Асоціація між концентрацією сечової кислоти та вмістом циркулюючих прогеніторних клітин у хворих із хронічною серцевою недостатністю

Автор(и)

  • A. A. Kremzer

DOI:

https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.2.103764

Ключові слова:

хронічна сердечна недостатність, сечова кислота, циркулюючі ендотеліальні прогеніторні клітини, передбачлива цінність тестів

Анотація

Сечова кислота сироватки крові вважається маркером прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН), що пов'язана з серцево-судинним ремоделюванням. Прогресування ХСН асоціюється зі зниженням рівня циркулюючих ендотеліальних прогеніторних клітин у периферійній крові.


Мета роботи – встановити прогностичний взаємозв'язок між вмістом сечової кислоти у крові та рівнем циркулюючих ендотеліальних прогеніторних клітин у пацієнтів із ХСН ішемічного генезу.


Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 126 хворих із ХСН, для яких був підтверджений ішемічний генез ХСН. Зміст NT-pro-МНУП і сечової кислоти у крові виміряли імуноелектрохемолюмінісцентним та ензиматичними методами відповідно на початку дослідження одноразово. Фенотипування популяцій ЕПК здійснювали методом проточної цитофлуориметрії за допомогою моноклональних антитіл міченими флуорохромами FITC (флуоресцеїн ізотіоціанат) або подвійною міткою FITC/PE (фікоеритрин) за методологією High-Definition Fluorescence Activated Cell Sorter.


Результати. Концентрація сечової кислоти була розподілена на квартили (Me; міжквартильний інтервал): квартиль I = 201,1 (190,6; 223,3) кмоль/л; квартиль II = 275,3 (232,0; 311,0) мкмоль/л; квартиль III = 358,0 (320,0; 390,0) мкмоль/л; квартиль IV = 449,0 (400,0; 496,0) мкмоль/л. Встановлена асоціація сечової кислоти у крові з кількістю ЕПК із фенотипами CD14+CD309+ (r = -0,388; P = 0,001) і CD14+CD309+Tie2+ (r = -0,414; P = 0.001). Під час використання пропорційної моделі Кокса встановлено, що пацієнти з верхнім квартилем концентрації сечової кислоти порівняно з низькими квартилями мають вищий ризик зниження циркулюючого рівня ЕПК із фенотипами CD14+CD309+ і CD14+CD309+Tie2+. При цьому точка поділу концентрації сечової кислоти з оптимальним співвідношенням чутливості та специфічності щодо зниження ЕПК із фенотипами CD14+CD309+ і CD14+CD309+Tie2+ становить 315,0 мкмоль/л.


Висновки. Циркулюючий рівень проангіогенних ЕПК із фенотипами CD14+CD309+ і CD14+CD309+Tie2+ у пацієнтів із ХСН знижується пропорційно підвищенню концентрації сечової кислоти в крові.

Посилання

Hartupee, J., & Mann, D. L. (2013) Positioning of Inflammatory Biomarkers in the Heart Failure Landscape. J. Cardiovasc. Transl. Res., 6(4), 485–492. doi: 10.1007/s12265-013-9467-y.

Huang, H., Huang, B., Li, Y., Huang, Y., Li, J., Yao, H. et al. (2013) Uric acid and risk of heart failure: a systematic review and meta-analysis. Eur. J. Heart Fail., 16(1), 15–24. doi: 10.1093/eurjhf/hft132.

Kuo, C. F., See, L. C., Yu, K., Chou, I. J., Chiou, M. J., & Luo, S. F. (2013) Significance of serum uric acid levels on the risk of all-cause and cardiovascular mortality. Rheumatology. (Oxford), 52(1), 127–134. doi: 10.1093/rheumatology/kes223.

Berezin, A. E., & Kremzer, A. A. (2013) Serum uric Acid as a marker of coronary calcification in patients with asymptomatic coronary artery disease with preserved left ventricular pump function. Cardiol Res Pract., 2013, 129369.

Rehman, J., Li, J., Orschell, C. M., & March, K. L. (2003) Peripheral blood “endothelial progenitor cells” are derived from monocyte/macrophages and secrete angiogenic growth factors. Circulation, 107, 1164–1169.

Trachtenberg, B. H., & Hare, J. M. (2009) Biomarkers of oxidative stress in heart failure. Heart Fail Clin., 5(4), 561–577. doi: 10.1016/j.hfc.2009.04.003.

Bakogiannis, C., Tousoulis, D., Androulakis, E., Briasoulis, A., Papageorgiou, N., Vogiatzi, G., et al. (2012) Circulating endothelial progenitor cells as biomarkers for prediction of cardiovascular outcomes. Curr. Med. Chem., 19(16), 2597–604. doi: 10.2174/092986712800492995.

McMurray, J. J. V., Adamopoulos, S., Anker, S. D., Auricchio, A., Böhm, M., Dickstein, K., et al. (2012) ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012. Eur Heart J., 33, 1787–1847. doi: 10.1093/eurheartj/ehs104.

Tamariz, L., Harzand, A., Palacio, A., Verma, S., Jones, J., & Hare, J. (2011) Uric acid as a predictor of all-cause mortality in heart failure: a meta-analysis. Congest Heart Fail., 17(1), 25–30. doi: 10.1111/j.1751-7133.2011.00200.x.

Alcaíno, H., Greig, D., Castro, P., Verdejo, H., Mellado, R., García, L., et al. (2011) The role of uric acid in heart failure. Rev. Med. Chil., 139(4), 505–515. doi: /S0034-98872011000400014.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Експериментальна та клінічна фармакологія