Результати лікування хворих на неефективно лікований уперше діагностований туберкульоз легень із синдромом системної запальної відповіді
DOI:
https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.2.103762Ключові слова:
туберкульоз, невдача лікування, результати лікування, синдром системної запальної відповідіАнотація
У зв’язку із тяжчим перебігом неефективно лікованого вперше діагностованого туберкульозу легень створюються передумови для виникнення в таких пацієнтів синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ).
Мета роботи – оцінити результати лікування хворих на неефективно лікований уперше діагностований туберкульоз легень залежно від наявності ССЗВ на початку лікування.
Матеріали та методи. Обстежили 49 пацієнтів, яких поділили на 2 групи: до 1 (ССЗВ–НЛТБ) увійшли 17 пацієнтів, які мали ССЗВ на початку лікування, до 2 групи (НЛТБ) увійшли 32 пацієнти, у яких не було ССЗВ. ССЗВ у пацієнтів на початку лікування діагностували за наявності двох і більше критеріїв за R. Bone et al. (1992).
Результати. Туберкульоз виявлений під час звернення до лікаря зі скаргами у 94,1 % хворих першої групи та у 62,5 % – другої, р ˂ 0,05, а середні терміни виконання попередньої флюорографії в 1 групі становили 7,4 ± 1,5 року, а в 2 – 3,8 ± 0,7 року, р ˂ 0,05. У хворих групи ССЗВ–НЛТБ переважали дисемінований, фіброзно-кавернозний туберкульоз, казеозна пневмонія (разом їхня частка становила 70,6 %), а в пацієнтів групи НЛТБ – інфільтративний туберкульоз (68,8 %), р ˂ 0,05. У хворих 1 групи частіше визначались множинні порожнини розпаду: 35,3 % проти 6,3 %, р ˂ 0,05. Частіше їхні розміри сягали ˃3 см, р ˂ 0,05. У процесі інтенсивної фази лікування у 77,4 % хворих 2 групи деструкції не загоїлись, але зменшилися до розмірів ≤2 см, тоді як у 1 групі частка таких пацієнтів становила тільки 35,3 %, р ˂ 0,05. Серед пацієнтів, які мали побічні реакції, у 60 % осіб групи ССЗВ–НЛТБ і тільки у 11,8 % НЛТБ вони були тяжкими, р ˂ 0,05. Сумарна тривалість інтенсивної фази сягала 183,5 ± 8,5 доби в пацієнтів 1 групи та 165,0 ± 6,5 доби – 2 групи, р ˂ 0,1.
Висновки. Дослідження свідчить про важливість оцінювання наявності ССЗВ на початку лікування, оскільки він впливає не тільки на перебіг захворювання в пацієнтів із ризиком неефективності лікування, а і визначає ефективність самого лікування.
Посилання
Yasinskyi, R. M., Kovalenko, O. O., Smirnova, V. V., & Krasnevich, A. M. (2016). Klinichni osoblyvosti perebihu neefektyvno likovanoho vpershe diahnostovanoho tuberkulozu lehen [Clinical course features of newly diagnosed pulmonary tuberculosis treatment failure]. Zaporozhye medical journal, 3(96), 49–54. [in Ukrainian]. doi: 10.14739/2310-1210.2016.3.76982.
Glotova, E. V., Abdullaev, R. Yu., Chebotareva, T. V., & Oblogina, L. I. (2012). Ocenka sindroma sistemnogo vospalitel'nogo otveta u bol'nykh s vpervye vyyavlennym tuberkulezom legkikh [Evaluation of the systemic inflammatory response syndrome in patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis]. Tuberkulez i bolezni legkikh, 89(11), 008–0012. [in Russian].
Shevchenko, R. M., Prosvietov, Yu. V., Yasinskyi, R. M., & Levich, A. V. (2016). Pobichni reaktsii u khvorykh na neefektyvno likovanyi vpershe diahnostovanyi tuberkuloz [Adverse drug reactions in patients with newly diagnosed treatment failure tuberculosis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 3, 96–99. [in Ukrainian]. doi: 10.11603/1811-2471.2016.v27.i3.6784.
Kaminskaya, G. O., Abdullaev, R. Yu., Serebryanaya, B. A., Martynova, E. V., & Komissarova, O. G. (2011). Uchastie sistemy gemostaza v formirovanii sindroma sistemnogo vospalitel'nogo otveta u bol'nykh tuberkulezom legkikh [The involvement of the hemostatic system in the formation of the systemic inflammatory response syndrome in patients with pulmonary tuberculosis]. Tuberkulez i bolezni legkikh, 2, 52–58. [in Russian].
Yasinskiy, R. M., Vasylkov, D. O., & Povolotska, A. V. (2016). Vyznachennia ryzyku nevdachi likuvannya khvorykh na vpershe diahnostovanyi tuberkuloz lehen [Determination of failure risk in treatment of newly diagnosed tuberculosis patients]. Bukovynskyi medychnyi visnyk, 20(2), 178–182. [in Ukrainian].
Balk, R. A. (2014). Systemic inflammatory response syndrome (SIRS) Where did it come from and is it still relevant today? Virulence, 5(1), 20–26. doi: 10.4161/viru.27135.
Kaukonen, K. M., Bailey, M., Pilcher, D., Cooper, D.G., & Bellomo, R. (2015). Systemic inflammatory response syndrome criteria in defining severe sepsis. The New England journal of medicine, 372(17), 1629–1638. doi: 10.1056/NEJMoa1415236.
Tridente, G. (2014). Systemic adverse events with biomedicines. International trends in immunity, 2(3), 93–110.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
