Пошук нових біологічно активних речовин із протимікробною та протигрибковою активністю в ряду похідних 1,2,4-тріазол-3-тіолів із залишками тіофену
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.2.103769Ключові слова:
протимікробна та протигрибкова активність, 1, 2, 4-тріазол, тіофенАнотація
Перед людством загострюється актуальна проблема − стійкість мікроорганізмів до протимікробних і протигрибкових препаратів. Тому одним із можливих варіантів вирішення цього питання є створення нових лікарських засобів. Науковий інтерес в цьому аспекті представляють похідні 1,2,4-тріазолу. У науковій літературі опубліковано багато інформації щодо перспективності їх подальших досліджень, але дані щодо дослідження протимікробної та протигрибкової дії 4-R-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів та 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів відсутні.
Мета роботи − вивчення протимікробної та протигрибкової активності нових 4-R-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів і 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів, а також встановлення деяких закономірностей «будова – дія».
Матеріали та методи. Для досліджуваних сполук готували низку дворазових серійних розведень у бульйоні Мюллера–Хінтона в об’ємі 1 мл, використовуючи початкову концентрацію речовини 1мг/мл, після чого в кожну пробірку додавали по 0,1 мл мікробної суспензії (106 мікробних клітин/мл). Як стандартні тест-штами використані: Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomоnas aeruginosa, Candida albicans. Усі тест-штами отримані з бактеріологічної лабораторії ДУ «Запорізький обласний лабораторний Центр державної санітарно-епідеміологічної служби України». Розчинником сполук слугував диметилсульфоксид (99,80 %). Додатково здійснювали контроль поживних середовищ і розчинника відповідно до загальноприйнятих методик. Як препарати порівняння використані Хлоргексидин-Здоров’я® (Україна) та Ністатин-Здоров’я® (Україна).
Результати. Аналізуючи дані протимікробної та протигрибкової активності, встановили, що досліджувані сполуки вибірково проявляють протимікробну дію. Так, 4-аміно-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіол виявляє найбільший протимікробний ефект стосовно штаму Staphylococcus aureus перевищуючи Хлоргексидин і протигрибковий ефект щодо штаму Candida albicans, наближаючись до препарату порівняння Ністатину. У ряду 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів чітких закономірностей не виявили. Інтерес викликає 4-[(5-нітрофуран-2-іл)метиліденаміно]-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіол, який за своїм протимікробним ефектом перевищує Хлоргексидин щодо штамів Escherichia coli та Staphylococcus aureus. Для всіх інших речовин відзначено несуттєву протимікробну дію та відсутність протигрибкової активності.
Висновки. Вперше виконане дослідження протимікробної та протигрибкової активності 13 нових похідних 1,2,4-тріазол-3-тіолів. Сполуки, що проявляють найбільшу протимікробну активність, можуть використовуватись для дальших біологічних випробувань.
Посилання
Volianskyi, Yu. L., Hrytsenko, I. S., Shyrobokov, V. P., et al. (2004) Vyvchennia spetsyfichnoi aktyvnosti protymikrobnykh likarskykh zasobiv : metod. rekomendatsii DFTs MOZ Ukrainy [Studying the specific activity of antimicrobial drugs. Guidelines SPC MoH Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian].
Mashkovskij, M. D. (2014) Lekarstvennye sredstva [Pharmaceuticals drugs]. Moscow: Novaya Volna. [in Russian].
Nakaz MOZ «Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ»» vid 05.04.2007 r. №167. [Order of Ministry of Health of Ukraine About approval of guidelines Determination of the sensitivity of microorganisms to antimicrobial drugs from April 5, 2007 №167]. [in Ukrainian].
Safonov, A. A., Panasenko, T. V., Knysh, E. G., & Polishchuk, N. M. (2015). Protymikrobna ta protyhrybkova diya 4-((R-iden)amino)-5-(tiofen-2-ilmetyl)-4N-1,2,4-tryazol-3-tioliv [Antimicrobial and antifungal properties of 4-((R-iden)amino)-5-(thiophen-2-ylmethyl)-4N-1,2,4-triazole-3-thiol]. Farmatsevtychnyi zhurnal, 2, 96–99. [in Ukrainian].
Gupta, D., & Jain, D. K. (2015) Synthesis, antifungal and antibacterial activity of novel 1,2,4-triazole derivatives. Journal of Advanced Pharmaceutical Technology & Research, 6(3), 141–146. doi: 10.4103/2231-4040.161515.
Kasturi, Vasu, Kerru, Nagaraju, Nallapaneni, Harikrishna, Chunduri, & Venkata, Rao (2015). Synthesis of some new 1,2,4-triazoles, their Schiff’s base derivatives and investigation of their antimicrobial activities. Indo American Journal of Pharmaceutical Research, 5(2), 882–892.
Ünver, Y., Deniz, S., Çelik, F., Akar, Z., Küçük, M., & Sancak, K. (2016) Synthesis of new 1,2,4-triazole compounds containing Schiff and Mannich bases (morpholine) with antioxidant and antimicrobial activities. Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry, 31, 89–95. http://dx.doi.org/10.1080/14756366.2016.1206088.
WHO publishes list of bacteria for which new antibiotics are urgently needed. Retrieved from http://www.who.int/mediacentre/news/ releases/2017/bacteria-antibiotics-needed/en/.
Woolhouse, M., & Farrar, J. (2014) Policy. An intergovernmental panel on antimicrobial resistance. Nature, 509(7502), 555–557.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).