Циркулюючі ендотеліальні прогеніторні клітини як маркер насосної функції лівого шлуночка в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ішемічного генезу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.3.113561

Ключові слова:

серцева недостатність, функція лівого шлуночка, біомаркери, ендотеліальні прогеніторні клітини

Анотація

Мета роботи – дослідити зв'язок числа ендотеліальних прогеніторних клітин (ЕПК) із фенотипами хронічної серцевої недостатності (ХСН).

Матеріали та методи. У дослідженні відповідно до критеріїв включення взяло участь 82 пацієнти з ХСН ішемічного генезу. Пацієнти з фракцією викиду лівого шлуночка >40 % були класифіковані як група хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНЗбФВ) (n = 39), а пацієнти з фракцією викиду лівого шлуночка ≤40 % – як група хворих із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду (СНЗнФВ) (n = 43). Рівень біомаркерів сироватки вимірювався на початку дослідження. Проточну цітометрію використовували для дослідження відмінностей експресії антигенів CD45, CD34, CD14, Tie-2 та CD309 у пацієнтів, які включені в дослідження.

Результати. У моделі багатовимірної логістичної регресії цукровий діабет 2 типу (R2 = 0,26, P = 0,001), ожиріння (R2 = 0,22, P = 0,001), перенесений інфаркт міокарда (R2 = 0,17, P = 0,012), галектін-3 (R2 = 0,67; P = 0,012), мозковий натрійуретичний пептид (МНУП) (R2 = 0,11, P = 0,046), кількість CD14+CD309+ (R2 = 0,058, P = 0,001) і CD14+СD309+Tie-2+ (R2 = 0,044, P = 0,028) визначили як незалежні предиктори СНЗбФВ. За допомогою мультиваріантної моделі регресії Кокса встановлено, що МНУП (OR 1,08, 95 % CI = 1,03–1,12, P = 0,001) і кількість CD14+ CD309+ клітин (OR 1,07, 95 % CI = 1,02–1,11, P = 0,05) були незалежними предикторами для СНЗбФВ. Кількість клітин CD14+CD309+ спільно з МНУП мало вищу прогностичну цінність (OR 1,10, 95 % CI = 1,04–1,14, P = 0,001), ніж досліджувані біомаркери окремо.

Висновки. Спільне визначення кількості CD14+ CD309+ клітин спільно з МНУП, клінічні дані та серцево-судинні фактори ризику показали найкращу передбачувальну цінність для диференціації СНЗбФВ від СНЗнФВ.

 

 

Посилання

Go, A. S., Mozaffarian, D., Roger, V. L., Benjamin, E. J., Berry, J. D., Blaha, M. J., et al. (2014) Heart disease and stroke statistics—2014 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 129(3), e28–e292. doi: 10.1161/01.cir.0000441139.02102.80.

Dunlay, S. M., Manemann, S. M., Chamberlain, A. M., Cheville, A. L., Jiang, R., Weston, S. A., & Roger, V. L. (2015) Activities of daily living and outcomes in heart failure. Circ Heart Fail., 8(2), 261–7. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.114.001542.

McMurray, J. J., Adamopoulos, S., Anker, S. D., Auricchio, A., Bohm, M., Dickstein, K., et al. (2012) ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur J Heart Fail., 14(8), 803–69. doi: 10.1093/eurjhf/hfs105.

Fujisue, K., Sugiyama, S., Matsuzawa, Y., Akiyama, E., Sugamura, K., Matsubara, J., et al. (2015) Prognostic Significance of Peripheral Microvascular Endothelial Dysfunction in Heart Failure With Reduced Left Ventricular Ejection Fraction. Circ J. 79(12), 2623–31. doi: 10.1253/circj.CJ-15-0671.

Berezin, A. E. (2015) Endothelial Derived Micro Particles: Biomarkers for Heart Failure Diagnosis and Management. J Clin Trial Cardiol., 2(3), 1–3.

McMurray, J.J., Adamopoulos, S., Anker, S.D., Auricchio, A., Bohm, M., Dickstein, K., et al., 2012. ESC Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012: the Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur. J. Heart Fail. 14 (8), 803–869.

Quiñones, M. A., Douglas, P. S., Foster, E., Gorcsan, J. 3rd, Lewis, J. F., Pearlman, A. S., et al. (2003) American College of Cardiology/American Heart Association clinical competence statement on echocardiography: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association/American College of Physicians--American Society of Internal Medicine Task Force on Clinical Competence. Circulation, 107(7), 1068–89. doi: https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000061708.42540.47.

Tung J.W., Parks D.R., Moore W.A., et al. New approaches to fluorescence compensation and visualization of FACS data. Clin. Immunol. 2004; 110: 277-83.

Berezin A. Progenitor Cell Dysfunction: The Role of Endothelial Precursors in Heart Failure. J Biomedical Sci. 2017, 6(4): 31-33

Regueiro A, Cuadrado-Godia E, Bueno-Betí C, Diaz-Ricart M, Oliveras A, Novella S, et al. Mobilization of endothelial progenitor cells in acute cardiovascular events in the PROCELL study: time-course after acute myocardial infarction and stroke. J Mol Cell Cardiol. 2015; 80:146-55.

Berezin A. Biomarkers in heart failure. Journal of Blood & Lymph. 2017; 7 (3): 172-179

Basile DP, Yoder MC. Circulating and tissue resident endothelial progenitor cells. J Cell Physiol. 2014; 229(1):10-6.

##submission.downloads##

Номер

№ 3 (2017)

Розділ

Експериментальна та клінічна фармакологія

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.  Лицензия Creative Commons
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).