Вплив солюбілізатора ПЕГ-40 гідрогенізована рицинова олія на структурно-механічні властивості гелів карбополу

Ye. V. Gladukh, І. М. Grubnik, Н. Р. Kukhtenko

Анотація


Реологічні властивості чинять вплив на всіх етапах створення лікарського засобу – від розробки до виробництва та характеристик кінцевих препаратів і стабільності. Чимало речовин мають складні реологічні властивості, їхня в'язкість і пружність можуть варіюватись залежно від умов, що впливають іззовні, як-от: напруга, деформація, часовий чинник і температура. Концентрація, стабільність і склад так само суттєво впливають на реологічні властивості фармацевтичних препаратів. Однією з актуальних тенденцій сучасної фармації є розроблення лікарських препаратів у формі гелів. На реологічні властивості гелів значний вплив мають поверхнево-активні речовини, стабілізатори, солюбілізатори, що стабілізують їхню структуру. Особлива група стабілізаторів – гідрогенізовані рослинні олії та їхні сполуки з полімерами, що мають здатність до структуроутворення в міжфазних шарах і в об’ємі фаз. З цією метою широко використовують ПЕГ-40 гідрогенізовану рицинову олію.

Мета роботи – вивчення впливу ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії, що використовується як емульгатор, солюбілізатор, модифікатор в'язкості та розчинник у технології м'яких лікарських форм, на структурно-механічні властивості гелів карбополу.

Матеріали та методи. Як експериментальні зразки гелевої основи досліджували 1 % гелі карбополу з добавками ПЕГ-40 гідрогенізованої рицинової олії в інтервалі концентрацій від 1 до 5 %. Як зволожувач і пластифікатор використовували добавку 10 % пропіленгліколю. Структурно-механічні дослідження здійснювали за допомогою ротаційного віскозиметра «RheolabQC», Anton Paar (Австрія) з коаксіальними циліндрами CCC27/SS. За допомогою комп'ютерної програми автоматично побудовані графіки гелів, котрі досліджували. 

Результати. Аналіз реологічних показників гелевих основ карбополу з ПЕГ-40 гідрогенізованою рициновою олією показує: солюбілізатор активно впливає на структурно-механічну поведінку основи. Додавання до гелю карбополу ПЕГ-40 ГКМ підвищує межу плинності на 53 % (до 188,22 Па при введенні 5 % ПЕГ-40 ГКМ), знижує значення межі текучості основи до 337,0–374,0 Па с і, відповідно, збільшує руйнування структури з 1,56 до 2,39 Па с при збільшенні швидкості зсуву до 350 с-1, збільшує петлю гістерезису до 22525,9 Па/с, при цьому знижуючи стійкість системи більш ніж удвічі, та збільшує значення механічної стабільності до 1,16–1,37, що в підсумку може вплинути на погіршення відновлення структури після зняття деформації.

Висновки. За допомогою ротаційного віскозиметра «RheolabQC», Anton Paar вивчено вплив солюбілізатора ПЕГ-40 гідрогенізована рицинова олія на структурно-механічні властивості гелів карбополу. Встановлено, що використання цього солюбілізатора понад 5 % недоцільно у зв'язку з погіршенням реологічних властивостей гелю, зниженням механічної стабільності та споживчих якостей лікарського засобу.

 


Ключові слова


гель; карбопол; рицинова олія; реологія

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Gladukh, Ie. V., Grubnik, I. M., Kukhtenko, G. P., & Stepanenko S.V. (2015). Rheological studies of water-ethanol solutions of gel-formers. Journal of Chemical and Pharmaceutical Research, 7(4), 729–734.

Grubnik, I., & Gladukh, I. (2015). Study of the rheological properties of natural gums. British Journal of Educational and Scientific Studies, 2(22), 689–695.

Gulmurodov, I. S., & Gladukh, Ie. V. (2015). The study of rheological properties of the fatty ointment base for topical treatment of colds. Journal of Chemical and Pharmaceutical Research, 7(10), 788–796.

Gladyshev, V. V., Kuchina, G. К., Burlaka, B. S., & Biruk, I. А. (2013) Issledovanie reologicheskikh svojstv myagkoj nazal’noj lekarstvennoj formy diltiazema [Research of rheological properties softnasal medicinal form of diltiazem]. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, 11, 69–72. [in Russian].

Rogachev, I. O., Gladyshev, V. V., Burlaka, B. S., & Kechin, I. L. (2011) Sravnitel´nye issledovaniya strukturno-mekhanicheskikh kharakteristik intranazal´nykh myagkikh lekarstvennykh form nimodipina [Comparative study of the structural – mechanical characteristics of the intranasal formulations of nimodipine soft]. Zaporozhye medical journal, 13(3), 92–94. [in Russian].

Davtyan, L. L., Vashuk, V. A., & Polishchuk, Y. P. (2013) Reolohichni doslidzhennia yak osnova texnolohichnoho protsesu u razi stvorennia novoho likarskoho zasobu [Rheological research process as the basis for creating a new drug]. Farmatsevtychnyi zhurnal, 4, 52–58. [in Ukrainian].

Philips, G. O., & Williams, P. A. (2000). Handbook of Hydrocolloids. Cambridge: Woodhead Publishing.

Rachmawati, H., Budiputra, D. K., & Mauludin, R. (2015). Curcumin nanoemulsion for transdermal application: Formulation and evaluation. Drug Dev. Ind. Pharm., 41, 560–566. doi: 10.3109/03639045.2014.884127.

Thakkar, H. P., Khunt, A., Dhande, R. D., & Patel, A. A. (2015). Formulation and evaluation of Itraconazole nanoemulsion for enhanced oral bioavailability. J. Microencapsul, 32, 559–569. doi: 10.3109/02652048.2015.1065917.

Rachmawati, H., Haryadi, B. M., Anggadiredja, K., & Suendo, V. (2015). Intraoral film containing insulin-phospholipid microemulsion: Formulation and in vivo hypoglycemic activity study. Am. Assoc. Pharm. Sci. PharmSciTech. 16, 692–703. doi: 10.1208/s12249-014-0258-9.

Rachmawati, H., & Haryadi, B. M. (2014). The influence of polymer structure on the physical characteristic of intraoral film containing BSA-loaded nanoemulsion. J. Nanomed. Nanotechnol, 5, 1–6.

Rachmawati, H., Novel, M. A., Ayu, S., Berlian, G., Tandrasasmita, O. M., Tjandrawinata, R. R., & Anggadiredja, K. (2017). The In Vitro-In Vivo Safety Confirmation of PEG-40 Hydrogenated Castor Oil as a Surfactant for Oral Nanoemulsion Formulation. Sci. Pharm, 85, 18. doi: 10.3390/scipharm85020018.




DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.3.113552

Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет