001, р = 0,0005 відповідно), так і вночі (р < 0,0001, р < 0,0001, р < 0,0001 відповідно) були статистично нижчими порівняно з контрольною групою. Середні значення RMSDD у хворих на ХЛЛ і ММ вдень (р = 0,016, р = 0,032 відповідно) і вночі (р = 0,002, р = 0,011 відповідно) були нижчими порівняно з контрольною групою. В усіх групах хворих значення LF було суттєво вищим контрольної групи як удень, так і вночі. Порівняно з контрольною групою значення HF були нижчими у хворих на ХЛЛ і НХЛ.

Хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію поділили на групи залежно від виникнення протягом 3 років кардіоваскулярних подій. У 81 (51,9 %) пацієнта зафіксували 397 подій: 11 смертей, що пов’язані з кардіоваскулярною патологією, 218 кардіальних аритмій, 33 кардіальні ішемічні події, 9 інсультів, 64 випадки хронічної серцевої недостатності, 62 госпіталізації, що пов’язані з кардіоваскулярними причинами. 29 хворих померли з причин, які не пов’язані з серцево-судинною патологією.

Через 3 роки спостереження у групах із кардіоваскулярними подіями виявили статистично значущі розбіжності з показниками як на момент залучення в дослідження (SDNNd (58,90 ± 90,23 мс та 22,01 ± 15,15 мс; р < 0,001), LFd (193,33 ± 120,24 мс2 та 111,99 ± 95,05 мс2; р = 0,003), LFn (240,14 ± 117,52 мс2 та 178,53 ± 173,27 мс2; р = 0,035), HFd (132,75 ± 110,06 мс2 та 85,69 ± 42,31 мс2; р = 0,031), HFn (224,61 ± 123,02 мс2 та 104,38 ± 79,38 мс2; р < 0,001)), так і з показниками групи пацієнтів без кардіоваскулярних подій через 3 роки спостереження (SDNNd (22,01 ± 15,15 мс та 40,19 ± 69,11 мс; р = 0,038), SDNNn (30,36 ± 28,21 мс та 55,71 ± 79,64 мс; р = 0,02), LFd (111,99 ± 95,05 мс2 та 196,08 ± 157,05 мс2; р = 0,002), LFn (178,53 ± 173,27 мс2 та 266,18 ± 176,40 мс2; р = 0,036), LFd/HFd (1,57 ± 1,48 та 2,40 ± 2,00; р = 0,024)).

Під час регресійного аналізу за методом Кокса визначили, що найбільш вагомими предикторами кардіоваскулярних подій були SDNNd (відношення шансів [ВШ] = 1,08; 95 % довірчий інтервал [ДІ] = 1,02–1,11; p = 0,014), LFn (ВШ = 1,03; 95 % ДІ = 1,01–1,06; p = 0,044), HFn (ВШ = 1,03; 95 % ДІ = 1,01–1,05; p = 0,014) та відношення LFd/HFn (ВШ = 1,04; 95 % ДІ = 1,02–1,08; p = 0,012).

Висновки. У пацієнтів після лікування лімфопроліферативних захворювань суттєво змінюється варіабельність серцевого ритму, що свідчить про зниження відносного рівня активності симпатичної ланки системи регуляції та збільшення еферентної вагусної активності. У пацієнтів через 3 роки після регресії хронічної лімфоцитарної лейкемії виявили порушення варіабельності серцевого ритму, що були пов’язані з виникненням кардіоваскулярних подій.


Ключові слова


серцевий ритм; лімфопроліферативні захворювання; прогноз

Посилання


Kriachok, I. A. (2013) Khronicheskij limfolejkoz: novoe v lechenii. Podkhody k terapii pervoj linii i ikh e'volyuciya [Chronic lymphocytic leukemia: new in treatment Approaches to the first-line treatment and their evolution]. Klinicheskaya onkologiya, 3(11), 121–129. [in Russian].

Tseluiko, V. I. & Radchenko, O. V. (2016) Kholterovskoe monitorirovanie v diagnostike narushenij ritma i provodimosti serdca [Holter monitoring in diagnosis of arrhythmias and asequence heart]. Liky Ukrainy, 5–6(201–202), 21–34. [in Russian].

Vanderlei, L. C., Pastre, C. M., Hoshi, R. A., Carvalho, T. D., & Godoy, M. F. (2009) Basic notions of heart rate variability and its clinical applicability. Brazilian Journal of Cardiovascular Surgery, 24(2), 205–217. http://dx.doi.org/10.1590/S0102-76382009000200018.

Siegel, R., DeSantis, C., Virgo, K., Stein, K., Mariotto, A., Smith, T., et al. (2012). Cancer treatment and survivorship statistics. CA Cancer J Clin., 62(4), 220–41.

Arora, R., Krummerman, A., Vijayaraman, P., Rosengarten, M., Suryadevara, V., Lejemtel, T., & Ferrick, K. J. (2004). Heart rate variability and diastolic heart failure. Pacing Clin Electrophysiol., 27(3), 299–303.

Huikuri, H. V., Raatikainen, M. J. P., Moerch-Joergensenetal, R., Hartikainen, J., Virtanen, V., Boland, J., et al. (2009) Prediction of fatal or near-fatal cardiac arrhythmia events in patients with depressed left ventricular function after an acute myocardial infarction. European Heart Journal, 30(6), 689–698. doi: 10.1093/eurheartj/ehn537.




DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2018.2.133512

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет