Результати лікування хворих на неефективно лікований уперше діагностований туберкульоз легень із синдромом системної запальної відповіді

R. M. Yasinskyi

Анотація


У зв’язку із тяжчим перебігом неефективно лікованого вперше діагностованого туберкульозу легень створюються передумови для виникнення в таких пацієнтів синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ).

Мета роботи – оцінити результати лікування хворих на неефективно лікований уперше діагностований туберкульоз легень залежно від наявності ССЗВ на початку лікування.

Матеріали та методи. Обстежили 49 пацієнтів, яких поділили на 2 групи: до 1  (ССЗВ–НЛТБ) увійшли 17 пацієнтів, які мали ССЗВ на початку лікування, до 2 групи (НЛТБ) увійшли 32 пацієнти, у яких не було ССЗВ. ССЗВ у пацієнтів на початку лікування діагностували за наявності двох і більше критеріїв за R. Bone et al. (1992).

Результати. Туберкульоз виявлений під час звернення до лікаря зі скаргами у 94,1 % хворих першої групи та у 62,5 % – другої, р ˂ 0,05, а середні терміни виконання попередньої флюорографії в 1 групі становили 7,4 ± 1,5 року, а в 2 – 3,8 ± 0,7 року, р ˂ 0,05. У хворих групи ССЗВ–НЛТБ переважали дисемінований, фіброзно-кавернозний туберкульоз, казеозна пневмонія (разом їхня частка становила 70,6 %), а в пацієнтів групи НЛТБ – інфільтративний туберкульоз (68,8 %), р ˂ 0,05. У хворих 1 групи частіше визначались множинні порожнини розпаду: 35,3 % проти 6,3 %, р ˂ 0,05. Частіше їхні розміри сягали ˃3 см, р ˂ 0,05. У процесі інтенсивної фази лікування у 77,4 % хворих 2 групи деструкції не загоїлись, але зменшилися до розмірів ≤2 см, тоді як у 1 групі частка таких пацієнтів становила тільки 35,3 %, р ˂ 0,05. Серед пацієнтів, які мали побічні реакції, у 60 % осіб групи ССЗВ–НЛТБ і тільки у 11,8 % НЛТБ вони були тяжкими, р ˂ 0,05. Сумарна тривалість інтенсивної фази сягала 183,5 ± 8,5 доби в пацієнтів 1 групи та 165,0 ± 6,5 доби – 2 групи, р ˂ 0,1.

Висновки. Дослідження свідчить про важливість оцінювання наявності ССЗВ на початку лікування, оскільки він впливає не тільки на перебіг захворювання в пацієнтів із ризиком неефективності лікування, а і визначає ефективність самого лікування.


Ключові слова


туберкульоз; невдача лікування; результати лікування; синдром системної запальної відповіді

Повний текст:

PDF

Посилання


Yasinskyi, R. M., Kovalenko, O. O., Smirnova, V. V., & Krasnevich, A. M. (2016). Klinichni osoblyvosti perebihu neefektyvno likovanoho vpershe diahnostovanoho tuberkulozu lehen [Clinical course features of newly diagnosed pulmonary tuberculosis treatment failure]. Zaporozhye medical journal, 3(96), 49–54. [in Ukrainian]. doi: 10.14739/2310-1210.2016.3.76982.

Glotova, E. V., Abdullaev, R. Yu., Chebotareva, T. V., & Oblogina, L. I. (2012). Ocenka sindroma sistemnogo vospalitel'nogo otveta u bol'nykh s vpervye vyyavlennym tuberkulezom legkikh [Evaluation of the systemic inflammatory response syndrome in patients with newly diagnosed pulmonary tuberculosis]. Tuberkulez i bolezni legkikh, 89(11), 008–0012. [in Russian].

Shevchenko, R. M., Prosvietov, Yu. V., Yasinskyi, R. M., & Levich, A. V. (2016). Pobichni reaktsii u khvorykh na neefektyvno likovanyi vpershe diahnostovanyi tuberkuloz [Adverse drug reactions in patients with newly diagnosed treatment failure tuberculosis]. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 3, 96–99. [in Ukrainian]. doi: 10.11603/1811-2471.2016.v27.i3.6784.

Kaminskaya, G. O., Abdullaev, R. Yu., Serebryanaya, B. A., Martynova, E. V., & Komissarova, O. G. (2011). Uchastie sistemy gemostaza v formirovanii sindroma sistemnogo vospalitel'nogo otveta u bol'nykh tuberkulezom legkikh [The involvement of the hemostatic system in the formation of the systemic inflammatory response syndrome in patients with pulmonary tuberculosis]. Tuberkulez i bolezni legkikh, 2, 52–58. [in Russian].

Yasinskiy, R. M., Vasylkov, D. O., & Povolotska, A. V. (2016). Vyznachennia ryzyku nevdachi likuvannya khvorykh na vpershe diahnostovanyi tuberkuloz lehen [Determination of failure risk in treatment of newly diagnosed tuberculosis patients]. Bukovynskyi medychnyi visnyk, 20(2), 178–182. [in Ukrainian].

Balk, R. A. (2014). Systemic inflammatory response syndrome (SIRS) Where did it come from and is it still relevant today? Virulence, 5(1), 20–26. doi: 10.4161/viru.27135.

Kaukonen, K. M., Bailey, M., Pilcher, D., Cooper, D.G., & Bellomo, R. (2015). Systemic inflammatory response syndrome criteria in defining severe sepsis. The New England journal of medicine, 372(17), 1629–1638. doi: 10.1056/NEJMoa1415236.

Tridente, G. (2014). Systemic adverse events with biomedicines. International trends in immunity, 2(3), 93–110.




DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.2.103762

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики  Лицензия Creative Commons
Запорізький державний медичний університет